Сирець — історична місцевість і житловий масив на правому березі Дніпра, у Шевченківському районі Києва (рос. Сырец).
- Метро поруч: кінцева станція зеленої лінії М3 «Сирець» — за 356 м від центру масиву, сусідня «Дорогожичі» — за 949 м. Зупинка міської електрички «Сирець» — за 409 м.
- Назва — від річки Сирець, яка тече крізь Сирецький гай. Як село Сирець уперше згадано 1381 року.
- Тут три різні зелені зони з однією назвою — Сирецький гай, дендропарк і парк із дитячою залізницею. На сході масив межує з Бабиним Яром.
житловий масив; північ гаю й дендропарк — Подільський
північний захід міста, між Нивками й Лукʼянівкою
356 м від центру масиву, кінцева М3 сирецько-печерська
- Сирець
- Мметро, М3
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Сирець» — 356 м, М3 сирецько-печерська; «Дорогожичі» — 949 м, М3 сирецько-печерська.
Електричка: «Сирець» — 409 м; «Берестейська» — 2,0 км.
Де це: межі й сусіди
Сирець лежить на північному заході правобережного Києва. Довідники окреслюють його так: між Лукʼянівкою, Бабиним Яром, Куренівкою, Волейковом і Північним залізничним напівкільцем, яке тут звали Петрівською залізницею, а з боку центру — вулицями Дегтярівською та Олени Теліги. Головні вулиці масиву — Щусєва, Стеценка, Ризька, Парково-Сирецька й Олени Теліги; вони пролягли вздовж ліній колишніх літніх таборів XIX століття.
Сусіди Сирця: на заході, за залізницею, — Нивки, на північному сході — Куренівка, на сході — Дорогожичі й Бабин Яр, на південному сході — Лукʼянівка. Офіційно затверджених меж у місцевості немає, тож у різних джерелах вони трохи різняться.
Межа районів тут, навпаки, чітка. Північна межа Шевченківського району проходить вулицею Стеценка, а далі смугою залізниці від вулиці Щусєва до Сирецької вулиці, тож житловий масив повністю належить до Шевченківського. На північ від цієї лінії — більша частина Сирецького гаю, дендропарк і колишній хутір Софіївка вздовж Тираспольської вулиці — уже Подільський район.
Звідки назва
Місцевість названа за річкою Сирець, або Сирецьким струмком. Він бере початок на заході міста, тече крізь Сирецький гай уздовж Тираспольської вулиці й залізниці, далі Куренівкою — до озер Опечень на Оболоні. Довжина річки — близько 9 км, частина русла тепер прихована під землею.
Що означає сама назва річки, достеменно невідомо. Найпоширеніше пояснення — від слова «сирий»: верхівʼя Сирця лежить у глибокому вологому яру, а «сирцем» могли називати сире, болотисте місце. Інша версія повʼязує назву з глиною-сирцем, яку біля річки здавна копали для цегли.
Від місцевості й річки названі станція метро, зупинка електрички, три парки й Сирецька вулиця — остання тягнеться долиною річки вже на межі з Куренівкою.
Історія: від села домініканців до масиву біля метро
Сирець згадано як село, яке князь Володимир Ольгердович подарував київському монастирю домініканців.
Сирець входить до меж міста: Вікіпедія називає 1799 рік, Енциклопедія сучасної України — початок XIX століття. А ще з XVII століття вздовж річки стояли хутори: Сирець був сільськогосподарським передмістям Києва.
На широкому полі розташовуються літні табори київського гарнізону — від них походять назви Табірної (тепер Дорогожицька) і Тираспольської вулиць. 1875 року біля будинку Маєра, власника квітково-декоративного господарства, закладають дендрарій, а 9 вересня 1913 року над Сирецьким летовищем Петро Нестеров уперше у світі виконує «мертву петлю».
На місці колишніх таборів виростає масив: спершу котеджі й малоповерхові будинки, потім пʼятиповерхівки, у 1970-х — девʼятиповерхівки. 1952 року на основі природного лісу створюють лісопарк Сирецький гай, 1953-го відкривають дитячу залізницю.
30 березня 2000 року відкривається станція «Дорогожичі», 14 жовтня 2004-го — кінцева «Сирець», а поруч із нею будують нову платформу електрички.
Бабин Яр і Сирецький табір. Під час нацистської окупації Сирець опинився поруч із місцем масових розстрілів. У Бабиному Яру, що межує з масивом, окупанти 29–30 вересня 1941 року розстріляли десятки тисяч київських євреїв, а до 1943 року вбивали тут людей багатьох національностей. Навесні 1942 року на території колишніх таборів гарнізону окупаційна влада влаштувала Сирецький концентраційний табір; його ліквідували восени 1943-го, а після війни більшу частину цієї території забудували. Тепер у Бабиному Яру діє Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», памʼятні знаки вʼязням табору встановлено на Сирці в 1990-х роках.
Що там зараз
Метро й електричка. Сирець добре звʼязаний із центром. Кінцева станція зеленої лінії М3 «Сирець» (356 м від центру масиву) має наземний вестибюль на вулиці Щусєва; сусідня «Дорогожичі» (949 м) виходить на перехрестя вулиць Щусєва, Юрія Іллєнка й Олени Теліги, неподалік заповідника «Бабин Яр». Біля станції метро «Сирець» розташована однойменна зупинка міської електрички на Північному залізничному напівкільці (409 м від центру масиву).
Сирецький гай. Найбільша зелена зона — лісопарк уздовж вулиці Стеценка, залишок давніх листяних лісів із віковими дубами, озерами й джерелами; крізь нього тече річка Сирець. З 1972 року гай — памʼятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Дендропарк і парк. Сирецький дендропарк на Тираспольській вулиці, 43, — наукова установа з колекцією хвойних і декоративних дерев; найстаріші тиси тут ростуть з 1875 року, і він теж має статус памʼятки загальнодержавного значення. Сирецький парк на Парково-Сирецькій вулиці, 2, розплановано 1957 року біля дитячої залізниці, а 2018-го капітально реконструювали. Поїзди дитячої залізниці курсують у теплий сезон; її станції «Київ-Пасажирський-Дитячий» (814 м від центру масиву) і «Залізнична» (942 м) — це не платформи міської електрички.
Забудова. Масив складається з кварталів 1950–1970-х років: малоповерхових будинків і котеджів, пʼятиповерхівок і девʼятиповерхівок. Перші будинки ставили за типовими проєктами малоповерхової забудови, і спершу до половини території займали садиби з котеджами.
Як не сплутати: три Сирецькі парки й не тільки
| Назва | Що це | Де і який район |
|---|---|---|
| Сирець (місцевість) | житловий масив на місці колишніх таборів | між залізницею, вулицями Дегтярівською й Олени Теліги; Шевченківський район |
| Станція метро «Сирець» | кінцева зеленої лінії М3, відкрита 2004 року | вулиця Щусєва, поруч із зупинкою електрички; Шевченківський район |
| Зупинка електрички «Сирець» | платформа міської електрички на Північному напівкільці | біля перетину вулиць Стеценка, Щусєва й Тираспольської |
| Річка Сирець | струмок завдовжки близько 9 км | через Сирецький гай і Куренівку до озер Опечень |
| Сирецький гай | лісопарк, памʼятка загальнодержавного значення | обабіч вулиці Стеценка; Шевченківський і Подільський райони |
| Сирецький дендропарк | дендрарій, закладений 1875 року | Тираспольська вулиця, 43; Подільський район |
| Сирецький парк | міський парк 1957 року з дитячою залізницею | Парково-Сирецька вулиця, 2; Шевченківський район |
| Сирецька вулиця | вулиця в долині річки | на межі Сирця й Куренівки, тобто Шевченківського й Подільського районів |
Часті запитання
Сирець — це який район Києва?
Сирець — лівий чи правий берег?
Чому Сирець так називається?
Яке метро на Сирці?
Чим відрізняються Сирецький гай, парк і дендропарк?
Де на Сирці дитяча залізниця?
Де знаходиться Сирець на карті Києва?
- Вікіпедія, «Сирець» і «Спрага», «Сирець: від середньовічного села до сучасного району» (21.08.2024): межі, 1381 рік, приєднання до Києва, табори, забудова.
- Енциклопедія сучасної України, «Київ» і «Бабин Яр»: приєднання Сирця, довжина річки, статус гаю й дендропарку, розстріли 1941–1943 років.
- Вікіпедія, «Сирець (річка)»: перебіг, версії назви, забудова 1960–1970-х.
- Вікіпедія, «Шевченківський район (Київ)»: опис межі району.
- Вікіпедія, «Сирецький гай», «Сирецький дендрологічний парк», «Сирецький парк» і «Київська дитяча залізниця»: розташування, роки, станції.
- Вікіпедія, «Сирецький концентраційний табір» і Енциклопедія історії України, «Сирецький концентраційний табір»: час існування, розташування, памʼятні знаки.
- Вікіпедія, «Нестеров Петро Миколайович» і This Day in Aviation: «мертва петля» над Сирецьким летовищем.
- Вікіпедія, «Сирець (станція метро)», «Дорогожичі (станція метро)», «Сирець (зупинний пункт)» і LB.ua, «Київський метрополітен»: дати відкриття, виходи, платформа електрички.
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, межа Шевченківського й Подільського районів.
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Шевченківський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Метро Києва — лінії, станції й вартість проїзду.
- Нивки у Києві — сусідні Нивки біля однойменної станції червоної лінії.
- Куренівка у Києві — сусідня Куренівка.
- Дорогожичі — східна сусідка: літописні Дорогожичі, станція «Дорогожичі» й Бабин Яр.
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 26 жовтня 2026.




