Виноградар — житловий масив на правому березі Дніпра, у Подільському районі Києва (рос. Виноградарь).
- Метро тут поки немає. Найближчі станції — «Сирець» (3,7 км від центру масиву) і «Дорогожичі» (4,3 км) зеленої лінії. Продовження лінії на Виноградар будують, офіційної дати відкриття немає.
- Назва — від виноградників: 1907 року в урочищі Вітряні гори закладав виноградник садівник Ісаак Бекас, а пізніше тут працював колгосп «Виноградар».
- Масив почали будувати 1974 року за проєктом архітектора Едуарда Більського. Наголос у назві — на третьому складі: Виногра́дар.
північний захід Києва, далеко від Подолу
між Пуща-Водицьким лісом і Пріоркою
найближча «Сирець» — 3,7 км, лінія М3
- Виноградар
- Мметро, М3
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Метро в самій місцевості немає. Найближчі станції: «Сирець» — 3,7 км, М3 сирецько-печерська; «Дорогожичі» — 4,3 км, М3 сирецько-печерська.
Електричка: «Пріорка» — 2,7 км.
Де це: межі й сусіди
Виноградар лежить на північно-західній околиці правобережного Києва. Адміністративно це Подільський район, але з історичним Подолом біля Дніпра масив повʼязує лише назва: до Подільського району, крім Подолу, входять Куренівка, Вітряні Гори, Мостицький масив, Виноградар та інші місцевості півночі міста.
Офіційних меж масиви Києва не мають, тож Виноградар описують через сусідів. На сході він межує з Вітряними Горами — приблизно по проспекту Свободи й вулиці Світлицького, — а далі лежать Пріорка й Крістерова гірка. На південному сході розташований Мостицький масив, на заході — Синьоозерний масив біля Синього озера, а із заходу й півночі забудову обступає Пуща-Водицький ліс. Південний край, де були сади радгоспу «Пуща-Водиця», з 2010-х забудовують новими житловими комплексами.
Головні магістралі — проспект Європейського Союзу (до 2024 року — проспект Правди), проспект Свободи, проспект Георгія Гонгадзе та вулиця Василя Порика. На карті вгорі позначено центр масиву, найближчі станції метро й електрички, сусідні місцевості, озеро Блакитне і заказник «Долина річки Коноплянка».
Звідки назва
Назва буквальна. Виноградар за словником — «той, хто вирощує, розводить виноград», і масив справді отримав імʼя від виноградників, які були в цих місцях у першій половині XX століття. Наголос падає на третій склад: виногра́дар — так слово подає академічний «Словник української мови».
Сади на цих пісках зʼявилися ще в XIX столітті: з 1850 року поруч, на Пріорці, працювало садівництво Вільгельма Крістера, де навіть робили вино. Але піднесення місцевого виноградарства на початку XX століття повʼязують із перським підданим, садівником Ісааком Бекасом. 1907 року він орендував в урочищі Вітряні гори 16 ділянок площею понад 17 десятин на 24 роки під виноградник, а врожай продавав у власній крамниці на Володимирській вулиці.
У 1930-х на цих землях працював колгосп «Вітряні гори», у якому трудилися люди 13 національностей, направлені київським Будинком народів Сходу. Згодом зʼявився колгосп «Виноградар». Після його ліквідації 1957 року виноградники почали занепадати, а назва лишилася — її й успадкував житловий масив.
Історія: від виноградників до масиву Більського
Ісаак Бекас бере в оренду в міської управи ділянки в урочищі Вітряні гори; за його прикладом землю під лозу орендують інші.
1935 року під виноградом на Вітряних горах уже 49 гектарів. 1937 року колгосп «Вітряні гори» закривають, згодом зʼявляється колгосп «Виноградар».
Колгосп «Виноградар» ліквідують, плантації занепадають; 1960 року господарство входить до радгоспу «Пуща-Водиця».
Затверджений того року план забудови міста відводить ці землі під житло. Масив проєктує архітектор Едуард Більський; автори називали задум «Містом Сонця».
Будівництво починається на вільних землях, городах і землях радгоспу. За «Хмарочосом», перші мешканці заїхали 1975 року.
2018 року КМДА затверджує проєкт продовження зеленої лінії, навесні 2019-го починається будівництво, а після зміни підрядника воно відновлюється в листопаді 2024 року.
Чи буде метро на Виноградарі
Діючої станції на масиві немає, але зелену лінію від «Сирця» сюди продовжують. Проєкт першої черги КМДА затвердила 2018 року: станції «Мостицька» під перехрестям Межової, Білицької та вулиці Віктора Некрасова і «Проспект Правди» біля Межової вулиці, а також заділ для відгалуження в бік станції «Виноградар» — саму її до першої черги не включено.
Будівництво почалося навесні 2019 року. У грудні 2023-го метрополітен через зрив строків розірвав договір з АТ «Київметробуд», у серпні 2024-го уклав новий — з групою компаній «Автострада», і в листопаді роботи відновили. «Проспект Правди» Київрада 18 травня 2023 року перейменувала на «Варшавську», а для «Мостицької», яку будують далеко від Мостицького масиву, кияни в лютому 2026 року обрали в «Київ Цифровому» назву «Рогозів яр»; її ще має затвердити Київрада.
Станом на 29 вересня 2026 року, за відповіддю КМДА Укрінформу, роботи тривали, хоча раніше голова компанії-підрядника заявляв про можливу зупинку через фінансування. Офіційної дати відкриття немає: у серпні 2026-го метрополітен відповів УНН, що строки «напряму залежать від фінансових можливостей міського бюджету», а поїзди, за словами його керівника, підуть лише тоді, коли добудують обидві станції.
Що там зараз
Транспорт. Найближчі діючі станції — «Сирець» (3,7 км від центру масиву), нині кінцева зеленої лінії М3, і «Дорогожичі» (4,3 км) на тій самій лінії. Зупинка міської електрички «Пріорка» — за 2,7 км; до 2024 року платформа звалася «Вишгородська». Від проспекту Свободи, за даними Київпастрансу, тролейбус № 26 їде до станції метро «Нивки», № 25 — до «Почайни», № 28 — до «Лукʼянівської», № 4 — до «Площі Українських Героїв», № 35 проходить повз «Сирець»; автобус № 72 везе до «Контрактової площі».
Природа. На західному краю масиву лежить Синє озеро, від якого назвали Синьоозерний масив; водойма сильно обміліла й пересохла, і з вересня 2024 року її розчищають і відновлюють. Менше озеро Блакитне (у Вікіпедії — Голубе, серед місцевих — Крапелька) лежить серед багатоповерхівок 1-го мікрорайону. На сході, на Вітряних Горах, із 2020 року діє ландшафтний заказник «Долина річки Коноплянка».
Місця. На вулиці Василя Порика — сквер імені Кузьми Скрябіна. Неподалік стоїть так і не добудований будинок культури, який Більський задумував як громадське серце масиву. На південному краю, на місці колишніх садів, 2020 року відкрили ТРЦ Retroville (проспект Європейського Союзу, 47).
Як не сплутати
| Назва | Що це | Важливо знати |
|---|---|---|
| Поділ | історична місцевість у центрі, біля Дніпра | дав назву Подільському району, але Виноградар від нього далеко |
| Вітряні Гори | сусідній масив на сході | в урочищі Вітряні гори й були виноградники Бекаса |
| «Мостицька» | станція метро, яку будують | стоїть біля Межової вулиці, а не на Мостицькому масиві; кияни обрали для неї назву «Рогозів яр» |
| «Виноградар» (станція) | проєктна станція | до першої черги будівництва не входить |
Часті запитання
Виноградар — це який район Києва?
Виноградар — лівий чи правий берег?
Чому Виноградар так називається?
Чи є метро на Виноградарі і коли його відкриють?
Як доїхати до Виноградаря?
Де наголос у слові «Виноградар»?
Коли побудували Виноградар?
- Вікіпедія, «Виноградар (Київ)»: сусіди, магістралі, роки забудови, озеро Голубе.
- «Звід памʼяток Києва» (pamyatky.kiev.ua), «Виноградар»: назва, оренда Бекаса, колгоспи, забудова 1974–1979.
- «Хмарочос», коротка історія Виноградаря: Крістер, Бекас, радгосп «Пуща-Водиця», проєкт Більського, 1974–1975.
- «Телеграф», 20 червня 2025 та «Вікна», 6 серпня 2026: колгосп «Виноградар», «Місто Сонця».
- slovnyk.ua: значення слова й наголос.
- Суспільне Київ, 8 листопада 2024 та 3 грудня 2025: підрядники, станції першої черги, умова запуску.
- УНН, 12 серпня 2026 та Укрінформ, 29 вересня 2026: строки й стан робіт.
- «Українська правда», 18 травня 2023, Інтерфакс-Україна, 28 лютого 2026 і Суспільне, травень 2024: нові назви станцій і проспекту.
- Київпастранс: маршрути тролейбусів і автобуса № 72.
- Вікіпедія, «Синє озеро» та «Долина річки Коноплянка»: озеро й заказник.
- OpenStreetMap: координати масиву, озера, станцій і орієнтирів для карти й відстаней.
- Голосіїв у Києві — який це район, де на карті й чим він відрізняється від Голосіївського району
- Голосіївський район Києва — найбільший за площею (156 км²)
- Святошинський район Києва — захід міста, 110 км²
- Шевченківський район Києва — старий Київ, Лукʼянівка, Татарка, Сирець, Нивки
- Харківський масив у Києві — лівий берег, між проспектом Бажана й Харківським шосе
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Подільський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Автобуси, тролейбуси й трамваї Києва — пошук маршруту за номером, зупинкою або «звідки — куди».
- Метро Києва — лінії, станції й вартість проїзду.
- Пріорка — Пріорка на сході: Крістерова гірка, «Хата на Пріорці» й межа двох районів.
- Мінський масив — Мінський масив на північному сході, за Вітряними горами й Кинь-Ґрустю.
- Вітряні гори — східний сусід: урочище, де росли виноградники Бекаса й колгоспу «Вітряні гори».
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 20 жовтня 2026.




