Managing Air Quality — проект, реалізований ініціативою Kyiv Smart City з метою моніторингу рівня забрудненості атмосферного повітря та оприлюднення отриманих результатів жителям столиці. Моніторинг проводиться в десяти районах міста Києва датчиками «Монітор якості повітря AIRKEY» та за підтримки незалежної мобільної лабораторії Public Lab. Лабораторія проводить моніторинг якості повітря за такими показниками: діоксид азоту, діоксид вуглецю, діоксид сірки, чадний газ, формальдегід, озон, моноксид азоту, сірководень, бензен, тверді частки та частинки суспензії. Моніторинг проводиться згідно з Директивою 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи.
Кількість викидів речовин-забрудників у атмосферне повітря рахує Державна служба статистики. 2018 року вона оцінила річний обсяг викидів у Києві в 171 тонну.78% з них згенерували автомобільні вихлопи, 11% — підприємства енергетики, 6% — інші види транспорту і ще 5% — інші стаціонарні джерела забруднення. Автомобілі продукували також значну частку викидів найбільших забрудників, зокрема, 57% діоксиду азоту і 95% оксиду вуглецю.
За результатами моніторингу мобільної лабораторії Public Lab на період від 31.05.2019 до 22.11.2019 року та показниками датчиків «Монітор якості повітря AIRKEY» найбільше перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) спостерігається у Солом’янському, Деснянському та Дарницькому районах. За результатами оцінки експертів незалежної лабораторії в місті Києві найбільшим забруднювачем залишається автотранспорт. На даний період в столиці більше 1,6 млн. зареєстрованих автомобілів. Мінімальна кількість оксидів вуглецю виділяється при рівномірній швидкості автомобіля 60 км/год. Також джерелами забруднення оксиду вуглецю в Києві є продукти викидів сміттєспалювального заводу «Енергія», ТЕС-6 та ТЕС – 5.
У наслідок роботи сміттєспалювального заводу
«Енергія, Бортницька станція аерації та ТОВ Еврореконструкція (шлаковідвал ТЕЦ-4) Згідно з Екологічним паспортом Дарницького району», повітря Дарницького району має найгірші результати за показниками СО та NO2 , що в 2 рази перевищують допустимий рівень (5 мг/м3 для чадного газу). Важливим фактором впливу на стан якості повітря цього року було горіння торф’яників 24 вересня в Обухівському районі, дим від пожежі яких розповсюдився по всій Київській області та привів до чотирьох денного смогу. Невід’ємним є людський фактор впливу на стан повітря. Спалювання трави та листя восени на приміських територія приводить до надходження в повітря великої кількість діоксиду азоту та сірки.
