- Тариф для населення не змінюється й цього сезону. Але паралельно з ним існує другий тариф, і різниця між ними за рік виросла.
- Найпопулярніша порада «поставте термометр і вимагайте мінус 5 % за градус» у Києві не працює. Причина — в моделі договору, і замість неї є два робочі шляхи.
- З січня 2026 року діє нова норма: якщо тепла немає через пошкодження котельні внаслідок обстрілу, плату знижують на 80 %. Цей сезон — перший, коли вона застосовується.
- «20 °C у кутовій кімнаті» скасовано ще в лютому 2024 року, а для новобудов норма взагалі вища за 18 °C.
Платіжка за опалення виглядає як документ, у якому все вирішено за вас: є площа, є тариф, є сума. Насправді за цією сумою стоїть рішення, ухвалене в жовтні 2021 року й з того часу заморожене законом, а поряд із ним — другий тариф, який Київська міськдержадміністрація перераховує щороку і який ви ніколи не бачите. Цей матеріал про те, наскільки ці дві цифри розійшлися, хто покриває різницю і що з цього випливає практично: коли вмикають тепло, яка температура вважається нормою і що робити, якщо в квартирі холодно.
Порахуйте розрив у власній платіжці
Візьміть рахунок за будь-який зимовий місяць і подивіться рядок за опалення. Калькулятор покаже, скільки та сама теплова енергія коштує за економічно обґрунтованим тарифом саме для вашого типу будинку і яку суму за вас добирає держава.
Звідки взялася цифра 1 654,41 і чому вона не рухається
Тариф для населення встановлений розпорядженнями виконавчого органу Київради від 13 жовтня 2021 року № 2145 і від 19 жовтня 2021 року № 2176. Опалювальний сезон 2026/2027 стане шостим, який кияни проходять із тією самою цифрою в платіжці.
Тримає її не інерція, а пряма законодавча заборона. Закон № 2479-IX запровадив мораторій на підвищення цін на теплову енергію, послуги з постачання тепла й гарячої води — на весь час воєнного стану та ще шість місяців після місяця, у якому його припинять або скасують. Тому будь-яка новина «тарифи на тепло не зростуть цього сезону» описує не рішення міськради, а дію мораторію.
Другий тариф при цьому нікуди не зникає. Постанова Кабміну від 1 червня 2011 року № 869 зобов’язує уповноважені органи щороку формувати економічно обґрунтовані тарифи на період з 1 жовтня до 30 вересня. Робиться це з конкретною метою: без такого розрахунку теплопостачальне підприємство не отримає від держави компенсацію заборгованості з різниці в тарифах по категорії «населення».
Дірка, яку підприємство міряє саме: 86 % у 2021 році, 73,1 % у 2025
Найцікавіше в цій історії те, що розмір недоокупності публікує саме КП «Київтеплоенерго» — у повідомленнях, які воно за законом мусить оприлюднювати перед встановленням тарифів. Два таких повідомлення, з розривом у чотири роки, дають вимірюваний тренд.
| Рік | Фактичне відшкодування вартості послуг | Джерело |
|---|---|---|
| 2021 | 86 % | повідомлення від 08.09.2022 |
| 2025 | 73,1 % | повідомлення від 05.02.2026 |
Це середнє за всіма категоріями споживачів, а не по населенню окремо — по населенню розрив глибший. Але сам напрямок читається однозначно: за чотири роки платежі споживачів покривають на 13 пунктів меншу частку витрат, ніж покривали.
Що подорожчало у 2026 році, поки ваш тариф стояв на місці
У лютому 2026 року «Київтеплоенерго» коригувало економічно обґрунтовані тарифи і перелічило причини. Це найточніший доступний зріз того, як змінюється собівартість тепла в місті:
- витрати на централізоване водопостачання зросли на 34 %, на водовідведення — на 20 % (рішення НКРЕКП щодо «Київводоканалу»);
- підвищено тариф на розподіл природного газу для «Київгазу»;
- зросли тарифи на виробництво теплової енергії на ТЕЦ підприємства та в ТОВ «Євро-Реконструкція»;
- подорожчали передача й розподіл електроенергії;
- мінімальна зарплата й прожитковий мінімум за Законом про Держбюджет-2026 виросли на 10 %.
Ціна газу, закладена в тарифи, — 13 658,33 грн за тисячу кубометрів без ПДВ і без транспортування. Для порівняння, у 2022 році підприємство звітувало про зростання витрат на газ на 32 % для категорії «інші споживачі», електроенергії на 78 %, пально-мастильних матеріалів на 117 % і фонду оплати праці лише на 4 %.
Чому в сусідньому будинку сума інша за таку саму площу
Це найчастіше питання про платіжки, і відповідь на нього лежить прямо в тексті розпорядження. Мораторний тариф для всіх однаковий — 1 654,41 грн. А економічно обґрунтований існує в шести варіантах, залежно від того, як будинок під’єднаний до тепла й чи має вузол обліку.
| Тип підключення | Вузол обліку | Реальна ціна, грн/Гкал з ПДВ |
|---|---|---|
| Без ЦТП, свій ІТП | є | 3 089,82 |
| Без ЦТП, свій ІТП | немає | 3 106,06 |
| Через ЦТП, без ІТП | є | 2 758,36 |
| Через ЦТП, без ІТП | немає | 2 771,33 |
| Без ЦТП і без ІТП | є | 2 794,93 |
| Без ЦТП і без ІТП | немає | 2 807,90 |
Окремо стоять будинки з автономним теплопостачанням — для них тарифи розраховані поадресно. Наприклад, для будинку на вулиці Шполянській, 6-а реальна вартість гігакалорії становить 4 712,88 грн, тобто у 2,85 раза більше за те, що платять мешканці. А на вулиці Михайла Максимовича, 7 економічно обґрунтований тариф (1 621,32 грн) виявився навіть нижчим за встановлений для цього будинку мораторний. Тобто картина по місту не однорідна, і твердження «всі кияни недоплачують однаково» неправильне.
До чого тут узагалі площа квартири
Ні до чого, якщо ваш будинок має вузол обліку тепла. А він є у понад 90 % багатоквартирних будинків Києва — фактично в усіх, де це технічно можливо. У таких будинках лічильник рахує спожиті гігакалорії на весь дім, а між квартирами обсяг розподіляють пропорційно опалювальній площі. Норматив «стільки-то гігакалорій на квадратний метр» у цьому випадку не застосовується взагалі.
Де насправді сидить пільга для населення
Якщо порівняти тарифи для населення й для бізнесу, видно закономірність, яку легко не помітити. Для категорії «інші споживачі» економічно обґрунтований тариф становить від 4 090,08 до 4 421,54 грн за гігакалорію. Різниця з тарифом для населення в кожному з шести варіантів підключення однакова до копійки — 1 331,72 грн.
Стала різниця означає, що вона не залежить ні від типу підключення, ні від наявності лічильника. І вона знаходиться точно: у складовій «виробництво теплової енергії» тариф для населення — 1 697,22 грн, для інших споживачів — 3 028,94 грн. Різниця цих двох чисел і є тим самим 1 331,72. Транспортування й постачання в тарифі для обох категорій однакові.
Коли вмикають опалення: правило, яке переказують неправильно
Формулювання «сезон починається, коли середньодобова температура три доби тримається нижче +8 °C» знають усі. Проблема в тому, що в акті найвищої юридичної сили воно виглядає інакше. Пункт 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабміну від 21 серпня 2019 року № 830, каже:
«Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8 °С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8 °С.»
«Не пізніше ніж» — це граничний строк, а не умова запуску. Тобто орган місцевого самоврядування має право почати сезон раніше, не чекаючи трьох діб холоду, і не має права завершити його раніше, ніж потепліє. Жорсткіше формулювання «починається, якщо» міститься в галузевому наказі Мінпаливенерго № 71 від 14 лютого 2007 року — саме його зазвичай і цитують, хоча він нижчий за юридичною силою.
Рішення ухвалює місцева влада. У сезоні 2025/2026 це було розпорядження КМДА, за яким подача теплоносія в житлові будинки починалася з 29 жовтня за умови трьох діб не вище 8 °C і за графіком підключення, а в адміністративні будівлі — за заявками керівників. Загальнодержавної норми, яка дозволяла б мешканцям чи ОСББ вимагати ввімкнути тепло раніше, немає: це рішення міста.
Норма температури в квартирі: 18 чи 22 градуси
Залежить від віку будинку, і це не деталь, а два різних нормативи. За чинним Порядком, затвердженим постановою Кабміну від 6 лютого 2024 року № 127, нормативна температура повітря становить:
- 18 °C — в опалюваних приміщеннях будинків, проєктну документацію яких затверджено до 1 жовтня 2005 року;
- температура за державними будівельними нормами — у новіших будинках і в тих, чию документацію на капітальний ремонт затверджено після 12 березня 2011 року.
Для другої групи норми вищі. ДБН В.2.2-15:2019 передбачає для житлових кімнат 22 °C з допуском ±2, для кухні 19,5 °C ±3, для ванної та суміщеного санвузла 25 °C ±1,5. Тобто мешканцю новобудови подавати 18 °C як «норму» просто неправильно.
Як міряти температуру, якщо офіційної методики немає
Це не риторичний зворот. Порядок проведення перевірки якості комунальних послуг, затверджений постановою № 1145, каже лише, що виконавець «фіксує температуру повітря у приміщеннях споживача». Ні висоти від підлоги, ні відстані від стіни, ні тривалості заміру, ні вимог до приладу там немає. Для гарячої води в тому ж документі методика прописана детально — замір через одну хвилину після відкриття крана. Для повітря — прогалина.
Усе, що ходить по інтернету — «на висоті 1,5 метра», «тримати термометр 20 хвилин», «надворі має бути не нижче −5 °C» — переказ чужих стандартів, а не українська норма. Єдине, на що можна спертися, — поняття зони обслуговування з ДБН В.2.5-67:2013: параметри мікроклімату мусять виконуватися не ближче 1 метра від вікна й від приладів опалення, не ближче 0,5 метра від зовнішньої стіни, на висоті від 0,05 до 1,8 метра. Це вимога до проєктування, а не протокол вимірювання, але саме вона задає адекватну точку заміру.
Якщо в квартирі холодно: два маршрути замість однієї неробочої поради
Тут головне практичне відкриття цього матеріалу. Порада, яку тиражують десятки сайтів — «поставте термометр, складіть акт і вимагайте зниження плати на 5 % за кожен градус» — для звичайного киянина не працює. І ось чому.
Правило «мінус 5 % за градус» діє лише за однієї умови: якщо укладено індивідуальний договір про надання послуги з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем. Це прямо застережено і в Порядку № 127, і в Порядку № 1145. А «Київтеплоенерго» укладає з мешканцями інший договір — індивідуальний публічний договір приєднання без обслуговування внутрішньобудинкових систем. Такий договір діє за замовчуванням, якщо співвласники не ухвалювали окремого рішення про модель договірних відносин (частина 5 статті 13 Закону № 2189-VIII), а моделі з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем підприємство серед своїх договорів не пропонує.
У самому договорі вимоги до якості послуги сформульовані так: температура теплоносія за температурним графіком і тиск за гідравлічним режимом. Температури повітря у квартирі серед них немає. Відповідальність постачальника заканчується на межі зовнішніх мереж і внутрішньобудинкових систем будинку.
Як складається акт-претензія
Процедура однакова для обох маршрутів і прописана статтею 27 Закону № 2189-VIII та Порядком № 1145:
- Звернення до виконавця — особисто, телефоном, письмово або через Єдину платформу житлово-комунальних послуг. Заявку зобов’язані зареєструвати в журналі, а на вашу вимогу — назвати прізвище того, хто її прийняв, реєстраційний номер і час. Міська гаряча лінія тут не замінює звернення до виконавця: у нормативних актах вона не фігурує взагалі.
- Прибути для перевірки виконавець мусить не пізніше ніж протягом однієї доби.
- Акт складається за офіційною формою (додаток до Порядку № 1145) у двох примірниках. Якщо ви не згодні з висновками, підписуйте із зауваженнями — вони стають частиною акта.
- Не прибув або відмовляється підписувати? Акт дійсний, якщо його підписали ви і не менш як двоє інших мешканців із сусідніх квартир. Надсилати рекомендованим листом.
- На рішення у виконавця п’ять робочих днів. Не відповів у строк — ваша претензія вважається визнаною.
- Перерахунок робиться протягом одного місяця, за весь період порушення і незалежно від того, чи є у вас борг. Важлива деталь: перерахунок за актом одного мешканця виконавець зобов’язаний зробити для всіх споживачів цього будинку, яким надавали послугу невідповідної якості.
Крім перерахунку, передбачена неустойка — 0,01 % вартості середньодобового споживання за попередній опалювальний період за кожен день порушення.
Коли перерахунку не буде
Про це чесніше знати заздалегідь. Перерахунок не роблять за період планових ремонтних робіт і ліквідації аварії (там плата й так не нараховується), за час усунення неполадок, що виникли з вини споживача, у приміщеннях із розподільним обліком тепла, а також якщо виконавець довів, що у точці обліку якість послуги відповідала вимогам. Окремий випадок: якщо плату нараховують за показаннями вузла комерційного обліку, перерахунок за ненадання послуги не проводять — лічильник і так порахував тільки фактично спожите. Але право на неустойку це не скасовує.
Що буде з тарифом після мораторію
У межах сезону 2026/2027 підвищення для населення не передбачається — мораторій діє. Найближча технічна дата інша: 1 жовтня 2026 року встановлюють нові економічно обґрунтовані тарифи на дванадцять місяців, і саме тоді стане видно, наскільки розрив виріс за рік. За півроку до цього, з жовтня 2025 до квітня 2026, ці тарифи вже підросли приблизно на 3 %.
Щодо самої розморозки експертні оцінки сходяться на тому, що рух до ринкових цін почнеться після березня 2027 року, темпом близько 25 % на рік, і що штовхають до цього зобов’язання перед МВФ та Європейським Союзом. Це оцінки, а не затверджений графік, і в калькуляторі вище вони показані саме як сценарій.
Поширену тезу «комунальні тарифи занижені у 2,5–3 рази» варто уточнити. Для тепла в Києві розрив за документами становить 1,67–1,87 раза по масових варіантах підключення. У 2,5–3 рази виходить лише в окремих будинках з автономним теплопостачанням.
Про суміжні тарифи ми писали окремо: що відбувається з тарифом на світло і як змінюється вартість комунальних послуг.
Питання, які виникають найчастіше
Чи можуть підвищити тариф на тепло посеред сезону?
Чи перерахують плату за дні, коли тепла не було зовсім?
Що робити, якщо в батареях повітря і одна кімната холодна?
Чи вигідно встановити квартирний лічильник тепла?
Чому в платіжці з’явився окремий рядок абонплати?
Куди скаржитися, якщо перерахунку так і не зробили?
Джерела
- КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»: тарифи — чинні тарифи, повідомлення про встановлення та коригування
- Тарифи, встановлені розпорядженням КМДА від 15.04.2026 № 73
- Повідомлення КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про коригування тарифів від 05.02.2026 — джерело показника 73,1 %
- Укладання договору з КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» — моделі договорів для мешканців
- Правила надання послуги з постачання теплової енергії — постанова КМУ № 830
- Порядок здійснення перерахунку вартості комунальних послуг — постанова КМУ № 127
- Порядок проведення перевірки якості комунальних послуг — постанова КМУ № 1145
- Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII
- Державні соціальні стандарти у сфері житлово-комунального обслуговування — постанова КМУ № 409
- Керуючі компанії районів Києва — контакти управителів
- Мінфін: тарифи на опалення в Києві — історія тарифів
- Який мобільний оператор дешевший — Київстар, Vodafone чи lifecell — порівняння тарифів
- Супермаркети Києва: де дешевше — скільки магазинів у мереж і де вигідніше купувати
- Відключення світла в Києві — черги, як дізнатися свою групу і що робити
