За останні роки Інтернет став головним порадником активних громадян. У смартфоні замовляють їжу, купують товари і послуги, прокладають маршрути подорожей, шукають інформацію для роботи та дозвілля. У соціальних мережах дискутують або закохуються, у месенджерах — обмінюються робочими файлами та мемами. Взаємодія громадянина з державою також поступово переходить в онлайн, і Київ як столиця і найбільше місто знаходиться у центрі інноваційних процесів. Але чи насправді цифровізація в усіх сферах життя сприймається киянами як благо? У вересні компанія «Active Group» на замовлення ГО «СМАРТ СІТІ ХАБ» провела в Києві соціологічне дослідження, щоб з’ясувати ставлення жителів столиці до інтернет-сервісів та штучного інтелекту. Аналіз відповідей спонукає до цікавих та неоднозначних висновків.
Кияни старшого віку діджиталізувалися
Дев’ять з десяти киян підтвердили, що мають смартфон або планшет. І це стосується не тільки молоді. У категорії віком старше 60 років, про користування сучасними пристроями зв’язку заявили понад 67% жителів столиці.
Google-пошук та соціальні мережі кожного дня
День-у-день месенджерами користуються 63,2% киян, а соціальні мережі відвідують майже 60% опитаних. Пошуковими системами користуються — 63,1% респондентів. Про щоденне користування електронними платежами заявили лише 12,5% опитаних, проте регулярно (раз на місяць і частіше) електронні платежі використовують 69,2% жителів столиці.
Електронні черги — це позитивно
Про регулярне використання державних сервісів та електронних черг згадала чверть опитаних. Найбільше відповідей щодо частоти використання електронних черг — це «кілька разів на місяць» (27,2%) і «раз на кілька місяців» (26,4%). Відносно невелике залучення людей до таких систем може говорити не стільки про недосконалість механізмів, скільки про відсутність потреби у використанні відповідних сервісів. Наразі 70,9% киян оцінюють появу електронних черг «абсолютно позитивно» або «швидше позитивно».
Приватне життя — понад усе
Кияни дуже опікуються власною приватністю. На запитання «Як ви ставитесь до можливості надання силовим органам (поліції та спеціальним службам) доступу до особистих даних задля суспільного блага (безпеки)?», кількість негативних відповідей практично вдвічі перевищила кількість позитивних. Дізнавшись про ідею впровадження систем розпізнавання обличчя на вулицях, майже 42% опитаних оцінили її «категорично негативно» або «швидше негативно».
Порушників ПДД — автоматично покарати
Впровадження системи розпізнавання номерів авто і автоматичного покарання за порушення ПДД оцінили «абсолютно позитивно» понад 70% опитаних.
Кияни обирають засоби комунікації з владою залежно від віку
Для вирішення конкретних питань 41,7% опитаних бажають прийти до посадовця на прийом, а для 37,8% було б зручно контактувати за допомогою месенджерів. 37,2% респондентів вважають зручною комунікацію телефоном. В цьому питанні відповіді дуже сильно відрізняються в залежності від віку громадян. Так, для людей старшого віку найкращий варіант — це особистий прийом, а для молодих людей — спілкування у месенджерах.
Не всі державні послуги в Інтернеті
До ідеї перевести державні сервіси в Інтернет 49,8% киян ставляться «позитивно» або «швидше позитивно», в той час як негативних відповідей — 36,3%. В той же час, відповідаючи на запитання «Як ви вважаєте, наскільки можна замінити спілкування з посадовцем на віддалене (з дому через Інтернет)?», лише 5,9% опитаних сказали, що всі процедури можна замінити на дистанційні, 25,3 % респондентів вважають, що це стосується більшості процедур. Найбільша кількість опитаних (45,5%) вважають, що зробити повністю віддаленими можна лише деякі процедури.
Штучний інтелект знищить корупцію
Щодо позитивних змін від впровадження штучного інтелекту в органах влади, то найбільший результат (38,3%) набрав пункт «Зменшення корупції», далі, з невеликим відривом (35,8%) — «Підвищення ефективності роботи». Замикає трійку позитивних очікувань від впровадження штучного інтелекту пункт про «збільшення прозорості влади».
Штучний інтелект покращить комунікацію
Кияни погоджуються, що важливою проблемою, яку може розв’язати система штучного інтелекту — це підвищення якості комунікації з міською владою. Лише 21,8% опитаних вважають, що така комунікація організована «ідеально, або майже ідеально» та «добре». А на запитання «Як покращити комунікацію киян з владою?», 41,8% опитаних вважають, що необхідно спростити процедури, 33,9% — створити додаткові можливості за допомогою смартфонів або планшетів. Близько 27,5% опитаних вважають, що необхідно ще більше автоматизувати процес комунікації та пошуку відповідей.
Штучний інтелект — небезпечний?
У дослідженні киян також запитали, які проблеми, на їхню думку, можуть бути пов’язані з впровадженням штучного інтелекту в органах влади. 37% опитаних очікують втрату робочих місць. 31,4% опитаних говорять про «неготовність суспільства» до таких змін. 27% респондентів говорять про брак фахівців, які зможуть працювати з такими системами, а 23,6% бояться втрати людьми контролю над системами штучного інтелекту.
Компанія «Active Group» проводила опитування 14-15 вересня 2019 року. Географія дослідження — всі райони міста Києва. На основі матеріалів дослідження очевидно, що з розвитком технологій потреба спілкування у дистанційних формах буде лише зростати. Кияни вже легко навчилися користуватись електронними чергами, надавати запити через сайти та використовувати інші засоби зв’язку. А оскільки більшість респондентів не задоволені комунікацією з міською владою, місту доведеться швидко нарощувати темпи діджиталізації, щоб ефективно реагувати на життєві виклики містян. Створення профільних міністерств, розвиток смарт-інфраструктури та цифрових сервісів неодмінно покращить життя киян та зміцнить їхню довіру до органів влади.