Куренівка — історична місцевість на правому березі Дніпра, переважно в Подільському районі Києва; північна частина належить до Оболонського (рос. Куренёвка).
- Метро в самій Куренівці немає: найближча станція — «Почайна» на синій лінії М2, за 2,0 км від центру місцевості. Ближче електричка: зупинки «Куренівка» (891 м) і «Пріорка» (1,3 км).
- Назву зазвичай виводять від куренів: за версією історика Миколи Закревського, після 1667 року тут стояли курені прикордонної сторожі.
- Над місцевістю стоїть Кирилівська церква 1140-х років із фресками XII століття й роботами Михайла Врубеля, поруч — Кирилівський гай і Куренівський парк.
більша частина; північні квартали — Оболонський
північ міста, низовина під Кирилівськими висотами
найближча станція «Почайна» — 2,0 км, М2 оболонсько-теремківська
- Куренівка
- Мметро, М2
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Почайна» — 2,0 км, М2 оболонсько-теремківська.
Електричка: «Куренівка» — 891 м; «Пріорка» — 1,3 км.
Де це: межі й сусіди
Куренівка лежить на півночі правобережного Києва, на низовині, яку колись перетинали струмки. Довідники окреслюють її сусідами: на півдні — Поділ, на заході — Сирець, на півночі — Пріорка, на сході — Оболонь і Почайна. З південного заходу над Куренівкою здіймаються Кирилівські висоти. Головні вулиці — Кирилівська (колишня Фрунзе), Копилівська й Білицька; місцевість перетинає й проспект Степана Бандери.
Усередині Куренівки довідники виділяють менші місцевості — Копилів, Шполянку й Біличе Поле. На півночі Куренівка без чіткої межі переходить у Пріорку: офіційно затверджених меж у київських місцевостей немає.
Межа районів при цьому проходить просто через Куренівку. Більша, південна частина — з Куренівським парком, Кирилівською церквою й Кирилівським гаєм — належить до Подільського району. Північні квартали, зокрема Петропавлівська площа з Куренівським ринком, — до Оболонського: північно-східну частину Куренівки включили до новоствореного Мінського району ще 1975 року, а після реформи 2001 року цей район став Оболонським.
Звідки назва
Точного пояснення немає. Найпоширенішу версію ще в XIX столітті запропонував історик Микола Закревський: після Андрусівського перемирʼя 1667 року тут стояли курені прикордонної сторожі, від яких і пішла назва. В інших переказах курені належали міській сторожі або козакам київської сотні. В основі обох варіантів — слово «курінь»: так називали і просте тимчасове житло, і козацький підрозділ.
Є й інші гіпотези. Професор Василь Яременко виводив назву від давньоруського «куръ» — межа поселення, околиця. Ще одна версія повʼязує її зі струмком Курячий (Куриний) Брід, лівою притокою річки Сирець. У документах XVIII–XIX століть трапляються форми Куренівщина, Коренівка й Коренівщина.
Історія: від приміського села до міських кварталів
Північне приміське село належить київському магістрату. В описі 1775–1786 років його згадано як підгороддя Куренівщину.
Куренівку включають до міста як передмістя; до 1918 року вона належить до Плоскої поліцейської дільниці.
Довкола села виростають хутори, пивоварні й цегельні, 1845 року засновано шкіряний завод. 1891 року з Подолу сюди прокладають лінію кінного трамваю, а на зламі століть Куренівка стає центром випалювання цегли в Києві.
На кошти педагога Сергія Грушевського відкривається міське початкове училище його імені. Будинок на Кирилівській, 164, оформлений у стилі українського модерну за проєктом Едуарда Брадтмана й Василя Кричевського.
1929 року зводять корпус взуттєвої фабрики, однієї з найбільших у тодішньому СРСР, а між Копилівською вулицею й тодішньою вулицею Фрунзе — великий житловий комплекс для працівників шкіряної промисловості.
На місці одноповерхових кварталів уздовж Кирилівської й Копилівської вулиць виростають багатоповерхові будинки, прокладають тролейбусну лінію. Більшість садиб XIX — початку XX століття зносять.
Куренівська трагедія. Вранці 13 березня 1961 року не витримала земляна дамба в Бабиному Яру, куди десять років намивали пульпу — змішані з водою відходи сусідніх цегельних заводів. Потік рідкої глини ринув на Куренівку й залив квартали довкола тодішньої вулиці Фрунзе. Влада довго замовчувала масштаби катастрофи: офіційно повідомили про 145 загиблих, історик Олександр Анісімов оцінює кількість жертв приблизно в півтори тисячі, а точне число, за висновками дослідників, уже не встановити. Памʼять загиблих вшановують щороку 13 березня; на Кирилівській вулиці з 1995 року стоїть памʼятний знак із прізвищами працівників трамвайного депо, які загинули того ранку.
Що там зараз
Транспорт. Метро до Куренівки так і не дійшло. Найближча станція — «Почайна» на синій лінії М2, за 2,0 км від центру місцевості. До 2018 року ця лінія навіть звалася Куренівсько-Червоноармійською, хоча через саму Куренівку не проходить: назва лишилася від первісного проєкту. Ближче міська електричка на Північному залізничному напівкільці: зупинка «Куренівка» (891 м) біля проспекту Степана Бандери, до 2024 року — «Зеніт», і «Пріорка» (1,3 км), колишня «Вишгородська». Кирилівською вулицею ходять трамваї й тролейбуси.
Кирилівська церква. На Кирилівських висотах над Куренівкою, в історичному урочищі Дорогожичі, стоїть один із найдавніших храмів Києва. Його заклав у 1140-х роках князь Всеволод Ольгович як головну церкву родового Кирилівського монастиря. Усередині збереглися фрески XII століття, а в 1880-х роках давні розписи відновлювали й доповнювали Михайло Врубель, Микола Пимоненко та інші художники під керівництвом Адріана Прахова. Тепер церква — філія Національного заповідника «Софія Київська».
Парки. Між Кирилівською вулицею, вулицею Олени Теліги й проспектом Степана Бандери лежить Куренівський парк площею 8,18 гектара, колишній парк імені Фрунзе. Південніше, біля Кирилівської гори, — Кирилівський гай: залишок широколистяного лісу у верхівʼї Кирилівського струмка, з 1972 року памʼятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Ринок і стара забудова. Біля Петропавлівської площі розташований Куренівський ринок, а в його складі — Пташиний ринок, загальноміський центр торгівлі тваринами й зоотоварами. Від дореволюційної Куренівки лишилося небагато, найпомітніше — будинок училища Грушевського. На Куренівці минуло дитинство письменника Анатолія Кузнєцова, автора документального роману «Бабин Яр».
Як не сплутати
Назва «Куренівка» на мапі Києва стоїть не лише на самій місцевості.
| Назва | Що це | Де саме |
|---|---|---|
| Куренівка (місцевість) | колишнє приміське село, з 1833 року — частина Києва | між Подолом, Сирцем, Пріоркою й Оболонню; переважно Подільський район |
| Зупинка електрички «Куренівка» | платформа міської електрички; до 2024 року — «Зеніт» | біля проспекту Степана Бандери й Вербової вулиці, уже в Оболонському районі |
| Куренівсько-Червоноармійська лінія | стара назва синьої лінії метро | через Куренівку не проходить; з 2018 року — Оболонсько-Теремківська |
| Куренівський ринок | ринок із Пташиним ринком | Петропавлівська площа; за районним поділом — Оболонський район |
| Куренівка (село) | однойменне село | Гайсинський район Вінницької області |
Часті запитання
Куренівка — це який район Києва?
Куренівка — лівий чи правий берег?
Чому Куренівка так називається?
Чи є на Куренівці метро?
Де знаходиться Кирилівська церква?
Зупинка «Куренівка» і «Зеніт» — це одне й те саме?
Що подивитися на Куренівці?
- Енциклопедія сучасної України, «Куренівка»: межі, райони, версія Закревського, 1833 рік, історія забудови.
- Вікіпедія, «Куренівка (Київ)»: сусіди, головні вулиці, гіпотези назви, трамвай, забудова 1960–1970-х.
- ЕСУ, «Куренівська катастрофа», Вікіпедія, «Куренівська трагедія» і Радіо Свобода (13.03.2021): причини, офіційні дані й оцінки істориків.
- ЕСУ, «Кирилівська церква» і Вікіпедія, «Кирилівська церква»: засновник, фрески, розписи 1880-х, заповідник.
- «Моя Оболонь» (03.03.2025) і Вікіпедія, «Оболонський район»: північно-східна частина Куренівки в Мінському й Оболонському районах, Куренівський ринок.
- Вікіпедія, «Куренівський парк», «Кирилівський гай» і ЕСУ, «Київ»: площа парку, статус гаю.
- LIGA.net (08.02.2018) і LB.ua, «Київський метрополітен»: стара назва синьої лінії.
- «Главком» (18.01.2024) і Вікіпедія, «Куренівка (зупинний пункт)»: перейменування «Зеніту» й «Вишгородської».
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, межа Подільського й Оболонського районів.
- Святошинський район Києва — захід міста, 110 км²
- Шевченківський район Києва — старий Київ, Лукʼянівка, Татарка, Сирець, Нивки
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Подільський район Києва — частина місцевості в цьому районі: масиви, межі, метро й ЦНАП району.
- Оболонський район Києва — частина місцевості в цьому районі: масиви, межі, метро й ЦНАП району.
- Приміські електрички Києва — напрямки й як дізнатися найближчу.
- Почайна (Петрівка) у Києві — сусідня Почайна, колишня Петрівка.
- Сирець — сусідній Сирець із гаєм і дендропарком.
- Пріорка — північна сусідка з музеєм «Хата на Пріорці» й Покровською церквою.
- Дорогожичі — південно-західна сусідка: літописні Дорогожичі, де 1171 року стояли князі «під святим Кирилом».
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 26 жовтня 2026.




