Нивки — історична місцевість і житловий масив на правому березі Дніпра, у Шевченківському районі Києва (російською назва звучить так само — Нивки).
- Найближче метро — «Нивки» на червоній лінії М1, за 1,3 км від центру масиву. Станція стоїть під Берестейським проспектом, яким проходить межа Шевченківського і Святошинського районів.
- Назва — від ниви біля Брест-Литовського шосе; у 1870-х тут працювали ферма «Нивка» й однойменна дача. З річкою Нивкою місцевість не повʼязана.
- Масив зводили з 1958 року, переважно пʼятиповерхівками-«хрущовками». Між ними вціліли приватні садиби, а на південно-східному краю лежить парк «Нивки».
основна частина масиву; північні квартали — Подільський
захід міста, між залізницею й вулицею Мрії
1,3 км від центру масиву, М1 святошинсько-броварська
- Нивки
- Мметро, М1
- Мметро, М3
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Нивки» — 1,3 км, М1 святошинсько-броварська; «Берестейська» — 1,4 км, М1 святошинсько-броварська; «Сирець» — 1,7 км, М3 сирецько-печерська; «Святошин» — 1,9 км, М1 святошинсько-броварська.
Електричка: «Берестейська» — 1,1 км; «Сирець» — 1,6 км.
Де це: межі й сусіди
Нивки лежать на заході правобережного Києва. Зі сходу масив обмежує Північне залізничне напівкільце, за яким уже Сирець, із заходу — вулиця Мрії (колишня Академіка Туполєва), за нею починається Святошин. На півдні межа проходить Берестейським проспектом (до 2023 року — проспект Перемоги), на півночі — вулицею Стеценка й площею Валерія Марченка, за якими лежить масив Квітництво. Головна вулиця перетинає Нивки з півдня на північ: це вулиця Данила Щербаківського (колишня Щербакова).
Усередині масиву досі вживають назви старих хуторів. Південно-західний куток звуть Вовчою Горою, південно-східний, ближче до парку, — Дехтярями: цей хутір виник, коли 1819 року тут оселився переселенець із Біличів. На протилежному від Нивок боці Берестейського проспекту лежать Ґалаґани — це вже Святошинський район.
Офіційно затверджених меж історичні місцевості Києва не мають, а межі районів проходять якраз краями Нивок. Тому довідники згадують Нивки одразу в трьох районах — Шевченківському, Святошинському й Подільському. Але масив між залізницею, вулицею Мрії, Берестейським проспектом і вулицею Стеценка повністю належить до Шевченківського району. До Подільського відходять квартали на північ від площі Валерія Марченка вздовж вулиці Івана Виговського (колишньої Маршала Гречка).
Звідки назва
Назву виводять від ниви — поля, що лежало праворуч від Києво-Брестського шосе, якщо їхати з міста. Пізніше дорога звалася Брест-Литовським шосе, тепер це Берестейський проспект. Слово закріпилося за господарством: у 1870-х роках тут працювали ферма «Нивка» й однойменна дача, яку здавали в оренду. У деяких старих джерелах місцевість так і записана — Нивка.
Ще раніше, з 1850-х, тут стояв хутір Фузиківка: його заснувала заможна родина Фузиків із села Біличі. За словами краєзнавця Кирила Степанця, хутір складався з трьох паралельних вулиць, які збереглися досі. Згодом назва «Нивки» поширилася й на сусідні хутори.
Річка Нивка, за довідниками, тут ні до чого. Вона тече західною околицею міста — через Борщагівку, Святошин і Біличі — і впадає в Ірпінь. Попри співзвучність, довідники з місцевістю Нивки її не повʼязують.
Міфи й чутки про Нивки: що правда
Масив молодий, а переказів тут вистачило б на старе місто. Одні підтверджуються документами, інші тримаються на гарному звучанні.
| Що кажуть | Що насправді |
|---|---|
| На Нивках була дача Хрущова | Частково. Дачу підтверджує Енциклопедія Сучасної України, але Хрущов тут не перший і не останній. Спецдачу зробили в 1930-х для голови Раднаркому Панаса Любченка, потім місце називали дачею Кагановича, Хрущова й Коротченка. У народі прижилось одне ім’я. |
| Парк «Нивки» був панським маєтком | Частково. Садиба була: 1859 року Олександр II передав генерал-губернатору Іларіону Васильчикову хутори Хмелівщину й Сеньківщину. Але парком місце стало аж 1962 року, а 1991-го до нього приєднали сусідній парк Ленінського комсомолу. |
| Нивки назвали за річкою Нивкою | Довідники кажуть ні: річка тече через Святошин і Біличі. Зачіпка все ж є: «Спрага» знаходить у документах 1870-х млини на річці Нивці поруч із фермою «Нивка». Документа, який закрив би суперечку, ми не знайшли. |
| На Вовчій горі водилися вовки | Документів немає. За «Телеграфом», перші мешканці будинків на Естонській пам’ятають гірку, куди навідувалися вовки, а діти каталися на санчатах. Довідники кажуть лише про хутір початку XX століття й назву народного походження. Санчатам вірити легше. |
| Нивки стали першим масивом хрущовок у Києві | Частково. Перші дослідні квартали кінця 1950-х з’явилися на Чоколівці й біля нинішньої «Звіринецької». А Нивки «Телеграф» в одному матеріалі називає першим повноцінним масивом, в іншому другим «спальним» районом після Першотравневого. |
| П’ять поверхів робили, щоб не ставити ліфт | Правда. Києвознавець Віталій Баканов посилається на будівельні правила: шестиповерхівкам уже вимагався ліфт, «а в „хрущовках“ і на ньому економили». Описи типових будинків це підтверджують: ліфт з’являється вище п’яти поверхів. |
| На Нивках вчилися грати Блохін і Шевченко | Правда. Базу «Динамо» звели тут наприкінці 1950-х, і «Спрага» пише, що динамівці вчилися забивати саме на Нивках. Серед вихованців школи Олег Блохін (1962–1969) й Андрій Шевченко (1986–1994). |
| Хрущовки на Нивках ось-ось знесуть | Поки ні. 26 липня 2011 року Finance.ua писав, що будівництво на місці п’ятиповерхівок почнеться «уже через пару місяців». Проєкт 1997 року обіцяв шість етапів і паркінги на 11 тисяч автомобілів. У травні 2025-го «Телеграф» бачив лише «поодинокі приклади оновлення». |


Історія: від хуторів до «хрущовок»
Заможні селяни Фузики з Біличів засновують хутір Фузиківку. У 1870-х тут уже працюють ферма й дача «Нивка», від яких пішла назва місцевості.
З 1884 року поруч діє Рубежівська колонія для неповнолітніх правопорушників. Для неї освячують храм Олександра Невського, який у 1930-х знищать; про нього досі нагадує назва Олександрівської вулиці на Нивках.
Хутір Нивки разом із сусідніми Дехтярями й Ґалаґанами включають до складу міста.
Колишню садибу генерал-губернатора Іларіона Васильчикова, яку його вдова подарувала монастирю, перетворюють на закриту дачу партійного керівництва. Глухий паркан простоїть до 1962 року, коли територію відкриють як парк.
За першим повоєнним генпланом на Нивках і Вовчій Горі нарізають ділянки під типові котеджі. Їх отримують передусім фронтовики, інваліди війни й ветерани партії.
З 1958 року вільні ділянки забудовують кварталами пʼятиповерхівок, найактивніше — у 1960-х. 5 листопада 1971 року відкривається станція метро «Нивки».
Колонія, яка привезла сюди слово «Рубежівка»
Рубежівка на Нивках нетутешня. Колонію для неповнолітніх правопорушників заснували 1876 року в селі Рубежівка під Києвом, нині Михайлівка-Рубежівка, а 1884-го перевели до Брест-Литовського шосе. Назву забрали із собою: її успадкувала місцевість, а зупинка електрички ще недавно звалася «Рубежівським». Першим директором став Олександр Ушинський, брат педагога Костянтина Ушинського.
Справу, пише «Хмарочос», підтримували Микола Терещенко, Ізраїль Бродський і митрополит Філофей. Хлопці працювали слюсарями й ковалями, відливали чавун, шили взуття, зокрема для студентів Київської духовної академії, а після випуску могли стати до роботи в будь-якій київській майстерні.
Храм колонії заклали 1891 року за проєктом Володимира Ніколаєва на гроші Терещенків, а розписували його художники Володимирського собору, зокрема Віктор Васнецов. 1934 року його закрили, на початку 1936-го знесли. На базі колонії виріс Верстатозавод, тому станцію метро в проєкті й хотіли назвати «Станкозаводською».
«Київські Черьомушки»: як жилося першим новоселам
Перші новосели, пише краєзнавець і уродженець Нивок Кирило Степанець, приїхали в лютому 1959 року. Через рік «Вечірній Київ» у статті «Київські Черьомушки» описував масив майже як лабораторію: «Тут, на околиці міста, де раніше серед пустирів губився невеличкий хутір, проводиться дослідна забудова кварталів, випробовуються різні матеріали і конструкції». Серед проєктувальників, за «Хмарочосом», був автор київської «тарілки» Флоріан Юр’єв.
Випробовували й мешканців. Києвознавець Віталій Баканов згадує дах без горища, що влітку розжарювався від спеки, кухні, де сім’я з трьох їла по черзі, і такий випадок: «Одна моя знайома сім’я хотіла навчити дитину грі на піаніно, проте внести піаніно на четвертий поверх виявилося неможливо. Довелося навчати дитину грі на скрипці!» Масив відповідав анекдотом: «Хрущов поєднав ванну з туалетом, але не встиг з’єднати підлогу зі стелею».
Решту добудовували самі: за «Хмарочосом», працівники навколишніх підприємств мали відпрацювати на «народному будівництві» щонайменше 30 годин, так постали стадіони й Зелений театр. Поруч лежали лани виноградарського радгоспу, де місцеві хлопчаки полювали на полуницю.


За годину пішки: від метро «Нивки» до метро «Берестейська»
Шлях на 4,6 км за даними OpenStreetMap, приблизно година ходу без зупинок: від метро через перехід угору Олександрівською, Естонською на схід, через Дехтярі до дуба й на південь через парк.
Зелені колони тут не випадкові: кольори станції, за задумом авторів, мали продовжувати настрій парку, а на стінах Kashtan Media помітив дверцята з фантастичними тваринами. За 155 метрів від виходу на південний бік проспекту стоїть храм Пантелеймона, збудований у 2003–2006 роках майже на місці знесеного храму колонії. Це вже Ґалаґани: поширена думка виводить назву від поміщиків, а «Хмарочос» від братів Івана, Мусія та Єгора, солдатів лісової охорони, що оселилися тут 1836 року.
Три паралельні вулиці, які Степанець вважає старим хутором. Табличкам тут не щастило. Нивська до 15 листопада 2018 року була Невською, а Брюссельська встигла побути 2-м Олександрівським провулком і вулицею Гончарова, поки 2022 року не отримала ім’я міста-побратима Києва. Лише Олександрівська не мінялась: вона названа за храмом, якого немає вже 90 років.
Вісь масиву починалась як 860-та Нова. З 1953 року вона носила ім’я радянського партійця Олександра Щербакова, а 2016-го отримала ім’я дослідника народного мистецтва Данила Щербаківського. Літер змінилося мало, людина зовсім інша.
Родина, з якої почалися Нивки, повернулася на карту лише 2018 року: 63 роки до цього провулок носив ім’я більшовика Баумана. Фузики тримали цегельне виробництво на Шулявці. Сусідні Дехтярі заснував 1819 року Василь Дігтяренко, отримавши землю від громади Біличів. За Степанцем, ще на початку 1990-х тут зігрівалися дровами й вугіллям.
На Черкаській, біля будинку № 17/69, росте дерево, старше за всі тутешні хутори. Скільки йому років, джерела сперечаються: одні пишуть про 300, інші про понад 450. Висота 20 м, обхват 4,9 м, пам’ятка природи з 2008 року.
«Величезний шмат чарівної місцини з прадавніми дібровами оточили високим глухим парканом», писав історик Дмитро Малаков. Перший господар спецдачі Панас Любченко загинув тут разом із дружиною наприкінці серпня 1937 року: Малаков пише про самогубство, яким той випередив неминучий арешт. Нинішні новини парку мирніші: 2022 року старі дуби перевіряли томографом, а 2025-го на озері зробили плавучі острови з очерету й рогозу.
Що там зараз
Метро й електричка. Нивки обслуговує червона лінія М1, що йде під Берестейським проспектом. Станція «Нивки» — за 1,3 км від центру масиву; наземного вестибюля в неї немає, підземні переходи виводять на Берестейський проспект і вулицю Данила Щербаківського. Сусідня «Берестейська» — за 1,4 км, «Святошин» — за 1,9 км. Із північно-східної частини масиву ближче до «Сирця» на зеленій лінії М3: від центру Нивок до нього 1,7 км. За 1,1 км від центру, біля парку, — зупинка міської електрички «Берестейська» (до 2024 року — «Рубежівський») на Північному залізничному напівкільці.
Забудова. Вісь масиву — вулиця Данила Щербаківського. Обабіч неї тягнуться квартали пʼяти- та девʼятиповерхівок, а між ними досі стоять приватні садиби з городами — спадок хуторів і повоєнного селища. Останніми роками тут зʼявляються й нові висотки. Ринок «Нивки» працює на Салютній вулиці.
Плани знести «хрущовки». 1997 року містобудівна рада Києва схвалила проєкт комплексної реконструкції частини Нивок: у кварталі між вулицями Івана Виговського, Стеценка й площею Валерія Марченка мали знести 34 пʼятиповерхівки й звести 30 будинків на 12–23 поверхи. 2011 року до кварталу Виговського — Стеценка поверталися вже з новим інвестором. Масового знесення так і не відбулося: більшість Нивок досі становлять пʼятиповерхівки й садиби.
Парк «Нивки». Найбільше зелене місце — парк між станціями «Нивки» й «Берестейська». Залізниця і струмок Сирець ділять його на дві частини. Східна, площею 46 гектарів, із 1972 року має статус памʼятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, західна, на 16 гектарів, — місцевого. У парку три ставки, збереглася грабово-дубова діброва, ростуть 78 видів дерев і кущів.
Як не сплутати: місцевість, станція, парк і річка
Назва «Нивки» в Києві стоїть на кількох різних обʼєктах, і не всі вони лежать в одному районі.
| Назва | Що це | Де і який район |
|---|---|---|
| Нивки (місцевість) | житловий масив із «хрущовок» і приватних садиб | між залізницею та вулицею Мрії, від Берестейського проспекту до вулиці Стеценка; Шевченківський район |
| Станція метро «Нивки» | червона лінія М1, відкрита 1971 року; назви не змінювала | під Берестейським проспектом біля вулиці Данила Щербаківського, на межі Шевченківського і Святошинського районів |
| Станція «Берестейська» | сусідня станція М1, до 1993 року звалася «Жовтнева» | під Берестейським проспектом, біля парку «Нивки» |
| Парк «Нивки» | парк-памʼятка садово-паркового мистецтва на місці колишньої урядової дачі | між двома станціями метро, по обидва боки залізниці; Шевченківський район |
| Річка Нивка | притока Ірпеня | західна околиця міста: Борщагівка, Святошин, Біличі; з місцевістю не повʼязана |
Часті запитання
Нивки — це який район Києва?
Нивки — лівий чи правий берег?
Чому район називається Нивки?
Нивки були селом?
Як раніше називалася станція метро «Нивки»?
Яка лінія метро на Нивках і куди ведуть виходи?
Де знаходиться метро «Нивки» і який це район?
У якому районі Києва парк «Нивки»?
Де на Нивках була дача Хрущова?
Де знаходяться Нивки на карті Києва?
- Вікіпедія, «Нивки (Київ)» та «Нивки (Киев)»: межі, назва, хутір Фузиківка, 1923 рік, повоєнна забудова, проєкт 1997 року.
- «Хмарочос», «Як змінювались київські Нивки?»: хутори, колонія, урядова дача, забудова з 1958 року.
- «Спрага», «Нивки — „хрущовський“ рай»: початок забудови 1958 року, Дехтярі, храм 1893 року.
- Енциклопедія Сучасної України, «Нивки» та «Київ»: статус, площа й рослинність парку, річка Нивка.
- Вікіпедія, «Нивки (парк)»: поділ парку, урядова дача.
- Вікіпедія, «Нивки (станція метро)» і Kashtan Media: дата відкриття, проєктні назви, виходи.
- Вікіпедія, «Берестейська (станція метро)» і Kashtan Media: «Жовтнева» до 1993 року; зупинний пункт «Берестейська»: колишня назва.
- Вікіпедія: «Шевченківський район», «Святошинський район», «Подільський район», «Дехтярі», «Ґалаґани», «Церква Олександра Невського»: межі районів, сусіди, колонія.
- Finance.ua (2011): план реконструкції кварталу Виговського — Стеценка.
- «Телеграф»: про Нивки (2025) і про старі масиви (2026): Вовча гірка, реновації, перші квартали.
- Вікіпедія: «Вулиця Данила Щербаківського», «Нивська вулиця», «Олександрівська вулиця», «Брюссельська вулиця», «Провулок Фузиків», «Черкаська вулиця», «Рубежівка», «Васильчики», «Вовча гора», ДЮФШ «Динамо»: перейменування вулиць, колонія, дуб, вихованці школи.
- Вікіпедія, «Хрущёвка»: ліфт у типових будинках.
- Маршрутизатор на даних OpenStreetMap: пішохідні відстані прогулянки.
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней.
- Голосіїв у Києві — який це район, де на карті й чим він відрізняється від Голосіївського району
- Голосіївський район Києва — найбільший за площею (156 км²)
- Святошинський район Києва — захід міста, 110 км²
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Шевченківський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Метро Києва — лінії, станції й вартість проїзду.
- Академмістечко — масив біля кінцевої тієї самої червоної лінії, за три станції на захід.
- Сирець — сусідній Сирець із парком і гаєм.
- Грушки — південний сусід за Берестейським проспектом: колишній хутір, чия назва не від груш.
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 20 жовтня 2026. Довжина прогулянки: пішохідний маршрут за даними OpenStreetMap станом на 6 листопада 2026.




