У Києві 10 адміністративних районів: сім на правому березі Дніпра і три на лівому. Нинішній поділ діє з 2001 року. Найбільший за площею — Голосіївський (156 км²), він тягнеться від центру до південної межі міста; найменший — Шевченківський (26,6 км²), але саме він найщільніше забудований. На лівому березі всього три райони, зате два з них — Деснянський і Дарницький — входять у трійку найбільших. Нижче — інтерактивна карта зі справжніми межами, площа кожного району і таблиця, за якою можна перевірити, до якого району належить конкретний масив: від Троєщини й Виноградаря до Теремків і Русанівки.
Плутанина в цих словах і породжує більшість запитань про київську географію:
- Район — офіційна адміністративна одиниця з власною районною адміністрацією. Їх рівно 10, межі затверджені.
- Масив (він же житловий масив) — неофіційна назва частини забудови: Троєщина, Позняки, Виноградар. У документах такої одиниці немає, але в побуті всі оперують саме нею.
- Історична місцевість — Поділ, Липки, Звіринець. Часто старша за сам район і не збігається з його межами.
Скільки районів у Києві
Десять. Це той випадок, коли коротка відповідь справді вичерпна: місто поділене на 10 адміністративних районів, і цей поділ не змінювався з 2001 року. У кожного є власна районна державна адміністрація, свої межі й свій набір житлових масивів.
Розподіл між берегами нерівний: сім районів на правому березі Дніпра і три на лівому. Але за площею картина протилежна — лівобережні райони значно більші, бо забудова там молодша й просторіша.
Карта районів Києва
Натисніть на район на карті або оберіть його у списку — побачите площу, берег і які масиви до нього належать. Межі на карті справжні, а не схематичні.
Правий берег: сім районів
Правобережжя — історичне ядро Києва. Тут і найстаріші місцевості, і урядовий квартал, і найдорожча нерухомість, і водночас найбільший за площею район міста.
- Голосіївський — 156 км². Найбільший район міста, тягнеться від центру аж до південної межі. ВДНГ, Теремки, Деміївка, Феофанія, Пирогів.
- Святошинський — 110 км². Західні ворота міста, значну частину площі займає ліс. Академмістечко, Микільська Борщагівка, Новобіличі.
- Оболонський — 108,6 км². Найдовша берегова лінія Дніпра, всередині — курортна Пуща-Водиця. Оболонь, Мінський масив, Вітряні Гори.
- Солом’янський — 40 км². Транспортний вузол: аеропорт Жуляни і головний залізничний вокзал. Чоколівка, Відрадний, Караваєві дачі.
- Подільський — 34 км². Поділ — одна з найдавніших частин Києва. Сюди ж належать Куренівка, Виноградар, Мостицький.
- Печерський — 27 км². Урядовий квартал і Лавра, найдорожче житло міста. Липки, Звіринець, Бессарабка.
- Шевченківський — 26,6 км². Найменший за площею, але найщільніше забудований центральний район. Лук’янівка, Сирець, Татарка, Шулявка.
Лівий берег: три райони
Лівобережжя молодше: масова забудова почалася в другій половині XX століття, коли з’явилися Русанівка, Лісовий, а згодом Троєщина й Позняки. Районів тут лише три, але два з них входять у трійку найбільших у місті.
- Деснянський — 148 км². Найбільший на лівому березі. Троєщина, Лісовий, Биківня, Вигурівщина.
- Дарницький — 134 км². Найпівденніший лівобережний: сучасна забудова 2000-х сусідить із приватним сектором. Позняки, Осокорки, Харківський, Бортничі.
- Дніпровський — 67 км². Найстаріша лівобережна забудова. Соцмісто, Лівобережний, Русанівка на штучному острові, ДВРЗ, Стара Дарниця.
Дарницький і Дніпровський райони плутають постійно, бо обидва на лівому березі й обидва мають у назві щось «дніпровсько-дарницьке». Орієнтир простий: Стара Дарниця — це Дніпровський район, а не Дарницький. Дарницький — південніше, це Позняки й Осокорки.
Усі райони Києва за площею
| Район | Площа | Берег |
|---|---|---|
| Голосіївський | 156 км² | правий |
| Деснянський | 148 км² | лівий |
| Дарницький | 134 км² | лівий |
| Святошинський | 110 км² | правий |
| Оболонський | 108,6 км² | правий |
| Дніпровський | 67 км² | лівий |
| Солом’янський | 40 км² | правий |
| Подільський | 34 км² | правий |
| Печерський | 27 км² | правий |
| Шевченківський | 26,6 км² | правий |
Який масив до якого району належить
У побуті кияни називають не райони, а масиви: «живу на Виноградарі», «знімаю на Позняках». Але в документах, при записі до лікарні чи школи, при оформленні субсидії потрібен саме район. Ось відповідність.
| Масив або місцевість | Район |
|---|---|
| Академмістечко | Святошинський |
| Бессарабка | Печерський |
| Биківня | Деснянський |
| Бортничі | Дарницький |
| Вигурівщина | Деснянський |
| Виноградар | Подільський |
| Відрадний | Солом’янський |
| ВДНГ | Голосіївський |
| ДВРЗ | Дніпровський |
| Деміївка | Голосіївський |
| Жуляни | Солом’янський |
| Звіринець | Печерський |
| Караваєві дачі | Солом’янський |
| Корчувате | Голосіївський |
| Куренівка | Подільський |
| Липки | Печерський |
| Лісовий | Деснянський |
| Лівобережний | Дніпровський |
| Лук’янівка | Шевченківський |
| Микільська Борщагівка | Святошинський |
| Микільська слобідка | Дніпровський |
| Мінський масив | Оболонський |
| Мостицький | Подільський |
| Нивки | Шевченківський |
| Новобіличі | Святошинський |
| Оболонь | Оболонський |
| Осокорки | Дарницький |
| Пирогів | Голосіївський |
| Поділ | Подільський |
| Позняки | Дарницький |
| Пуща-Водиця | Оболонський |
| Русанівка | Дніпровський |
| Сирець | Шевченківський |
| Соцмісто | Дніпровський |
| Стара Дарниця | Дніпровський |
| Татарка | Шевченківський |
| Теремки | Голосіївський |
| Троєщина | Деснянський |
| Феофанія | Голосіївський |
| Харківський | Дарницький |
| Червоний хутір | Дарницький |
| Чоколівка | Солом’янський |
| Чорна гора | Печерський |
| Шулявка | Шевченківський |
Масив — поняття побутове, і деякі з них лежать на межі двох районів. Куренівка й Вітряні Гори, наприклад, історично розтягнуті між Подільським і Оболонським. Тому для юридично значущих справ орієнтуйтеся не на назву масиву, а на адресу в документах: саме вулиця й номер будинку визначають район.
Чому районів саме десять
Нинішня структура склалася у 2001 році, коли кількість районів скоротили до десяти. До того їх було більше, а межі кілька разів переглядали протягом XX століття — місто швидко росло, приєднувало передмістя, і кожна велика хвиля забудови тягла за собою адміністративні зміни. Саме тому назви багатьох масивів старші за райони, у яких вони опинилися: Поділ, Звіринець чи Куренівка існували задовго до того, як з’явився поділ у нинішньому вигляді.
Часті запитання
Застереження: площі районів наведено за відкритими даними про адміністративний устрій міста і округлено так, як їх подають джерела; сума площ районів через округлення трохи відрізняється від офіційної площі Києва. Назви масивів — побутові, вони не є адміністративними одиницями, і межі деяких із них не збігаються з межами районів. Для юридично значущих питань орієнтуйтеся на адресу в документах і дані районної адміністрації.
- Де купити квартиру поруч з Києвом — аналіз 12 передмість: ціни і транспорт
- Супермаркети Києва: де дешевше — скільки магазинів у мереж і де вигідніше купувати
- ЦНАП у Києві за районами — адреси, послуги і запис в електронну чергу
