Нещодавно навколо продажу недобудованого ТРЦ “Республіка” розгорнулися палкі дискусії. Торговий центр пішов з молотка за 777 млн грн, що викликало хвилю критики в ЗМІ. Але чи справедливі ці звинувачення? Давайте розберемося в ситуації, спираючись на факти та експертні оцінки.
Передісторія проблеми
Історія ТРЦ “Республіка” – це типовий приклад довгобуду, який став заручником економічних негараздів. Будівництво торгового центру стартувало ще в 2012 році, але в 2015-му забуксувало через банкрутство основного кредитора – банку “Надра”. Зведення ТРЦ заморозили на невизначений термін, хоча на той момент він був готовий вже на 80%.
З 2017 року державні органи розпочали спроби продати недобудований ТРЦ через аукціон. Однак знайти покупця на цей проблемний актив за номінальною вартістю в 2,6 млрд грн виявилося неможливо. Аукціон за аукціоном проходили безрезультатно, а ТРЦ тим часом невпинно втрачав свою реальну ринкову вартість. За оцінками експертів, ще одну зиму без консервації він міг і не пережити.
Вибір “голландського” аукціону як оптимального рішення
Зрештою, було ухвалене рішення виставити ТРЦ “Республіка” на “голландський” аукціон. Цей особливий формат торгів якнайкраще підходить для продажу проблемних активів, реальну вартість яких складно встановити. “Голландська модель розрахована на те, щоб швидко та ефективно продавати лоти, ціну яких важко визначити, або лоти, які користуються меншим ринковим попитом”, – коментує Олексій Соболев, в.о. директора ДП “Прозорро.Продажі”.
Специфіка “голландського” аукціону полягає в тому, що торги стартують з максимальної заявленої ціни, яка потім покроково знижується до моменту, коли один з учасників погодиться її “зафіксувати” і придбати лот. Далі інші учасники можуть або підвищити цю пропозицію, або відмовитись від боротьби. Такий механізм дозволяє визначити реальну ринкову ціну активу та гарантовано продати його хоча б за мінімально прийнятною вартістю.
Результати аукціону та критика в ЗМІ
На торгах 5 лютого 2019 року стартова ціна ТРЦ “Республіка” становила 2,56 млрд грн. В результаті покрокового зниження вартості, угода відбулася на позначці 777 млн грн – саме таку суму запропонувала компанія “Солтекс Капітал”. Цей факт викликав шквал критики в медіа. Однак чи обґрунтовані звинувачення в заниженні ціни та змові учасників?
Навряд чи. “Голландські” аукціони влаштовані так, щоб змова просто не мала сенсу – адже торги вважаються дійсними, навіть якщо до участі допущений лише один покупець. Більше того, торги можуть початись взагалі без покупців і вони мають право приєднатись навіть вже після початку аукціону. Такі правила зумовлені, власне самою ідеєю «голландських» аукціонів – продати те, що не дуже продається. Навіщо комусь змовлятись, якщо можна просто прийти, дочекатись «свою »ціну та придбати лот. При цьому інші учасники можуть і не робити пропозицій, якщо ціна, на якій зупинився конкурент їх не влаштовує.
Отже, можемо констатувати: продаж ТРЦ “Республіка” відбувся в повній відповідності до правил «голландського» аукціону. Держава отримала 777 млн грн за актив, який ще рік тому ніхто не наважувався придбати навіть за третину номінальної вартості. І жодних законних підстав оскаржувати результати аукціону не існує.
Висновки
Підбиваючи підсумки, варто наголосити: продаж недобуду на “голландському” аукціоні став оптимальним виходом із патової ситуації. ТРЦ “Республіка” нарешті знайшов нового власника, який обіцяє завершити будівництво та відкрити довгоочікуваний торговий центр.
Держава, зі свого боку, повернула в бюджет реальні гроші та позбулася проблемного активу. А критика в ЗМІ виявилася не більше, ніж спробою роздмухати скандал на рівному місці, не розуміючи суті питання та керуючись примарною «реальною» вартістю недобудованого ТРЦ, яка мала до реальності мало відношення. Що й показали 15 попередніх традиційних «англійських» аукціонів. Зрештою, купівля такого лоту це не вся ціна за нього, адже ще доведеться вкласти кошти в добудову та запуск об’єкта.
Тож хочеться вірити, що історія ТРЦ “Республіка” завершиться хепі-ендом: Україна отримає сучасний торговий центр, Київ – нову точку тяжіння для шопінгу та розваг, а держава – додаткові надходження до бюджету. А “голландські” аукціони і надалі слугуватимуть ефективним інструментом продажу складних активів.
