Печерськ — історична місцевість на правому березі Дніпра, у Печерському районі Києва (рос. Печерск). Вона виросла навколо Києво-Печерської лаври на найвищій частині київського плато. Район носить її імʼя, але значно ширший: до нього входять ще Липки, Клов, Звіринець і Видубичі.
- Метро: найближча станція «Печерська» (647 м від центру місцевості, лінія М3), далі «Кловська» (1,0 км, М3), «Арсенальна» й «Дніпро» (обидві 1,4 км, лінія М1). До самої Лаври метро не підходить: від «Арсенальної» туди їдуть автобус № 24 і тролейбус № 38.
- Назва пішла від печер, у яких оселилися перші ченці монастиря.
- Фортеці двічі перекроїли місцевість. Заради першої, 1706 року, знесли 955 дворів Печерського містечка, заради другої, у 1830-х роках, понад тисячу будинків. Власників тих будинків переселили в долину Либеді.
- Нижче є маршрут на годину від метро до Лаври: повз собор, якого вже немає, церкву княжого села й колишній арсенал.
місцевість менша за район: без Липок, Клова й Видубичів
плато над дніпровськими схилами, найвища частина київського плато
647 м від центру місцевості, М3 сирецько-печерська
- Печерськ
- Мметро, М1
- Мметро, М3
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Печерська» — 647 м, М3 сирецько-печерська; «Кловська» — 1,0 км, М3 сирецько-печерська; «Арсенальна» — 1,4 км, М1 святошинсько-броварська; «Дніпро» — 1,4 км, М1 святошинсько-броварська.
Електричка: «Протасів Яр» — 2,8 км; «Київ-Деміївський» — 3,1 км.
Де це: межі й сусіди
Печерськ лежить на найвищій частині київського плато, над дніпровськими схилами. Офіційних меж у київських місцевостей немає. Вікіпедія, спираючись на Веб-енциклопедію Києва, описує їх так: на півночі долина Клову відділяє Печерськ від Липок, на сході місцевість обмежують дніпровські схили, на півдні долина Либеді, а на заході плавні схили до Либеді переходять у Саперне поле й Нову Забудову.
Слово «Печерськ» має три розміри. Найменший: поселення довкола Лаври, з якого все почалося. Середній, за Вікіпедією, усе плато: частинами Печерська вона називає Черепанову, Чорну й Бусову гори, Звіринець і Хрести (Звід памʼяток Києва, навпаки, подає Звіринець окремою місцевістю, що лише прилягає до Печерська). А найбільший збігається з адміністративним Печерським районом: у статті про Звіринець та сама Вікіпедія пише «частиною Печерська (тобто Печерського району Києва)».
Сусіди за картою такі: на півночі Хрести, на північному заході Клов і Липки, на сході Цитадель, на південному сході Наводничі, на півдні Царське Село, а за ним Звіринець, на заході Черепанова гора. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.
Звідки назва
Назва пішла від печер. За Енциклопедією сучасної України, у них оселилися перші мешканці монастиря, а часом його заснування вважають 1051 рік. Печери перших ченців стали Дальніми, або Феодосієвими, а ті, які викопав на іншій горі засновник обителі Антоній, Ближніми, або Антонієвими.
Від монастиря імʼя перейшло до поселення: з XII століття тут формувалося Печерське поселення, у XVI–XVII століттях це вже Печерське містечко. Від місцевості назви дістали Печерський район, Печерська площа й станція метро «Печерська».
Історія: від печер до двох фортець
Поруч із печерами лежить княже село Берестове із заміською резиденцією: 1015 року тут помер Володимир Святославич. Монастир росте, і 1096 року половці його грабують.
Довкола монастиря складається поселення, а в XVI–XVII століттях це вже містечко з природними й штучними укріпленнями.
15 серпня 1706 року закладають Печерську фортецю, вал якої напівкільцем охоплює Лавру. За Енциклопедією сучасної України, заради неї знесли 955 дворів Печерського містечка. До 1780-х років у фортеці міститься влада Київської губернії.
Укріплення виходять на західний край плато, і вдруге зникають цілі квартали: за підрахунком краєзнавця Михайла Рибакова, 1 180 будинків. «…купка халабуд, між якими проходили криві та брудні вулиці», так описував їх історик Микола Закревський. Власників переселяють у долину Либеді, на майбутню Нову Забудову.
Постанова 29 вересня 1926 року визнає колишню Лавру історико-культурним заповідником. У 1930-х роках на Печерську зникають два Микільські монастирі й значна частина старої фортеці.
У грудні 1990 року комітет ЮНЕСКО вносить архітектурний ансамбль Лаври до Списку всесвітньої спадщини.
Що там зараз
Лавра. На Верхній лаврі працює Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» з музеями, зокрема Музеєм українського народного декоративного мистецтва; власне монастир і печери лежать на Нижній лаврі. Графік і квитки перед поїздкою варто звірити.
Фортеця. Більшість споруд Нової Печерської фортеці збереглися. Познайомитися з нею можна в Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця»: його експозиції в Косому капонірі й сусідньому капонірі, за 1,1 км на захід від центру місцевості.
На схилах. Над Дніпром південніше Лаври стоїть монумент «Батьківщина-Мати» (1981) разом із Національним музеєм історії України у Другій світовій війні.
Житло й вулиці. Там, де Закревський бачив халабуди, тепер, за Вікіпедією, елітний і престижний район із головними офісами банків і компаній. Головні магістралі: вулиці Князів Острозьких, Івана Мазепи, Михайла Бойчука й бульвар Лесі Українки.
Транспорт. Найближча станція метро «Печерська» (647 м по прямій від центру місцевості) відкрилася 1997 року на лінії М3. На тій самій лінії лежить «Кловська» (1,0 км), на лінії М1 «Арсенальна» й «Дніпро» (обидві 1,4 км). Електричка далеко: «Протасів Яр» за 2,8 км, «Київ-Деміївський» за 3,1 км. До зупинки «Києво-Печерська лавра» від «Арсенальної» їдуть автобуси № 24 і № 25, тролейбус № 38 і маршрутка № 470. Повз площу Лесі Українки й зупинку музею «Київська фортеця» ходять тролейбуси № 14 (Ботанічний сад, вокзал «Центральний») і № 15 («Видубичі», «Палац спорту»). Номери подано за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; свій маршрут зручно знайти в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва або маршруток.
За годину пішки: від метро до Троїцької брами
Старий Печерськ зручно оглянути однією вулицею. Між зупинками цього маршруту разом близько 1,6 км по прямій, тобто приблизно пів години ходи й стільки ж на те, щоб роздивитися все ззовні. Від площі Слави вулиця Івана Мазепи на старих картах ще Лаврська: нинішню назву цій ділянці повернули 4 грудня 2025 року.
Станція лежить за 1,4 км від центру місцевості. Її глибина 105,5 м: це найглибша станція київського метро. А поверхня тут одна з найвищих у місті: за Енциклопедією сучасної України, ділянка біля станції має позначку 196,8 м над рівнем моря, як і Левашовська гора на Липках. Поруч стоїть Микільська брама 1846–1850 років, колишній головний вʼїзд до Нової Печерської фортеці.
Палац 1965 року стоїть на місці Микільського собору, який у 1690-х роках звели коштом гетьмана Івана Мазепи. Собор знесли 1934 року. Стара назва вулиці, Велика Микільська, пішла саме від нього.
Дорогою лишаються парк Вічної Слави й Національний музей Голодомору-геноциду. Церкву, за традиційною версією, звели між 1113 і 1125 роками, а в 1640-х відновив митрополит Петро Могила. Це все, що лишилося від княжого села Берестове.
Величезний мурований корпус збудували в 1784–1803 роках як арсенал Печерської фортеці. Стоїть він на місці Вознесенського монастиря, закритого 1712 року: колись його ігуменею була мати Мазепи. Тепер тут національний культурно-мистецький і музейний комплекс.
Фініш і головний вхід до Лаври. Церкву над Святою брамою звели в 1106–1108 роках коштом князя Святослава Давидовича; за Вікіпедією, серед наземних споруд Лаври лише вона дійшла з часів Русі неушкодженою. За брамою починається Верхня лавра, а назад до метро їдуть автобус № 24 і тролейбус № 38.
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Печерськ і Печерський район | Місцевість менша. Район у нинішніх межах склали 2001 року, і до нього входять ще Липки, Клов, Видубичі, частина Телички й Нової Забудови. Адреса в Печерському районі ще не означає, що будинок стоїть біля Лаври. |
| Станція «Печерська» й Києво-Печерська лавра | Станція стоїть під площею Лесі Українки, на південному заході місцевості, а Лавра на сході. Між ними близько 1,4 км по прямій. |
| Стара й Нова Печерські фортеці | Стару, або цитадель, заклали 1706 року довкола Лаври. Нову будували з 1831 року далі на захід, на краю плато над Либеддю: там і музей «Київська фортеця». |
| Лаврська вулиця й вулиця Івана Мазепи | Лаврської вулиці з 4 грудня 2025 року більше немає: від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів це вулиця Івана Мазепи, далі до Наводницької площі Новонаводницька. На старих картах і в оголошеннях стара назва ще трапляється. |
Часті запитання
Печерськ: який район Києва?
Печерськ: лівий чи правий берег?
Де Печерськ на карті Києва?
Чому Печерськ так називається?
Яка станція метро на Печерську?
Як дістатися до Києво-Печерської лаври?
Що подивитися на Печерську?
- Вікіпедія, «Печерськ»: межі, частини місцевості, Печерське містечко, назви від місцевості, головні магістралі, зміни 1930-х років.
- Енциклопедія сучасної України, «Києво-Печерська Свято-Успенська лавра»: назва від печер, 1051 рік, Дальні й Ближні печери, напад 1096 року.
- Енциклопедія сучасної України, «Київська фортеця»: закладення 15 серпня 1706 року, 955 дворів, арсенал 1784–1803 років, Нова фортеця 1831–1863 років, переселення в долину Либеді, музей.
- Енциклопедія сучасної України, «Києво-Печерський історико-культурний заповідник»: постанова 1926 року, рішення ЮНЕСКО 1990 року, назва від 2020 року.
- Енциклопедія сучасної України, «Київ»: позначка 196,8 м біля станції «Арсенальна» й на Левашовській горі.
- Звід памʼяток Києва: «Берестове», «Васильківські (Печерські) Рогатки», «Звіринець»: княже село, ліквідація Печерського містечка, переселення, межі зі Звіринцем.
- «Хмарочос»: «Київська Нова Забудова» (1 180 будинків за Рибаковим, цитата Закревського), про Микільську браму.
- Радіо Свобода і Encyclopedia of Ukraine: Микільський собор, кошти Мазепи, знесення 1934 року, місце нинішнього палацу.
- Вікіпедія: «Вулиця Івана Мазепи (Київ)» і «Лаврська вулиця»: перейменування 4 грудня 2025 року, стара назва Велика Микільська; повідомлення КМДА про те саме рішення Київради.
- Вікіпедія: «Арсенальна (станція метро)», «Печерська (станція метро)», «Троїцька надбрамна церква», «Церква Спаса на Берестові», «Мистецький арсенал», «Київський палац дітей та юнацтва», «Києво-Печерська лавра», «Батьківщина-Мати (Київ)».
- КП «Київпастранс», автобус № 24 і знімок маршрутів КМДА: зупинки біля Лаври й Арсенальної площі (станом на жовтень 2026).
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, межі Печерського району.
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Печерський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Липки у Києві — північна сусідка за долиною Клову, плато особняків над Хрещатиком.
- Нова Забудова у Києві — куди переселяли мешканців Печерська, коли будували фортецю.
- Звіринець — південна сусідка: звідки назва, Ботанічний сад і легенди про печери.
- Царське Село — масив на південному краю місцевості, чия назва виросла з жарту киян.
- Чорна гора — пагорб на південному краю плато, між бульваром Міхновського й залізницею.
Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті й на маршруті подано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 6 листопада 2026, номери маршрутів за даними КМДА станом на жовтень 2026.




