На сьогоднішній день, металургійна галузь в Україні і надалі перебуває в максимально критичному стані, оскільки раніше основні обсяги експорту такої продукції йшли через українські порти, – а вони на даний момент захоплені російськими окупантами або заблоковані ними ж.
При цьому, до початку війни, Україна була одним з найбільших постачальників такої продукції і експортувала металопродукцію в 120-150 країн світу, а близько 45% від загального обсягу припадало на країни Європейського Союзу, як основного споживача. Зараз обсяги експорту таких товарів досить сильно обмежені насамперед поточними можливостями Укрзалізниці, адже наразі єдиним варіантом вивозу української металопродукції є саме залізничний транспорт. Тим не менш, зважаючи на сучасні циклічно-виробничі, геополітичні і енергетичні причини, у Євросоюзі сьогодні зменшуються об’єми виробництва у сфері металургії. На даний момент відсоток закритих виробництв вже підбирається до 10%, з прогнозом на збільшення цього показнику, тобто зменшення споживчого інтересу до української металопродукції.
У той же час внутрішній український ринок у сфері металургії знизився на 80-90%, тобто експорт – це єдине що підтримує цю галузь на плаву.
