Перейти до змісту
Карта тривог
Суспільство

Олександрівська слобідка у Києві: який це район, де на карті й звідки назва

МісцевістьОлександрівська слобідка у Києві на карті Києва: Соломʼянський район · правий берег Дніпра
Карта тривог Києва: чи є тривога заразКарта тривог →
Коротко про головне

Олександрівська слобідка — історична місцевість і колишнє робітниче селище на правому березі Дніпра, у Соломʼянському районі Києва (рос. Александровская слободка). Лежить уздовж проспекту Валерія Лобановського, між Соломʼянкою, Турецьким містечком і Совками.

  • Метро далеко: «Вокзальна» за 2,5 км. Зате до Севастопольської площі ходять сім тролейбусних і чотири автобусні маршрути.
  • Селище заснували робітники на початку XX століття, а 1911 року назвали на честь 50-річчя скасування кріпацтва, тобто імператора Олександра II. Народна назва: Костопальня.
  • Посеред вулиці Братів Зерових росте Партизанський дуб, якому близько 360 років, памʼятка природи.
Район
Соломʼянський

уздовж проспекту Валерія Лобановського

Метро
2,5 км

до «Вокзальної», лінія М1

У складі Києва
з 1923

до того Микільсько-Борщагівська волость Київського повіту

Карта
Олександрівська слобідка на карті Києва
Наведіть на точку або торкніться її, щоб побачити назву. Позначено центр місцевості, найближче метро й орієнтири.
  • Олександрівська слобідка
  • Мметро, М1
  • Мметро, М2
  • Еелектричка
  • орієнтири
  • сусідні місцевості

Найближче метро: «Вокзальна» — 2,5 км, М1 святошинсько-броварська; «Васильківська» — 3,2 км, М2 оболонсько-теремківська; «Олімпійська» — 3,2 км, М2 оболонсько-теремківська.

Електричка: «Протасів Яр» — 2,3 км; «Київ-Пасажирський» — 2,4 км.

Відстані — по прямій від центру місцевості за даними OpenStreetMap. Межі місцевостей у Києві офіційно не затверджені, тому на карті центр і мікрорайони, а не контур.

Де це: межі й сусіди

Олександрівська слобідка лежить на правому березі Дніпра, у Соломʼянському районі. Головні вулиці, за Вікіпедією, такі: непарний бік проспекту Валерія Лобановського, Преображенська, Соломʼянська й Андрія Головка. За «Вечірнім Києвом», селище виникло між Соломʼянкою, Кадетським шосе (нинішнім проспектом Повітряних Сил), великим яром Пронівщина, Клінічним містечком і землями села Совки.

Сусіди: Соломʼянка на півночі, Кучмин яр на північному сході, Залізничний масив на сході, Совки на південному сході, Турецьке містечко на південному заході, а зовсім поруч, теж на південному заході, урочище Пронівщина. Офіційних меж місцевість не має; її місце серед інших масивів району видно на карті «Райони Києва».

Метро в самій місцевості немає: «Вокзальна» за 2,5 км, «Васильківська» й «Олімпійська» за 3,2 км. Електричка: «Протасів Яр» за 2,3 км, «Київ-Пасажирський» за 2,4 км. За даними КМДА станом на жовтень 2026 року, до Севастопольської площі ходять тролейбуси № 8, 9К, 22К, 30, 35, 40 і 40К та автобуси № 22, 25, 69 і 119, а вулицею Андрія Головка ще тролейбуси № 3 і № 42. Тролейбусну лінію проспектом Валерія Лобановського відкрили після його реконструкції 2003–2004 років.

Звідки назва

Спершу поселення звалося Робітничим артельним селищем. 1911 року, до 50-річчя скасування кріпацтва, його назвали Олександрівською слобідкою, на честь імператора Олександра II, за якого 1861 року ухвалили реформу.

Водночас селище звали Костопальнею, або Костопалівкою: поруч працювали заводи, що перепалювали кістки худоби на кісткове вугілля для цукрових заводів. За «Вечірнім Києвом», один із них ще у 1880-х переробляв 12 тисяч пудів кісток на рік, а на нестерпний сморід мешканці марно скаржилися міській управі.

Чому тут оселились: квартири в Києві подорожчали

Історію селища виклали самі мешканці у зверненні до міської думи у вересні 1913 року, яке цитує «Вечірній Київ»: «В останні роки життя в Києві настільки подорожчало й квартири підвищились у ціні, що бідному робочому люду стало неможливо проживати у місті. Між нами, майстровими Південно-Західної залізниці, виникла думка створити селище на околиці міста». За їхніми словами, селище щороку росло й мало вже майже 300 садиб, з них 200 із житлом, і до 2000 мешканців.

1913 року слобідка була вже розпланована на девʼять вулиць. Ось що сталося з їхніми назвами:

Назва 1913 рокуНинішня назва
Гоголівськавулиця Софії Галечко
Садовавулиця Братів Зерових (у 1955–2016 роках Червонопартизанська)
Суворовськавулиця Василя Овсієнка
Миколаївськавулиця Василя Барки
СкобелєвськаЗлатопільська вулиця
Дачнавулиці Григорія Кочура й Василівська
Успенськазгодом Херсонська, тепер не існує

Преображенська й Олексіївська вулиці зберегли свої назви досі.

Історія: від артельного селища до багатоповерхівок

Хронологія
Робітниче селище, яке місто прийняло лише 1923 року
1906: Робітниче артельне селище

Перша згадка поселення на вигінних землях села Микільська Борщагівка.

1911: Олександрівська слобідка

Нова назва до 50-річчя скасування кріпацтва.

1914: памʼятник, якого не було

Мешканці пропонують поставити в селищі памʼятник Олександру II, але далі проєктів справа не йде. Власної церкви селище так і не дістало: землі під неї не виділили.

1923: у межах Києва

До того селище належить до Микільсько-Борщагівської волості Київського повіту. 1938 року воно опиняється в новому Залізничному районі, тепер це Соломʼянський район.

1970-ті – початок 1980-х: знесення

Первісну забудову зносять, на її місці виростають багатоповерхівки.

1998–2004: храми й тролейбус

1998 року зводять Преображенську каплицю, 2001-го храм ікони Пресвятої Богородиці «Знамення», а 2003–2004 років реконструюють проспект Валерія Лобановського й пускають ним тролейбус.

Що там зараз

Старий Партизанський дуб посеред проїжджої частини вулиці між пʼятиповерхівкою й деревами, вересень 2010 рокуВузький провулок приватного сектору Олександрівської слобідки серед дерев, 2010 рік
Ліворуч: Партизанський дуб посеред тодішньої Червонопартизанської, нині вулиці Братів Зерових, вересень 2010 року; номер автомобіля приховано. Фото: Олекса-Київ, Вікісховище, суспільне надбання. Праворуч: тодішній Донський, нині Караїмський провулок, 2010 рік. Фото: Олекса-Київ, Вікісховище, CC BY 3.0.

Партизанський дуб. На краю проїжджої частини вулиці Братів Зерових, колишньої Садової, росте дуб черещатий віком близько 360 років: 25 м заввишки й 6 м в обхваті. З грудня 2004 року це ботанічна памʼятка природи місцевого значення; дерево огороджене й позначене дорожніми знаками. Вікіпедія зазначає, що подібного випадку в місті більше немає.

Забудова. Тепер територію колишнього селища займають багатоповерхівки, а приватні будинки збереглися лише фрагментами.

Як не сплутати

НазваЩо це
Олександрівська слобідкаРобітниче селище 1906 року, назване 1911 року на честь Олександра II; про нього ця сторінка.
ОлександріяНездійснений проєкт окремого міста із сусідньої Соломʼянки 1903–1909 років, на честь імператриці Олександри Федорівни.
ПронівщинаСусіднє урочище й колишній великий яр на південному заході.

Часті запитання

Олександрівська слобідка: це який район Києва?

Соломʼянський. Місцевість лежить уздовж проспекту Валерія Лобановського, між Соломʼянкою, Турецьким містечком і Совками.

Олександрівська слобідка: лівий чи правий берег?

Правий.

Чому місцевість називається Олександрівська слобідка?

1911 року робітниче селище назвали так до 50-річчя скасування кріпацтва, на честь імператора Олександра II. До того воно звалося Робітничим артельним селищем.

Що таке Костопальня?

Народна назва Олександрівської слобідки: поруч працювали заводи, що перепалювали кістки худоби на кісткове вугілля для цукроварень.

Як доїхати до Олександрівської слобідки?

Метро далеко, тож простіше тролейбусом: до Севастопольської площі ходять № 8, 9К, 22К, 30, 35, 40 і 40К. Розклад можна перевірити в пошуку маршрутів.

Олександрівська слобідка й Олександрія: це одне й те саме?

Ні. Олександрією звали нездійснений проєкт окремого міста з Соломʼянки на честь імператриці, а слобідку назвали на честь імператора Олександра II.
Джерела

Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться, а точка на карті умовна. Відстані подано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 15 листопада 2026.