Шулявка — історична місцевість на правому березі Дніпра, у Шевченківському і Соломʼянському районах Києва (рос. Шулявка).
- Шулявка лежить обабіч Берестейського проспекту: північний бік належить до Шевченківського району, південний — до Соломʼянського. Найближче метро — «Шулявська» на червоній лінії, за 574 м від центру місцевості.
- Назву найчастіше виводять від літописного урочища Шелвов борок — низькорослого лісу з галявинами.
- Тут із 1898 року зводили Київський політехнічний інститут, а в грудні 1905-го робітники проголосили «Шулявську республіку», що протрималася кілька днів.
межа проходить Берестейським проспектом
на захід від центру міста
574 м від центру місцевості, М1 святошинсько-броварська
- Шулявка
- Мметро, М1
- Тшвидкісний трамвай
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Шулявська» — 574 м, М1 святошинсько-броварська; «Політехнічний інститут» — 1,6 км, М1 святошинсько-броварська; «Берестейська» — 2,0 км, М1 святошинсько-броварська.
Швидкісний трамвай: «Індустріальна» — 681 м; «Олекси Тихого» — 880 м.
Електричка: «Караваєві Дачі» — 1,4 км; «Вагонне Депо» — 1,7 км.
Де це: межі й сусіди
Шулявка лежить на захід від центру Києва, обабіч Берестейського проспекту (у 1985–2023 роках — проспект Перемоги). Офіційних меж немає, тож довідники описують Шулявку приблизно: уздовж проспекту, а на південь від нього — до Борщагівської вулиці. На заході, біля перетину проспекту з вулицями Олександра Довженка й Вадима Гетьмана, стоять названі на честь місцевості станція метро «Шулявська» і Шулявський шляхопровід.
З яких частин складається. Шосе, прокладене в середині XIX століття, розрізало Шулявку навпіл. Права (якщо їхати з центру в бік Святошина), «міська», Шулявка тягнулася від нинішнього Повітрофлотського шляхопроводу до зоопарку й увійшла до меж Києва в 1850-х. Ліва, «сільська», лишалася селом аж до 1912 року; саме на ній виросли завод Ґретера і Криванека та Політехнічний інститут. Цей поділ видно й сьогодні: північний бік проспекту належить до Шевченківського району, південний — до Соломʼянського.
Сусіди. На заході прилягають Казенні дачі (на OpenStreetMap їх позначено як частину Шулявки), на півдні — Караваєві дачі, на сході — кампус КПІ (окрема точка на карті). На північному сході, за Дегтярівською вулицею, починається Лукʼянівка, на південному сході — Соломʼянка.
Звідки назва
Однозначної відповіді немає. Найпоширеніша версія повʼязує назву з літописним урочищем Шелвов борок: так, за довідниками, називали низькорослий лісок із великою кількістю галявин. Урочище згадує Іпатіївський літопис у XII столітті: «Великий Київ» називає першою згадкою 1146 рік, «Телеграф» наводить запис 1160 року про «Шелвово сельце під борком», де стояв князь Ростислав Мстиславич.
У XVII столітті місцевість ще фігурує як Шелвов борок, а у XVIII — вже як село Шулявка, Шулявщина або Шульжанське подвірʼя Софійського монастиря.
Інші пояснення трапляються в популярних текстах, але не підтверджені: від слова «шуліка» (хижий птах, що нібито водився біля Либеді), від «шуя» (ліва рука, бо місцевість лежала лівіше від старого центру) чи від «шула» — стовпа для огорожі.
Міфи й чутки про Шулявку: що правда
Шулявка любить гучні історії: хижі птахи, власна республіка, бомби в лабораторії, трикутник для наречених. Дещо з цього навіть правда, і зазвичай те, що звучить найменш імовірно.
| Що кажуть | Що насправді |
|---|---|
| «Шулявка названа на честь шулік» | Документів немає. Іпатіївський літопис під 1160 роком знає «Шелвово сельце під борком», далі назва переходить у «Шулевщину» й «Шулявщину». Шуліка живе лише в популярних текстах, і навіть там зі словом «нібито». |
| «Дачу тут завів митрополит Варлаам» | Частково. Дачу пов’язують із ним, а от митрополитом Варлаам Ванатович не був: 1722 року Петро I дав йому лише сан архієпископа. 1730-го його заарештували за сфабрикованим звинуваченням у зраді, позбавили сану й на десять років запроторили до Кирило-Білозерського монастиря. |
| «Шулявська республіка була справжньою державою» | Неправда. Нарис історії КПІ пише про фабрично-заводський район, «який називали» республікою. Вікіпедія заносить її до категорії історичних держав, але й там «президент» у лапках: Федір Алексєєв був слюсарем заводу й головою Ради робітничих депутатів. |
| «Республіка протрималась чотири дні» | Частково. Чотири дні виходить, якщо рахувати з 12 до 16 грудня 1905 року. Нарис КПІ каже, що поліцію звідти вигнали ще в середині листопада, Українська радянська енциклопедія датує появу «республіки» кінцем листопада, а війська взяли Шулявку лише 17 грудня. |
| «У лабораторії КПІ робили бомби» | Правда за версією самого КПІ. Його нарис історії пише, що 1905 року «у хімічній лабораторії для бойових дружин таємно виготовляли бомби». Другого незалежного підтвердження ми не знайшли. |
| «Сікорський і Корольов вчилися на Шулявці» | Правда. Головний корпус КПІ заклали 1898 року на шулявській землі. Сікорський навчався тут у 1907–1911 роках, Корольов вступив 1924-го, а 1926-го перевівся до Москви, де й закінчив навчання 1929-го. |
| «Першу у світі платівку з українськими піснями випустили на Шулявці» | Неправда, хоч і красиво. За даними Музею українського грамзапису, пісні українською вперше записали в Лондоні 1899 року. У Києві Микола Лисенко записав перші 11 платівок із фольклором 1909-го, на студії «Інтернаціональ Екстра Рекорд». Шулявська фабрика «Екстрафон» випустила свої платівки з українською музикою 1912 року. |
| «Палац одружень прозвали Бермудським трикутником» | Правда. Будівля трикутна, із трьома парадними входами, і місцеві жартівники не втрималися. Стоїть вона на проспекті, там, де колись були склади нафтопродуктів бакинської фірми братів Нобелів. Так пишуть Олександр і Діна Муратови. |
Історія: від літописного борку до проспекту
Урочище потрапляє до Іпатіївського літопису. За «Великим Києвом», поселення зникло після навали хана Батия 1240 року, і знову люди оселилися тут лише в XVII столітті.
Київський архієпископ Варлаам Ванатович влаштував тут літню резиденцію, і митрополити відпочивали на Шулявці понад століття. 1847 року ці землі забрала держава.
Права частина входить до меж Києва в 1850-х, ліва — лише 1912 року. Наприкінці 1881 року на лівому боці починається історія заводу Якова Ґретера, згодом — Ґретера і Криванека, і Шулявка стає робітничою околицею.
Інститут отримує ділянку в 38 десятин уздовж Брест-Литовського шосе. Корпуси зводять за проєктом Ієроніма Кітнера під керівництвом Олександра Кобелєва; головний корпус постав до 1901 року.
12 грудня (за старим стилем) за рішенням Ради робітничих депутатів починається загальний страйк. Робочі дружини виганяють із кварталів між заводом і КПІ поліцію, штаб працює в корпусі інституту. У ніч на 16 грудня війська оточують Шулявку, і «республіку» придушують.
5 листопада 1963 року відкриваються станції «Політехнічний інститут» і «Завод „Більшовик“» (нині «Шулявська»), а 1964-го — Шулявський шляхопровід. Стару одноповерхову забудову майже всю зносять, її місце займають пʼяти- й девʼятиповерхівки.
Чеська Шулявка: завод на дачах і лист у фундаменті
Завод, за дослідниками Олександром і Діною Муратовими, почався з брухту. Влітку 1882 року Яків Ґретер, швейцарець і консул Бельгії в Києві, робив залізні вироби зі знятих з озброєння гвинтівок Бердана, скуплених в інтендантства; металеві ліжка й форми для рафінаду пішли вже потім. Компаньйоном був гессенський інженер Філіп Мозер. Чех Йозеф Криванек, якого інколи записують у співзасновники, з’явився на заводі лише 1888 року, коли Мозер пішов зі справи, а Ґретер опинився на межі банкрутства.
Криванек кликав людей із Чехії. Після 1900 року, рахують Муратови, на заводі працювало 1200 робітників, майже 300 із них чехи, і чехами були всі майстри. З родинами виходило близько тисячі людей, третина київської чеської громади, і її ядро жило на Шулявці та Караваєвих дачах. Підприємство так і звали: «Завод на дачах». Робочий день тривав із шостої ранку до шостої вечора, майстер отримував 130 рублів на місяць, робітник 35. Коли через сваволю майстрів приїжджали фабричні інспектори, Ґретер відбивався: «Назвіть мені майстра ливарів, який не п’є й не рукоприкладствує».
Поруч із цією колонією виросла фабрика платівок «Екстрафон» (нині вулиця Сім’ї Бродських, 31–33). Історія фабрики має красиву деталь: у фундамент заклали скляну посудину з листом засновника, чеха Їндржиха Їндржишека, до нащадків, і лист знайшли під час перебудови 1965 або 1966 року. У червні 1911-го, ще до відкриття, пожежа завдала фабриці збитків близько 150 000 рублів. Страховки не було, бо адміністративно вона стояла за межами Києва. Та у 1915–1916 роках вона вже могла робити 500 000 платівок на рік.
Гарматну вулицю, що відділяє Шулявку від Грушок, за Муратовими, прозвали так через завод: у роки Першої світової відремонтовані гармати вивозили до станції дорогою, якої не було видно з шосе. А 1930 року Євген Патон відкрив у зварювальному цеху заводу лабораторію, і до 1934-го з неї виріс Інститут електрозварювання.
Як Політехнік опинився на Шулявці
Як розповідало «Дзеркало тижня» 1998 року, про Шулявку спершу й не думали: серед кандидатів були Виноградники на Липках, Троїцька площа й навіть Батиєві гори. У жовтні 1897 року директор департаменту Володимир Ковалевський обрав ділянку біля Житомирського шосе, і за 38 десятин довелося запропонувати взамін 76 міських.
Шість днів Шулявської республіки
Пружину стискали весь 1905 рік. У січні, за нарисом КПІ, студенти Політехнічного забарикадувалися й водою з пожежного шланга відрізали поліції та козакам вхід до інституту, а робітники Ґретера, за Муратовими, вивезли двох ненависних майстрів на тачці на смітник. 30 жовтня у великій фізичній аудиторії вперше зібралася Київська рада робітничих депутатів на чолі зі слюсарем заводу Федором Алексєєвим, а після воєнного стану 20 листопада вона пішла в підпілля й обрала Шулявку. Далі всі дати за старим стилем.
Рахунок виставив і завод: за Муратовими, у грудні звільнили 898 людей, а 19 січня 1906 року назад узяли тільки 550, на меншу зарплату й 10-годинний день. «Чорний список» ще 2012 року лежав в архіві відділу кадрів.
Що там зараз
Транспорт. Головна вісь — Берестейський проспект: цю історичну назву йому повернули рішенням Київради від 9 лютого 2023 року. Уздовж проспекту йде червона лінія метро: найближча станція — «Шулявська» (574 м від центру місцевості), на схід — «Політехнічний інститут» (1,6 км), на захід — «Берестейська» (2,0 км). Південніше ходить швидкісний трамвай: станції «Індустріальна» (681 м) та «Олекси Тихого» (880 м). Найближчі зупинки електрички — «Караваєві Дачі» (1,4 км), «Вагонне Депо» (1,7 км) і «Паркова» (1,7 км).
Шулявський шляхопровід зʼєднує над проспектом вулиці Олександра Довженка й Вадима Гетьмана — це частина Малої окружної дороги. Першу естакаду відкрили 1964 року, а нову, на шість смуг, — 28 грудня 2019 року.
КПІ, кіностудія, парк і зоопарк. По південний бік проспекту — кампус КПІ з корпусами кінця XIX — початку XX століття. По північний — кіностудія імені Олександра Довженка: її почали будувати навесні 1927 року на місці Сирецького іподрому, з якого 1910 року піднявся в небо на літаку власної конструкції професор КПІ Олександр Кудашев і де літав Петро Нестеров. Поруч — парк імені Івана Багряного (до 2023 року — Пушкінський), закладений на початку XX століття, і Київський зоопарк: з 1913 року він розташований на Берестейському проспекті, 32, за 1,6 км від центру місцевості, на межі з Лукʼянівкою.
Забудова. До радянських багатоповерхівок додалися житлові комплекси, бізнес-центри й торгові центри. Неподалік станції «Шулявська» — Київський національний економічний університет.
Як не сплутати
Слово «Шулявка» живе в кількох назвах, і не всі вони про місцевість.
| Назва | Що це | Де саме |
|---|---|---|
| Шулявка | історична місцевість | обабіч Берестейського проспекту, у двох районах |
| Станція «Шулявська» | станція метро на червоній лінії; до 1993 року — «Завод „Більшовик“» | проспект біля вулиці Олександра Довженка |
| Шулявський шляхопровід | розвʼязка Малої окружної дороги | над проспектом, між вулицями Довженка й Вадима Гетьмана |
| Шулявська вулиця | невелика вулиця | Шевченківський район, від вулиці Віктора Ярмоли до Берестейського провулку |
| «Шулявські» дачі | так у «Зводі памʼяток Києва» підписано Караваєві дачі | на південь від Шулявки |
Часті запитання
Що таке Шулявка?
Шулявка — це який район Києва?
Шулявка — лівий чи правий берег?
Чому Шулявка так називається?
Що таке Шулявська республіка?
Де стоїть пам’ятник Шулявській республіці?
З яких частин складається Шулявка?
Де знаходиться метро «Шулявська» і як до нього доїхати?
Як раніше називалася станція «Шулявська»?
- Вікіпедія, «Шулявка» і «Шулявка» (рос.): райони, межа, назва, частини, забудова.
- «Великий Київ», «Из каких частей состоит Шулявка»: 1146 рік, дві частини, завод, КПІ, іподром.
- «Телеграф», «Як зʼявилася назва мікрорайону Шулявка»: версії назви, 1160 рік.
- КПІ ім. Ігоря Сікорського, історія 1898–1917 і «Шулявська республіка та студентські рухи»; Вікіпедія, «Шулявська республіка»: КПІ й події 1905 року.
- Вікіпедія, «Шулявська (станція метро)», LB.ua, «Київський метрополітен» і «Главком», «Як виникла „Шулявська“?»: історія станції.
- Вікіпедія, «Шулявський шляхопровід» і ЛІГА.Бізнес: шляхопровід.
- Вікіпедія, «Берестейський проспект»: назви проспекту (рішення Київради від 9 лютого 2023 року № 5955/5996), іподром.
- Вікіпедія, «Шевченківський район» і «Соломʼянський район»: склад районів.
- Вікіпедія: «Казенні дачі», «Кіностудія імені Олександра Довженка», «Парк імені Івана Багряного», «Київський зоопарк», «Шулявська вулиця»: сусіди й орієнтири.
- Звід історії памʼяток Києва, «Караваєві Дачі (Шулявські)»: назва сусідньої місцевості.
- «Чеські промислові підприємства в Києві 100 років тому», ZN.UA, 2012: завод, чеська громада, звільнення 1905–1906 років, Гарматна, «Бермудський трикутник».
- КПІ ім. Ігоря Сікорського: історія заводу «Більшовик», пам’ятник подіям 1905 року, видатні вчені.
- «Шедевр на Шулявке: дар меценатов Киеву», ZN.UA, 1998: вибір ділянки.
- Українська радянська енциклопедія, «Київ»: кінець листопада 1905 року.
- Encyclopedia of Ukraine, «Vonatovych, Varlaam» і Вікіпедія, «Варлаам (Ванатович)»: сан і заслання.
- Вікіпедія, «Екстрафон (Київ)»; Суспільне про Музей українського грамзапису: платівки й чеська колонія.
- Вікіпедія: «Shuliavka Republic» (англ.), «Пам’ятник Шулявській республіці»; Encyclopedia.com про Корольова.
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, межі районів.
- Голосіїв у Києві — який це район, де на карті й чим він відрізняється від Голосіївського району
- Голосіївський район Києва — найбільший за площею (156 км²)
- Святошинський район Києва — захід міста, 110 км²
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Соломʼянський район Києва — частина місцевості в цьому районі: масиви, межі, метро й ЦНАП району.
- Шевченківський район Києва — частина місцевості в цьому районі: масиви, межі, метро й ЦНАП району.
- Метро Києва — лінії, станції й вартість проїзду.
- Караваєві дачі у Києві — сусідня місцевість на півдні, біля радіоринку.
- Лукʼянівка — сусідня місцевість на північному сході, за Дегтярівською вулицею.
- Грушки — західний сусід за Гарматною вулицею: хутір Грушки, землю якого обміняли заради Політехнічного інституту.
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 20 жовтня 2026. Глибину станції «Шулявська» не наводимо: в офіційних і енциклопедичних джерелах її немає, а неофіційні розходяться.




