Мишоловка — історична місцевість і колишнє село на правому березі Дніпра, у Голосіївському районі Києва (рос. Мышеловка). У межах міста — з 1923 року.
- Метро тут немає: найближча станція — «Голосіївська» на синій лінії М2, 3,0 км по прямій. Ближче за метро — зупинка електрички «Проспект Науки», 1,5 км.
- Поселення вперше згадано 1618 року як Мишалівку, володіння Печерського монастиря. Назву пояснюють або млином, де «мішали» збіжжя, або улоговиною, схожою на пастку.
- Мишоловка досі здебільшого садибна: приватні будинки в долині між Голосіївським лісом, Багриновою горою й Китаєвом.
у складі Києва з 1923 року
південна околиця, біля Голосіївського лісу
найближча «Голосіївська» — 3,0 км по прямій, лінія М2
- Мишоловка
- Мметро, М2
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Метро в самій місцевості немає. Найближчі станції: «Голосіївська» — 3,0 км, М2 оболонсько-теремківська; «Деміївська» — 3,6 км, М2 оболонсько-теремківська.
Електричка: «Проспект Науки» — 1,5 км; «Петро Кривоніс» — 2,4 км.
Де це: межі й сусіди
Мишоловка лежить на південній околиці Києва, в улоговині між пагорбами, якою з Голосіївських і Китаївських гір до Дніпра збігають струмки. Офіційних меж у київських місцевостей немає; довідники окреслюють Мишоловку так: на сході — проспект Науки, на півдні — Китаївська вулиця, на заході — Голосіївський ліс. Головні вулиці — Квітки-Основʼяненка і Ягідна.
Сусіди такі: на півночі й північному сході — Багринова гора, на північному заході — Голосіїв, на південному сході — Китаїв із Китаївськими ставками, на сході, за Столичним шосе й залізницею, — Корчувате, на півдні, через смугу лісу, — Пирогів. До Мишоловки відносять і колишні хутори в Голосіївському лісі — Самбурки та Болгарський хутір.
Колишнє село було більшим за сучасну місцевість: воно сягало Дніпра, а його прибережний хутір Коник — це нинішній житловий масив Корчувате.
Звідки назва
Перша відома форма назви — Мишалівка (Мишаловка): так поселення записано 1618 року. Довідник «Вулиці Києва» (1995) виводить її від млина, на якому змішували різне збіжжя, тобто від слова «мішати». Частина сучасних авторів вважає цю версію сумнівною, але документального пояснення назви немає й у них.
Друга версія — народна: улоговина між двома горами справді нагадує мишоловку-пастку. З нею повʼязана й легенда, що виникла вже в XX столітті: нібито 1651 року козаки заманили в цю «пастку» військо литовського гетьмана Януша Радзивілла. Письмових підтверджень цієї історії немає.
Дві форми назви довго жили паралельно. Довідник «Вулиці Києва» фіксує «Мишоловку» з кінця XVIII століття, так записує село й краєзнавець Лаврентій Похилевич у книжці 1887 року, а в деяких документах радянського часу траплялася й первісна «Мишалівка».
Історія: від монастирського села до мікрорайону Києва
Поселення Мишалівку згадано як володіння Печерського монастиря.
Мишоловка — село Хотівської волості Київського повіту, над яким на лісистих горах стоять Китаївська й Голосіївська пустині. У 1880-х, за Похилевичем, тут живе до тисячі людей, і більшість заробляє в місті; над Дніпром працюють цегельні Видубицького монастиря, приказу громадської опіки й купців.
Місцевий селянин знаходить скарб: 11 грошових гривень і 21 поясну прикрасу кінця XI — початку XII століття. Нині знахідка зберігається в Національному музеї історії України.
Мишоловку включають до складу міста. Нині вона належить до Голосіївського району, утвореного 2001 року.
За довідником «Вулиці Києва», саме тоді склалася основа нинішньої садибної забудови Мишоловки — приватні будинки й дачі.
Що там зараз
Забудова. Мишоловка лишається садибною: приватні будинки й дачі на вулицях Квітки-Основʼяненка, Ягідній, Садовій, Закарпатській, а між ними — невеликі ставки на струмках. Колись у Києві було кілька Мишоловських вулиць; одна з них тепер зветься вулицею Квітки-Основʼяненка.
Ліс і ставки. Із заходу й півдня Мишоловку обступає Голосіївський ліс, що входить до Національного природного парку «Голосіївський». На північному заході, вже в лісі, лежать Голосіївські ставки, а на південному сході, у Китаєві, — каскад Китаївських ставків біля Троїцького монастиря, відомого як Китаївська пустинь.
Транспорт. Метро до Мишоловки не доходить. Найближча станція — «Голосіївська» на синій лінії М2 (3,0 км по прямій від центру місцевості), наступна — «Деміївська» (3,6 км). Найближча залізнична зупинка — «Проспект Науки» (1,5 км) на лінії Київ-Деміївський — Миронівка, далі на південь — станція «Петро Кривоніс» (2,4 км). Наземний транспорт ходить проспектом Науки, що минає Мишоловку зі сходу; номери маршрутів зручно перевіряти на сайті «Київпастрансу».
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Мишоловка й Корчувате | Корчувате виросло на місці хутора Коник — прибережної частини села Мишоловка. Тепер це окремий житловий масив за Столичним шосе, на березі Галерної затоки. |
| Мишоловка й Китаїв | Сусіди. Китаївські ставки, Троїцький монастир і кінець Китаївської вулиці — це вже Китаїв, на південний схід від Мишоловки. |
| Самбурки й Болгарський хутір | Колишні хутори в Голосіївському лісі. Самбурки 1920 року підпорядкували Мишоловській сільраді, тепер обидва хутори вважають частиною Мишоловки. |
| Корчуватська вулиця | Попри назву, вона на Мишоловці, а не в Корчуватому: вулицю й однойменний провулок назвали за сусідньою місцевістю. |
Часті запитання
Мишоловка — це який район Києва?
Мишоловка — лівий чи правий берег?
Чому Мишоловка так називається?
Коли Мишоловка увійшла до складу Києва?
Чи є на Мишоловці метро і як туди доїхати?
Що означає напис «Мишоловка 1618»?
Мишоловка — це село чи Київ?
- WWW Енциклопедія Києва, «Мишоловка» (за довідником «Вулиці Києва», 1995; архів): межі, 1618 рік, версія про млин, 1923 рік, забудова кінця 1940-х — 1950-х, Мишоловські вулиці.
- Вікіпедія, «Мишоловка (Київ)» і російськомовна стаття: межі й сусіди, версія про пастку, легенда 1651 року, Хотівська волость.
- «Телеграф», 18 липня 2025: межі, версії назви, 1618 і 1923 роки, колишні межі села.
- Л. Похилевич, «Уезды Киевский и Радомысльский» (1887): Мишоловка 1880-х, мешканці, цегельні, пустині.
- Національний музей історії України на Google Arts & Culture: скарб із Мишоловки 1896 року.
- І. Парнікоза, «Народжені річковим плином: історія заплавних урочищ Лисогірʼя» («Мислене древо»): хутір Коник села Мишоловка — нинішнє Корчувате.
- Вікіпедія: «Китаїв», «Самбурки», «Корчувате», «Голосіївський район», «Проспект Науки (зупинний пункт)»: сусіди, хутори, район, залізниця.
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, памʼятний камінь «Мишоловка 1618», вулиці.
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Голосіївський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Приміські електрички Києва — напрямки й як дізнатися найближчу.
- Корчувате — сусіднє колишнє село над Дніпром.
- Пирогів — південний сусід за смугою лісу: колишнє лаврське село й музей просто неба.
- Голосіїв — північно-західний сусід: чим Голосіїв відрізняється від Голосіївського району.
- Китаїв — південно-східна сусідка: пустинь, ставки, городище й при чому тут Китай.
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 26 жовтня 2026.




