ьогодні ми анонсуємо тестову версію мапи велосипедної інфраструктури Києва — цифровий сервіс з відкритими даними на базі інформаційно-аналітичної системи «Майно». Мета створення мапи — збір та облік даних про вже наявну велосипедну інфраструктуру столиці в єдиному цифровому інформаційному реєстрі. Ми збиратимемо дані, щоб оцінити та надалі спрогнозувати розвиток велосипедної інфраструктури міста, передбачити планувальні рішення. Ресурс мапи можуть використовувати як містяни, так і міська влада, а саме — структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації.
Веломапа — спільний проект ініціативи Kyiv Smart City та громадської організації «Київ — Велосипедне місто». У Києві постійно порушуються питання щодо розширення мережі веломаршрутів. Сьогодні кияни та міська влада дійсно мало проінформовані щодо щодо умов пересування велосипедистів містом.
Тому впродовж 2017 року команда дослідників займалася пошуком та класифікацією вже наявних міських об’єктів велоінфраструктури, щоб проінформувтаи киян про актуальний стан велосипедної ситуації у місті. Ми ретельно нанесли на мапу велодоріжки та велосмуги, рекреаційні маршрути з ґрунтовим покриттям дороги, а також смуги громадського транспорту, де дозволено рух велосипедом. Також позначили будівлі з велосипедними парковками, кафе, ресторани, магазини, бізнес-центри, навчальні заклади, парки, сквери та житлові споруди. І зараз ми акцентуємо увагу на побудові нових велодоріжок та розширенні мережі веломаршрутів.
Завдяки дослідженню, проведеному в 2017-му, ми отримали якісні дані про стан велосипедної інфраструктури міста Києва. Сумарна довжина велосипедних доріжок і велосмуг у столиці становить 58 км. Загальна довжина смуг громадського транспорту, де з серпня 2017 року дозволено рух на велосипеді, — 12 км. Кількість місцевих локацій з облаштованими велосипедними парковками — 456.
Парковка — це насамперед елемент комфорту та зручності для велосипедиста, індикатор очікування, що людина приїде саме в це місце на велосипеді. Ми завжди можемо знайти, де припаркувати автомобіль, а от де залишити велосипед — ні. Але велопарковки — не головний критерій нашого дослідження. Дослідники вивчали не просто заклади з велопарковками, а їх направлення. І перші результати невтішні — заклади культури та освіти: ВУЗи, музеї, галереї тощо наразі не бачать велосипедистів як своїх потенційних відвідувачів. Аналогічно й з бізнес-центрами, готелями, багатоповерховими житловими будинками тощо.
Для чого потрібні зібрані дані? Вже зараз їх можна використовувати для аналізу, виявлення закономірностей та напрямків розвитку, а також для ухвалення рішень щодо велосипедної інфраструктури міста. Наприклад, у ж/м Троєщина велодоріжку побудували два роки тому, однак біля шкіл не з’явилося жодної велопарковки. А отже, дістатися в школу на велосипеді буде не легко.
З огляду на слабкі місця, ми краще розуміємо проблему та швидше знаходимо шлях для її вирішення — наприклад, що конкретно потрібно змінити вже сьогодні. І це стосується абсолютно кожного району міста. У такий спосіб мапа стане в пригоді не лише для містян, але й для проектувальників, забудовників, інженерів, громадських активістів, всіх, хто прагне змінити місто на краще.
У 2018 році ми розпочнемо нове дослідження зі збору даних, щоб отримати актуальну картину стану розвитку велосипедної інфраструктури та оновити дані. Адже в рамках “Концепції розвитку велосипедної інфраструктури в місті Києві” ми вже починаємо змінювати велосипедну інфраструктуру міста.
