Липки — історична місцевість на правому березі Дніпра, у Печерському районі Києва (російською назва звучить так само — Липки). Це плато над Хрещатиком, яке в XIX столітті стало районом особняків київської аристократії.
- Метро — чотири станції на всіх трьох лініях, кожна менш ніж за кілометр від центру місцевості: «Хрещатик» (765 м), «Майдан Незалежності» (834 м), «Арсенальна» (874 м) і «Кловська» (886 м).
- Назва — від липового гаю, який у середині XVIII століття насадили в районі нинішньої Липської вулиці. Гай вирубали, коли місцевість почали забудовувати, а назва лишилася.
- Тут стоять Будинок з химерами Владислава Городецького й Національний художній музей України, а поруч, за вулицею Грушевського, — Маріїнський парк і бароковий Маріїнський палац.
історичний центр Києва
плато між Хрещатиком і дніпровськими схилами
765 м від центру місцевості, М1 святошинсько-броварська
- Липки
- Мметро, М1
- Мметро, М2
- Мметро, М3
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Хрещатик» — 765 м, М1 святошинсько-броварська; «Майдан Незалежності» — 834 м, М2 оболонсько-теремківська; «Арсенальна» — 874 м, М1 святошинсько-броварська; «Кловська» — 886 м, М3 сирецько-печерська.
Де це: межі й сусіди
Липки займають плато в історичному центрі Києва, між долиною Хрещатика і схилами над Дніпром. За Енциклопедією сучасної України, із заходу плато замикають гори Бегічевська й Графська над Хрещатиком, з півдня — Левашовська гора над Басейною вулицею. Від Печерського плато Липки відділяє балка Кловського струмка: історично це нагірна частина Клова.
Офіційних меж немає, і довідники проводять їх по-різному. ЕСУ відводить Липкам територію між Хрещатиком і вулицею Михайла Грушевського — від Інститутської вулиці до Кловського узвозу й Шовковичної вулиці. Вікіпедія окреслює місцевість вужче: вулицями Грушевського, Лютеранською, Академіка Богомольця, провулками Виноградним і Кріпосним. Сусіди — Бессарабка на південному заході, Клов на півдні, Печерськ на південному сході. За вулицею Грушевського, над дніпровськими схилами, лежить Маріїнський парк.
Головні вулиці — Інститутська, Шовковична, Липська, Пилипа Орлика, Лютеранська, Круглоуніверситетська й Заньковецької; на західному схилі — площа Івана Франка.
Звідки назва
Назва — від лип. У середині XVIII століття в районі нинішньої Липської вулиці насадили липовий гай, а довкола тягнулися шовковичні сади й виноградники. Ці землі якийсь час належали Києво-Печерській лаврі, а з 1787 року перебували в казенному володінні. Гай вирубали, коли місцевість почали розплановувати під забудову: Енциклопедія сучасної України називає 1828 рік, інші джерела — 1826-й або 1830-ті роки.
Памʼять про насадження лишилася в назвах: Липська вулиця й Липський провулок — від лип, Шовковична вулиця — від шовковичного саду, ліквідованого 1835 року, Виноградний провулок — від виноградників. У XIX столітті Липки належали до Двірцевої частини міста, названої за палацом, що стоїть поруч.
Історія: від липового гаю до кварталу особняків
Біля нинішньої Липської вулиці насаджують липовий гай. Неподалік, над дніпровськими кручами, за проєктом Бартоломео Растреллі зводять Царський палац; будівництвом керує архітектор Іван Мічурін.
Гай вирубують, виноградний і шовковичний сади ліквідовують. Місцевість інтенсивно забудовують, і вона стає місцем поселення аристократії та заможних киян.
За генеральним планом Києва на Липках дозволяють зводити лише камʼяні одно- й двоповерхові будинки (за книжкою Ольги Друг «Вулицями старого Києва»). Так складається садибно-особняковий характер забудови.
Палац, у якого 1819 року згорів деревʼяний другий поверх, відбудовують із цегли за мотивами Растреллі. Навпроти закладають пейзажний парк, повʼязаний з іменем імператриці Марії Олександрівни; від нього палац згодом і назвуть Маріїнським.
Поряд із дворянськими садибами зʼявляються особняки купців і промисловців. Владислав Городецький будує міський музей, нинішній Національний художній музей, а за ним — власний Будинок з химерами.
За ЕСУ, значну частину історичної забудови, основу якої становили одно- й двоповерхові особняки, зносять під багатоквартирні будинки.
Що там зараз і що подивитися
Будинок з химерами. Найвідоміша будівля Липок — прибутковий будинок у стилі модерн, який Владислав Городецький звів у 1901–1903 роках із квартирою для власної родини. Скульптури звірів, морських чудовиськ і мисливських трофеїв виконав італієць Еліо Саля. Будинок стоїть на краю крутого схилу над площею Івана Франка: з боку площі в ньому шість поверхів, з протилежного — три.
Маріїнський палац і парк. За вулицею Грушевського, над дніпровськими кручами, стоїть видатна памʼятка палацової архітектури бароко в Україні. Палац звели в середині XVIII століття за проєктом Растреллі; довгий час його звали Царським, а фасади пофарбовано в бірюзовий, світло-жовтий і білий кольори. Перед ним — Маріїнський парк площею 8,9 га, закладений у 1870-х роках у пейзажному стилі садівником Недзельським: старі липи, клени й каштани, чавунний фонтан 1900 року.
Національний художній музей України. Будинок на вулиці Михайла Грушевського, 6, звели в неокласичному стилі для першого загальнодоступного музею Києва: проєкт Петра Бойцова 1896 року доопрацював і втілив у 1897–1899 роках Владислав Городецький. Головний вхід прикрашають шість доричних колон і два леви; офіційно музей відкрили 1904 року. Тепер тут одна з найбільших збірок українського живопису, скульптури й ікон.
«Шоколадний будиночок». Особняк на Шовковичній вулиці, 17/2, збудовано 1901 року за проєктом Володимира Ніколаєва для купця Семена Могильовцева. Популярну назву він отримав за коричневий фасад із великим рустом, схожим на плитку шоколаду.
Ще поруч — лютеранська кірха святої Катерини, від якої пішла назва Лютеранської вулиці, і Театр імені Івана Франка на однойменній площі.
Транспорт. До Липок зручно добиратися метро: поруч станції всіх трьох ліній — «Хрещатик» (765 м від центру місцевості, М1), «Майдан Незалежності» (834 м, М2), «Арсенальна» (874 м, М1) і «Кловська» (886 м, М3).
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Липки й Печерськ | Липки входять до Печерського району, але це окрема історична місцевість: від Печерського плато її відділяє балка Кловського струмка. |
| Липки й Липська вулиця | Липська вулиця — одна з вулиць Липок, від Грушевського до Пилипа Орлика. Назву вона, як і місцевість, отримала від липового гаю. |
| «Новопечерські Липки», «Оболонські Липки» | Назви житлових комплексів: забудовники позичили бренд престижної місцевості. До історичних Липок ці квартали не належать. |
| Липки в інших регіонах | Села Липки є в Житомирській, Львівській, Рівненській і Хмельницькій областях, а місцевість із такою самою назвою — в Житомирі. |
Часті запитання
Липки — це який район Києва?
Липки — лівий чи правий берег?
Чому місцевість називається Липки?
Яке метро найближче до Липок?
Де знаходиться Будинок з химерами?
Чому Липки вважали аристократичним районом?
Що подивитися на Липках?
- Енциклопедія сучасної України, «Липки» (Л. Пономаренко, В. Ковалинський): межі й сусіди, рельєф, липовий гай і 1828 рік, лаврські й казенні землі, забудова 1830-х, втрати 1930-х.
- Вікіпедія, «Липки (Київ)»: межі, назва, Двірцева частина, генплан 1861 року (за книжкою О. Друг «Вулицями старого Києва», 2013), купецькі особняки, памʼятки, бренди житлових комплексів.
- ЕСУ: «Маріїнський палац» і «Маріїнський парк»; Вікіпедія: «Маріїнський палац» і «Маріїнський парк»: Растреллі й Мічурін, пожежа 1819 року, відбудова 1868–1870 років, назва, площа й насадження парку, фонтан.
- ЕСУ: «Городецький Владислав Владиславович» і «Національний художній музей України»; Вікіпедія: «Будинок із химерами» і «Національний художній музей України»: роки будівництва, архітектори, скульптор, поверховість, відкриття музею.
- Вікіпедія: «Шоколадний будиночок», «Липська вулиця», «Шовковична вулиця», «Липки» (значення): особняк Могильовцева, походження назв вулиць, однойменні села.
- «Телеграф», про Шовковичну вулицю (2025): «Шоколадний будиночок» 1901 року, шовковичний сад і 1835 рік.
- OpenStreetMap: координати місцевості, памʼяток і станцій метро для карти й відстаней.
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Печерський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Метро Києва — лінії, станції й вартість проїзду.
- Печерськ — сусід за долиною Клову: Лавра, дві фортеці й маршрут на годину пішки.
- Царське Село — масив 1980-х із «царською» назвою, що не має стосунку до палацу на Липках.
- Бессарабка — південно-західна сусідка біля підніжжя Крутого узвозу: кінець Хрещатика й критий ринок 1912 року.
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 26 жовтня 2026.




