Перейти до змісту
Карта тривог
Суспільство

Бессарабка у Києві: який це район, де на карті й звідки назва

МісцевістьБессарабка у Києві на карті Києва: Шевченківський і Печерський райони · правий берег
Карта тривог Києва: чи є тривога заразКарта тривог →
Коротко про головне

Бессарабка — історична місцевість на правому березі Дніпра, на межі Шевченківського й Печерського районів Києва (рос. Бессарабка). Це кінець Хрещатика: Бессарабська площа й критий ринок 1912 року, який кияни теж звуть Бессарабкою.

  • Межа районів іде через площу: ринок належить до Шевченківського району, а Басейна вулиця й Крутий узвіз за ним уже до Печерського.
  • Метро всіх трьох ліній поруч: «Палац спорту» (М3) за 385 м, «Площа Українських Героїв» (М2) за 406 м, «Театральна» (М1) за 440 м по прямій.
  • Назву пояснюють двояко: від торговців із Бессарабії або від бродяг, яких кияни прозивали басарабами. Єдиної версії в істориків немає.
Район
Шевченківський і Печерський

межа проходить через саму площу: ринок у Шевченківському, Басейна вулиця в Печерському

Берег Дніпра
правий

центр міста, там, де закінчується Хрещатик

Метро
385 м

до «Палацу спорту»; усі три лінії не далі ніж за 440 м по прямій

Карта
Бессарабка на карті Києва
Наведіть на точку або торкніться її, щоб побачити назву. Позначено центр місцевості, найближче метро й орієнтири.
  • Бессарабка
  • Мметро, М1
  • Мметро, М2
  • Мметро, М3
  • Еелектричка
  • орієнтири
  • сусідні місцевості

Найближче метро: «Палац спорту» — 385 м, М3 сирецько-печерська; «Площа Українських Героїв» — 406 м, М2 оболонсько-теремківська; «Театральна» — 440 м, М1 святошинсько-броварська; «Хрещатик» — 619 м, М1 святошинсько-броварська.

Електричка: «Протасів Яр» — 2,0 км; «Вокзальна» — 2,2 км.

Відстані — по прямій від центру місцевості за даними OpenStreetMap. Межі місцевостей у Києві офіційно не затверджені, тому на карті центр і мікрорайони, а не контур.

Де це: межі й сусіди

Бессарабка лежить у самому центрі Києва, там, де закінчується Хрещатик. Енциклопедія Києва й Вікіпедія описують її просто як місцевість довкола Бессарабської площі: офіційних меж у київських місцевостей немає. Сама площа лежить між Хрещатиком, бульваром Тараса Шевченка, Великою Васильківською вулицею, Басейною вулицею й Крутим узвозом.

Який район. Саме тут сходяться два райони, тому відповіді різняться. Вікіпедія в описі меж Шевченківського району прямо називає Бессарабський ринок, і OpenStreetMap теж записує будівлю ринку до цього району. Але Басейна вулиця, Крутий узвіз, пішохідна частина площі й початок Великої Васильківської належать до Печерського району, і в його переліку місцевостей Бессарабка теж є. Якщо район потрібен для документів, дивіться на адресу конкретного будинку, а не на назву місцевості.

Сусіди. На північний схід іде Хрещатик, на захід бульвар Шевченка веде до університету. На схід, угору Крутим узвозом, починаються Липки, південніше від них лежить Клов, на південному сході Черепанова гора. На південь уздовж Великої Васильківської тягнеться Нова Забудова. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.

Звідки назва

Єдиної версії немає, і це визнає історична довідка самого Бессарабського ринку. Документа, який розсудив би дві версії, джерела не наводять.

Версія перша: торговці. Площа виникла на початку XIX століття як торговий майдан біля міської застави, куди Васильківським шляхом приїжджали селяни й торговці з півдня України та Бессарабії. Так пояснюють Вікіпедія, Kyiv Post і сайт ринку.

Версія друга: бродяги. Історик і священник Петро Лебединцев пояснював назву інакше: у халупах під горою, біля Крутого узвозу, селилися бродячі люди, яких кияни прозивали бессарабами, або басарабами. Енциклопедія Києва подає цю версію першою.

Площа при цьому довго звалася інакше. У середині XIX століття вживали ще назву Університетська, а 1869 року її назвали на честь Богдана Хмельницького. Сучасна назва офіційна з 1881 року, хоч стару, за Енциклопедією Києва, неофіційно вживали до 1915-го. Подвійне «с» закріплено 2012 року, раніше в документах писали Бесарабська.

«Гнійний пухир на кінчику носа»: якою Бессарабку бачили до ринку

Поки на Хрещатику росли нові ошатні будинки, базар у його кінці дратував сучасників. Ось три голоси того часу, дослівно.

«Бессарабка в усьому своєму неподобстві поміщається на відкритому і самому видному місці. Вона справляє враження гнійного пухиря на кінчику красивого, класичного носа».
Фейлетон 1902 року, за історичною довідкою КП «Бессарабський ринок»
«Площа захаращена залізними і деревʼяними крамничками і вкрай неприємна. Давно вже проектується знести всі ці крамнички і побудувати тут будинок для цирку з магазинами в нижньому поверсі».
Путівник приблизно того самого часу, за тією ж довідкою; назви путівника вона не наводить
«На київській Бессарабці в кількох халупах під горою зібралася всяка бродяча вольниця, від чого й пішла назва тієї місцевості».
Петро Лебединцев, «Киев за 60 лет перед сим», надруковано 1909 року; переклад із російської, оригінал наводить Вікіпедія

Місто й саме довго не знало, що робити з цим місцем. Площу перейменували заради памʼятника Богдану Хмельницькому, а його 1888 року поставили на Софійській площі. Цирк із магазинами, про який пише путівник, не збудували. Навіть у проєкті критого ринку 1908 року спершу стояла міська публічна бібліотека: вона мала затулити базар від Хрещатика, але від неї відмовилися. За десять років після фейлетону на місці «гнійного пухиря» стояла будівля, яку «Звід памʼяток Києва» називає одним із найкращих вітчизняних зразків раціоналістичного модерну.

Історія: від застави до критого ринку

Хронологія
Від джерела й застави до оновленого ринку
Кінець XVIII століття: джерело й пошта

За Енциклопедією Києва, місцевість стала відомою, коли тут відкрили потужне водне джерело й збудували басейн. У кінці XVIII і на початку XIX століття тут працювала кінна поштова станція, поруч стояла міська застава.

Перша половина XIX століття: майдан

Площа виникає стихійно на місці колишнього кладовища, яке закрили через забудову Хрещатика. У 1830–1840-х, за Вікіпедією, яри тут засипають, а територію включають у межі міста.

1860–1870-ті: базар

Віталій Ковалинський датує появу базарної торгівлі 1860-ми, довідка ринку називає 1870-ті. За Вікіпедією, 1874 року сюди перенесли базар із Хрещатицької площі, нинішнього Майдану Незалежності.

1904–1909: заповіт Лазаря Бродського

Цукрозаводчик заповідає місту 500 тисяч рублів на критий ринок. Місто спершу відмовляється: дар зобовʼязує щороку платити 22,5 тисячі рублів благодійним установам. Вихід підказують душеприказники: місто випускає облігації, а вони їх викуповують. Закритий конкурс 1908 року виграє варшавський архітектор Генрик Гай.

1910–1912: критий ринок

Будівництвом керує інженер Михайло Бобрусов. Торгову залу площею 2896 м² накривають скляним дахом на десяти металевих арках прогоном 32 м, у підвалі ставлять першу в Києві холодильну установку. Урочисте відкриття відбувається 3 (16) липня 1912 року.

2024–2025: оновлення

З літа 2024 року ринок ремонтують, історичних конструкцій, за словами керівниці проєкту, не чіпають. 10 грудня 2025 року він відкривається знову, уже з фудхолом поруч із торговими рядами.

Що там зараз

Ринок. Адреса: Бессарабська площа, 2. Будівля є памʼяткою архітектури й замикає перспективу бульвару Шевченка. Варто підняти очі: над проїздами голови биків, на фасаді горельєфи «Селянин з волами» й «Селянка з глечиками» (її ще звуть «Молочницею»), на воротах ковані «Гуси в леті». Це роботи учнів Федора Балавенського. За даними The Village, у рядах тепер близько 50 торговців, а поруч працює фудхол: 17 кулінарних кутків, бар і приблизно 400 місць. За сайтом ринку, він відчинений щодня з 7:00 до 22:00. Вислів «дорого, як на Бессарабці», який наводить Вікіпедія, знають у Києві й досі, хоч оператор запевняє, що ціни тут часто співмірні з іншими ринками.

Площа. Простір навпроти ринку, на початку бульвару Шевченка, чекає на оновлення: навесні 2026 року КМДА оголосила про наземні пішохідні переходи, зелень і фонтан на кошти мецената, а завершити роботи планує у 2027 році. Фонтан тут уже колись стояв: у 1840-х, за Вікіпедією, на площі зʼявився невеликий водограй. 2001 року під площею збудували торговий центр «Метроград».

Навколо. На розі Басейної вулиці стоїть колишній готель «Пале-Рояль» 1899–1900 років, тепер торговий центр «Мандарин Плаза». На Рогнідинській вулиці стоїть памʼятник Шолом-Алейхему, а на Басейній, 5-А є меморіальна дошка Голді Меїр, яка жила тут до 1903 року.

Метро. Найближчі станції лежать на всіх трьох лініях: «Палац спорту» зеленої лінії М3 (385 м по прямій), «Площа Українських Героїв» синьої лінії М2 (406 м) і «Театральна» червоної лінії М1 (440 м). Трохи далі «Хрещатик» на тій самій червоній лінії (619 м). Електричка далеко: «Протасів Яр» за 2,0 км, «Вокзальна» за 2,2 км.

Автобуси й тролейбуси. На зупинці «пл. Бессарабська», за даними КМДА станом на жовтень 2026 року, спиняються тролейбуси № 4, 5, 7, 8 і 17 та автобуси № 24, 62, 109, 110 і 111. Автобус № 24 звʼязує площу із залізничним вокзалом «Центральний» і Києво-Печерською лаврою. Свій маршрут зручно знайти в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва.

Як не сплутати

Що плутають Як насправді
Бессарабка, площа й ринокБессарабка: місцевість довкола площі. Бессарабська площа: сам простір у кінці Хрещатика. Бессарабський ринок: будівля на цій площі. У розмові всі три часто звуть однаково.
Бессарабка й БессарабіяБессарабія: історична область між Прутом, Дністром, гирлом Дунаю й Чорним морем, нині здебільшого в Молдові, частково в Україні. З Києвом її повʼязує лише одна з версій назви.
Київська Бессарабка й іншіТак звуться ще місто Басарабяска в Молдові (рос. Бессарабка) і села на Донеччині, Миколаївщині й Сумщині.
Шевченківський чи ПечерськийОбидва правильні для різних будинків. Ринок у Шевченківському районі, Басейна вулиця й Крутий узвіз у Печерському. Район визначає адреса, а не назва місцевості.

Часті запитання

Бессарабка — це який район Києва?

На межі двох: ринок належить до Шевченківського району, Басейна вулиця й Крутий узвіз до Печерського. Точний район показує адреса будинку.

Бессарабка: лівий чи правий берег?

Правий. Це центр міста, кінець Хрещатика.

Де знаходиться Бессарабка в Києві?

Там, де Хрещатик виходить до бульвару Тараса Шевченка й Великої Васильківської вулиці. На карті це Бессарабська площа з критим ринком.

Яке метро біля Бессарабки?

Найближче «Палац спорту» (385 м по прямій), «Площа Українських Героїв» (406 м) і «Театральна» (440 м): це три різні лінії.

Чому Бессарабка так називається?

Від селян і торговців із Бессарабії або від бродячих людей, яких кияни прозивали бессарабами. Котра версія вірна, невідомо.

Коли збудували Бессарабський ринок?

У 1910–1912 роках за проєктом Генрика Гая, на кошти, які заповів місту Лазар Бродський. Урочисто відкрили 3 (16) липня 1912 року.
Джерела
ⓘ

Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті подано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 6 листопада 2026, номери автобусів і тролейбусів за даними КМДА станом на жовтень 2026. Години роботи ринку й строки оновлення площі подано за повідомленнями самого ринку й КМДА: їх варто звіряти перед поїздкою.