У сучасному інформаційному просторі головним орієнтиром для ЗМІ часто стає не точність, а гучність заголовків. Чим клікбейтніший заголовок — тим вищі показники охоплення. Проте саме через це формується викривлене уявлення про події, бо багато хто не читає матеріали повністю, зупиняючись лише на першій фразі. Фінансист Владислав Рашкован наводить свіжий приклад подібної дезінформації.
Як заголовки створюють міфи
У багатьох медіа заголовки формують окремі люди — не завжди журналісти або редактори, а часто ті, хто просто добре вміє “привабити” увагу. У гонитві за кліками суть матеріалу часто відходить на другий план. Замість передати головне — заголовок лише провокує натискання.
Рашкован згадує, як у 2014 році, під час свого першого інтерв’ю на посаді в НБУ, він чесно сказав, що Україні в умовах кризи значно ближче досвід Пакистану, ніж провідних європейських банків. Та заголовок вийшов інший: “НБУ бере приклад з Пакистану”. Фраза вирвана з контексту змінила тон усього матеріалу.
Вчорашній приклад: коли заголовок не відображає суть
Схожа ситуація трапилася нещодавно, коли агентство Reuters опублікувало статтю із заголовком: “Ukraine considers shift from dollar to euro amid geopolitical realignments”. У перекладі — “Україна розглядає відмову від долара на користь євро через геополітичні зміни”. Утім, сам текст статті не підтверджує такого рішення.
Насправді мова йде не про зміну курсової політики НБУ, а про загальносвітову дискусію щодо ролі долара в умовах торговельних війн і політичного поділу світу. У цьому контексті згадано, що український Нацбанк вивчає (досліджує можливі підходи) орієнтацію на євро — і лише як теоретичну можливість, зумовлену потенційним вступом до Євросоюзу та зміцненням партнерства з Європою.
“Explores potential approaches” — не “приймає рішення”
Фраза, яку вживає Reuters, — “explores potential approaches” — насправді означає лише первинне вивчення питання. Це ще не ухвалене рішення, не політика і не план. І в жодному разі не “перехід з долара на євро”. Якби в статті йшлося про “NBU considers pegging hryvnia to euro”, це вже могло б вплинути на ринки. Але наразі мова лише про оцінку варіантів у перспективі. Тож варто не плутати обережну комунікацію із реальними кроками.
У світі, де інформація споживається поверхнево, легко потрапити у пастку маніпуляцій. Але саме уважне прочитання повного матеріалу дозволяє сформувати об’єктивне уявлення про події. Особливо, коли йдеться про такі чутливі теми, як валютна політика чи макроекономічні перспективи країни.
