Нивки — історична місцевість і житловий масив на правому березі Дніпра, у Шевченківському районі Києва (російською назва звучить так само — Нивки).
- Найближче метро — «Нивки» на червоній лінії М1, за 1,3 км від центру масиву. Станція стоїть під Берестейським проспектом, яким проходить межа Шевченківського і Святошинського районів.
- Назва — від ниви біля Брест-Литовського шосе; у 1870-х тут працювали ферма «Нивка» й однойменна дача. З річкою Нивкою місцевість не повʼязана.
- Масив зводили з 1958 року, переважно пʼятиповерхівками-«хрущовками». Між ними вціліли приватні садиби, а на південно-східному краю лежить парк «Нивки».
- Нивки
- Мметро, М1
- Мметро, М3
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Нивки» — 1,3 км, М1 святошинсько-броварська; «Берестейська» — 1,4 км, М1 святошинсько-броварська; «Сирець» — 1,7 км, М3 сирецько-печерська; «Святошин» — 1,9 км, М1 святошинсько-броварська.
Електричка: «Берестейська» — 1,1 км; «Сирець» — 1,6 км.
Де це: межі й сусіди
Нивки лежать на заході правобережного Києва. Зі сходу масив обмежує Північне залізничне напівкільце, за яким уже Сирець, із заходу — вулиця Мрії (колишня Академіка Туполєва), за нею починається Святошин. На півдні межа проходить Берестейським проспектом (до 2023 року — проспект Перемоги), на півночі — вулицею Стеценка й площею Валерія Марченка, за якими лежить масив Квітництво. Головна вулиця перетинає Нивки з півдня на північ: це вулиця Данила Щербаківського (колишня Щербакова).
Усередині масиву досі вживають назви старих хуторів. Південно-західний куток звуть Вовчою Горою, південно-східний, ближче до парку, — Дехтярями: цей хутір виник, коли 1819 року тут оселився переселенець із Біличів. На протилежному від Нивок боці Берестейського проспекту лежать Ґалаґани — це вже Святошинський район.
Офіційно затверджених меж історичні місцевості Києва не мають, а межі районів проходять якраз краями Нивок. Тому довідники згадують Нивки одразу в трьох районах — Шевченківському, Святошинському й Подільському. Але масив між залізницею, вулицею Мрії, Берестейським проспектом і вулицею Стеценка повністю належить до Шевченківського району. До Подільського відходять квартали на північ від площі Валерія Марченка вздовж вулиці Івана Виговського (колишньої Маршала Гречка).
Звідки назва
Назву виводять від ниви — поля, що лежало праворуч від Києво-Брестського шосе, якщо їхати з міста. Пізніше дорога звалася Брест-Литовським шосе, тепер це Берестейський проспект. Слово закріпилося за господарством: у 1870-х роках тут працювали ферма «Нивка» й однойменна дача, яку здавали в оренду. У деяких старих джерелах місцевість так і записана — Нивка.
Ще раніше, з 1850-х, тут стояв хутір Фузиківка: його заснувала заможна родина Фузиків із села Біличі. За словами краєзнавця Кирила Степанця, хутір складався з трьох паралельних вулиць, які збереглися досі. Згодом назва «Нивки» поширилася й на сусідні хутори.
Річка Нивка, за довідниками, тут ні до чого. Вона тече західною околицею міста — через Борщагівку, Святошин і Біличі — і впадає в Ірпінь. Попри співзвучність, довідники з місцевістю Нивки її не повʼязують.
Міфи й чутки про Нивки: що правда
Масив молодий, а переказів тут вистачило б на старе місто. Одні підтверджуються документами, інші тримаються на гарному звучанні.
| Що кажуть | Що насправді |
|---|---|
| На Нивках була дача Хрущова | Частково. Дачу підтверджує Енциклопедія Сучасної України, але Хрущов тут не перший і не останній. Спецдачу зробили в 1930-х для голови Раднаркому Панаса Любченка, потім місце називали дачею Кагановича, Хрущова й Коротченка. У народі прижилось одне ім’я. |
| Парк «Нивки» був панським маєтком | Частково. Садиба була: 1859 року Олександр II передав генерал-губернатору Іларіону Васильчикову хутори Хмелівщину й Сеньківщину. Але парком місце стало аж 1962 року, а 1991-го до нього приєднали сусідній парк Ленінського комсомолу. |
| Нивки назвали за річкою Нивкою | Довідники кажуть ні: річка тече через Святошин і Біличі. Зачіпка все ж є: «Спрага» знаходить у документах 1870-х млини на річці Нивці поруч із фермою «Нивка». Документа, який закрив би суперечку, ми не знайшли. |
| На Вовчій горі водилися вовки | Документів немає. За «Телеграфом», перші мешканці будинків на Естонській пам’ятають гірку, куди навідувалися вовки, а діти каталися на санчатах. Довідники кажуть лише про хутір початку XX століття й назву народного походження. Санчатам вірити легше. |
| Нивки стали першим масивом хрущовок у Києві | Частково. Перші дослідні квартали кінця 1950-х з’явилися на Чоколівці й біля нинішньої «Звіринецької». А Нивки «Телеграф» в одному матеріалі називає першим повноцінним масивом, в іншому другим «спальним» районом після Першотравневого. |
| П’ять поверхів робили, щоб не ставити ліфт | Правда. Києвознавець Віталій Баканов посилається на будівельні правила: шестиповерхівкам уже вимагався ліфт, «а в „хрущовках“ і на ньому економили». Описи типових будинків це підтверджують: ліфт з’являється вище п’яти поверхів. |
| На Нивках вчилися грати Блохін і Шевченко | Правда. Базу «Динамо» звели тут наприкінці 1950-х, і «Спрага» пише, що динамівці вчилися забивати саме на Нивках. Серед вихованців школи Олег Блохін (1962–1969) й Андрій Шевченко (1986–1994). |
| Хрущовки на Нивках ось-ось знесуть | Поки ні. 26 липня 2011 року Finance.ua писав, що будівництво на місці п’ятиповерхівок почнеться «уже через пару місяців». Проєкт 1997 року обіцяв шість етапів і паркінги на 11 тисяч автомобілів. У травні 2025-го «Телеграф» бачив лише «поодинокі приклади оновлення». |


Історія: від хуторів до «хрущовок»
Колонія, яка привезла сюди слово «Рубежівка»
Рубежівка на Нивках нетутешня. Колонію для неповнолітніх правопорушників заснували 1876 року в селі Рубежівка під Києвом, нині Михайлівка-Рубежівка, а 1884-го перевели до Брест-Литовського шосе. Назву забрали із собою: її успадкувала місцевість, а зупинка електрички ще недавно звалася «Рубежівським». Першим директором став Олександр Ушинський, брат педагога Костянтина Ушинського.
Справу, пише «Хмарочос», підтримували Микола Терещенко, Ізраїль Бродський і митрополит Філофей. Хлопці працювали слюсарями й ковалями, відливали чавун, шили взуття, зокрема для студентів Київської духовної академії, а після випуску могли стати до роботи в будь-якій київській майстерні.
Храм колонії заклали 1891 року за проєктом Володимира Ніколаєва на гроші Терещенків, а розписували його художники Володимирського собору, зокрема Віктор Васнецов. 1934 року його закрили, на початку 1936-го знесли. На базі колонії виріс Верстатозавод, тому станцію метро в проєкті й хотіли назвати «Станкозаводською».
«Київські Черьомушки»: як жилося першим новоселам
Перші новосели, пише краєзнавець і уродженець Нивок Кирило Степанець, приїхали в лютому 1959 року. Через рік «Вечірній Київ» у статті «Київські Черьомушки» описував масив майже як лабораторію: «Тут, на околиці міста, де раніше серед пустирів губився невеличкий хутір, проводиться дослідна забудова кварталів, випробовуються різні матеріали і конструкції». Серед проєктувальників, за «Хмарочосом», був автор київської «тарілки» Флоріан Юр’єв.
Випробовували й мешканців. Києвознавець Віталій Баканов згадує дах без горища, що влітку розжарювався від спеки, кухні, де сім’я з трьох їла по черзі, і такий випадок: «Одна моя знайома сім’я хотіла навчити дитину грі на піаніно, проте внести піаніно на четвертий поверх виявилося неможливо. Довелося навчати дитину грі на скрипці!» Масив відповідав анекдотом: «Хрущов поєднав ванну з туалетом, але не встиг з’єднати підлогу зі стелею».
Решту добудовували самі: за «Хмарочосом», працівники навколишніх підприємств мали відпрацювати на «народному будівництві» щонайменше 30 годин, так постали стадіони й Зелений театр. Поруч лежали лани виноградарського радгоспу, де місцеві хлопчаки полювали на полуницю.


За годину пішки: від метро «Нивки» до метро «Берестейська»
Шлях на 4,6 км за даними OpenStreetMap, приблизно година ходу без зупинок: від метро через перехід угору Олександрівською, Естонською на схід, через Дехтярі до дуба й на південь через парк.
Що там зараз
Метро й електричка. Нивки обслуговує червона лінія М1, що йде під Берестейським проспектом. Станція «Нивки» — за 1,3 км від центру масиву; наземного вестибюля в неї немає, підземні переходи виводять на Берестейський проспект і вулицю Данила Щербаківського. Сусідня «Берестейська» — за 1,4 км, «Святошин» — за 1,9 км. Із північно-східної частини масиву ближче до «Сирця» на зеленій лінії М3: від центру Нивок до нього 1,7 км. За 1,1 км від центру, біля парку, — зупинка міської електрички «Берестейська» (до 2024 року — «Рубежівський») на Північному залізничному напівкільці.
Забудова. Вісь масиву — вулиця Данила Щербаківського. Обабіч неї тягнуться квартали пʼяти- та девʼятиповерхівок, а між ними досі стоять приватні садиби з городами — спадок хуторів і повоєнного селища. Останніми роками тут зʼявляються й нові висотки. Ринок «Нивки» працює на Салютній вулиці.
Плани знести «хрущовки». 1997 року містобудівна рада Києва схвалила проєкт комплексної реконструкції частини Нивок: у кварталі між вулицями Івана Виговського, Стеценка й площею Валерія Марченка мали знести 34 пʼятиповерхівки й звести 30 будинків на 12–23 поверхи. 2011 року до кварталу Виговського — Стеценка поверталися вже з новим інвестором. Масового знесення так і не відбулося: більшість Нивок досі становлять пʼятиповерхівки й садиби.
Парк «Нивки». Найбільше зелене місце — парк між станціями «Нивки» й «Берестейська». Залізниця і струмок Сирець ділять його на дві частини. Східна, площею 46 гектарів, із 1972 року має статус памʼятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, західна, на 16 гектарів, — місцевого. У парку три ставки, збереглася грабово-дубова діброва, ростуть 78 видів дерев і кущів.
Як не сплутати: місцевість, станція, парк і річка
Назва «Нивки» в Києві стоїть на кількох різних обʼєктах, і не всі вони лежать в одному районі.
| Назва | Що це | Де і який район |
|---|---|---|
| Нивки (місцевість) | житловий масив із «хрущовок» і приватних садиб | між залізницею та вулицею Мрії, від Берестейського проспекту до вулиці Стеценка; Шевченківський район |
| Станція метро «Нивки» | червона лінія М1, відкрита 1971 року; назви не змінювала | під Берестейським проспектом біля вулиці Данила Щербаківського, на межі Шевченківського і Святошинського районів |
| Станція «Берестейська» | сусідня станція М1, до 1993 року звалася «Жовтнева» | під Берестейським проспектом, біля парку «Нивки» |
| Парк «Нивки» | парк-памʼятка садово-паркового мистецтва на місці колишньої урядової дачі | між двома станціями метро, по обидва боки залізниці; Шевченківський район |
| Річка Нивка | притока Ірпеня | західна околиця міста: Борщагівка, Святошин, Біличі; з місцевістю не повʼязана |
Часті запитання
Нивки — це який район Києва?
Нивки — лівий чи правий берег?
Чому район називається Нивки?
Нивки були селом?
Як раніше називалася станція метро «Нивки»?
Яка лінія метро на Нивках і куди ведуть виходи?
Де знаходиться метро «Нивки» і який це район?
У якому районі Києва парк «Нивки»?
Де на Нивках була дача Хрущова?
Де знаходяться Нивки на карті Києва?
Джерела
- Вікіпедія, «Нивки (Київ)» та «Нивки (Киев)»: межі, назва, хутір Фузиківка, 1923 рік, повоєнна забудова, проєкт 1997 року.
- «Хмарочос», «Як змінювались київські Нивки?»: хутори, колонія, урядова дача, забудова з 1958 року.
- «Спрага», «Нивки — „хрущовський“ рай»: початок забудови 1958 року, Дехтярі, храм 1893 року.
- Енциклопедія Сучасної України, «Нивки» та «Київ»: статус, площа й рослинність парку, річка Нивка.
- Вікіпедія, «Нивки (парк)»: поділ парку, урядова дача.
- Вікіпедія, «Нивки (станція метро)» і Kashtan Media: дата відкриття, проєктні назви, виходи.
- Вікіпедія, «Берестейська (станція метро)» і Kashtan Media: «Жовтнева» до 1993 року; зупинний пункт «Берестейська»: колишня назва.
- Вікіпедія: «Шевченківський район», «Святошинський район», «Подільський район», «Дехтярі», «Ґалаґани», «Церква Олександра Невського»: межі районів, сусіди, колонія.
- Finance.ua (2011): план реконструкції кварталу Виговського — Стеценка.
- «Телеграф»: про Нивки (2025) і про старі масиви (2026): Вовча гірка, реновації, перші квартали.
- Вікіпедія: «Вулиця Данила Щербаківського», «Нивська вулиця», «Олександрівська вулиця», «Брюссельська вулиця», «Провулок Фузиків», «Черкаська вулиця», «Рубежівка», «Васильчики», «Вовча гора», ДЮФШ «Динамо»: перейменування вулиць, колонія, дуб, вихованці школи.
- Вікіпедія, «Хрущёвка»: ліфт у типових будинках.
- Маршрутизатор на даних OpenStreetMap: пішохідні відстані прогулянки.
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней.
- Голосіїв у Києві — який це район, де на карті й чим він відрізняється від Голосіївського району
- Голосіївський район Києва — найбільший за площею (156 км²)
- Святошинський район Києва — захід міста, 110 км²
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Шевченківський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Метро Києва — лінії, станції й вартість проїзду.
- Академмістечко — масив біля кінцевої тієї самої червоної лінії, за три станції на захід.
- Сирець — сусідній Сирець із парком і гаєм.
- Грушки — південний сусід за Берестейським проспектом: колишній хутір, чия назва не від груш.
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 20 жовтня 2026. Довжина прогулянки: пішохідний маршрут за даними OpenStreetMap станом на 6 листопада 2026.



