Перейти до змісту
Карта тривог
Суспільство

Батиєва гора у Києві: який це район, де на карті й при чому тут хан Батий

МісцевістьБатиєва гора у Києві на карті Києва: Соломʼянський район · правий берег Дніпра
Карта тривог Києва: чи є тривога заразКарта тривог →
Коротко про головне

Батиєва гора — історична місцевість і колишнє селище залізничників на правому березі Дніпра, у Соломʼянському районі Києва (рос. Батыева гора). Це пагорб над Либіддю й залізницею, між Кучминим і Протасовим ярами, по той бік колій від Центрального вокзалу.

  • Хан Батий тут ні до чого. На картах 1861 і 1874 років місцевість підписана Батиєвими могилами, за курганами, які старші за навалу 1240 року приблизно на тисячу років. Звідки взялося саме слово, не встановлено.
  • Метро на горі немає: «Вокзальна» за 1,3 км по прямій, «Олімпійська» за 1,4 км, зупинка електрички «Протасів Яр» за 931 м. Зупинка «Батиєва гора» є в тролейбуса № 3 від метро «Палац Спорту».
  • Селище досі впізнаване: старе планування, одноповерхові садиби, дві з найкоротших вулиць Києва (46 і 50 метрів) і церква в колишньому баку для паротягів.
Район
Соломʼянський

правий берег, пагорб над Либіддю й залізницею

Метро
1,3 км

до «Вокзальної» на лінії М1; «Олімпійська» на М2 за 1,4 км

Перша згадка
1861

за довідниками: картосхема Києва, підпис «Батиєві могили»

Карта
Батиєва гора на карті Києва
Наведіть на точку або торкніться її, щоб побачити назву. Позначено центр місцевості, найближче метро й орієнтири.
  • Батиєва гора
  • Мметро, М1
  • Мметро, М2
  • Тшвидкісний трамвай
  • Еелектричка
  • орієнтири
  • сусідні місцевості

Найближче метро: «Вокзальна» — 1,3 км, М1 святошинсько-броварська; «Олімпійська» — 1,4 км, М2 оболонсько-теремківська; «Університет» — 1,7 км, М1 святошинсько-броварська; «Площа Українських Героїв» — 1,7 км, М2 оболонсько-теремківська.

Швидкісний трамвай: «Старовокзальна» — 1,5 км.

Електричка: «Протасів Яр» — 931 м; «Київ-Пасажирський» — 1,1 км.

Відстані — по прямій від центру місцевості за даними OpenStreetMap. Межі місцевостей у Києві офіційно не затверджені, тому на карті центр і мікрорайони, а не контур.

Де це: межі й сусіди

Батиєва гора стоїть на правому березі, на південний захід від центру Києва, на схилі пагорба над Либіддю й залізницею. Офіційних меж у київських місцевостей немає; Вікіпедія проводить межу цієї вулицею Кучмин Яр, початком вулиці Романа Ратушного, Городньою вулицею й залізницею, а головними вулицями топонімічний довідник 2003 року називає Кондукторську, Локомотивну й Привітну. Вершину OpenStreetMap позначає на висоті 185 метрів, а історик Ігор Гирич в «Історичному путівнику по Києву» пише, що ця гора вища за Старокиївські висоти.

Сусіди за картою такі: на заході Кучмин Яр, а за ним Соломʼянка; на південному сході Протасів Яр із заказником, далі Клінічне Містечко; на півдні Залізничний масив, зведений у 1960-х на вільній частині цього самого пагорба. На схід, за Либіддю й коліями, лежить Нова Забудова, на північний захід, теж за коліями, Центральний вокзал. Трохи далі на заході Чоколівка, на півдні Совки.

Це Київ, Соломʼянський район. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.

Звідки назва

Походження назви не встановлено. Найстаріша форма в довідниках не «гора», а Батиєві могили: так місцевість підписана на картосхемах Києва 1861 і 1874 років. Звід памʼяток Києва вважає назву ймовірно давньословʼянською, а Лідія Пономаренко згадує припущення києвознавців, що Бат було словʼянським імʼям, від якого пішло прізвище першопоселенця. Обидві думки лишаються припущеннями. Зате версію, яку чують найчастіше, можна перевірити.

Легенда проти документів
Чи стояв тут намет хана Батия
Що розповідають
У 1240 році, під час навали, на цій горі нібито стояв намет хана Батия: мовляв, звідси зручно було стежити за облогою Києва. Так пишуть міські нариси й новини (Zagorodna.com, Telegraf у 2025 році), а бібліотеки Соломʼянського району прямо зауважують, що це тексти не наукові.

Хана згадав і футурист Михайль Семенко: у вірші «Запрошення» (7 січня 1914 року) він кличе на «прекрасний краєвид з гори Батиєвої» й додає: «не заздрим і Батиєві».
Що кажуть джерела
  • 1861 і 1874. На картосхемах стоїть «Батиєві могили», тобто кургани, а не гора й не намет.
  • 1862. Кургани розкопує Яків Волошинський, завідувач музею старожитностей Київського університету. Насипів близько 50; Вікіпедія датує могильник II–IV століттями нашої ери.
  • 1868. «Опис Києва» Миколи Закревського: «купа курганів за Либіддю, поблизу Васильківського шляху, що має назву Батиєвих».
  • 2001. Києвознавиця Лідія Пономаренко про події 1240 року: «У жодних історичних документах Батиєва гора не згадується». За нею, військо хана йшло з півдня через Либідь і з півночі від Вишгорода, а легенда про ординців зʼявилась у літературі XIX століття.
  • 2003. Топонімічний довідник: «із ханом Батиєм, як досі вважалося, ця місцевість не повʼязана».
Підсумок: кургани старші за хана приблизно на тисячу років, а документа про його намет саме тут києвознавці не знайшли. Самих курганів давно немає: наприкінці XIX століття могильник зник під забудовою.

Історія: від вигону до селища залізничників

Хронологія
Від митрополичих земель до масиву пʼятиповерхівок
До кінця XIX століття: вигін

Земля належить Софійському митрополичому дому й править за вигін для худоби (Ігор Гирич). Міщани орендують у митрополичого дому ділянки під забудову (Звід памʼяток Києва).

Межа XIX–XX століть: селище залізничників

На схилі над коліями виростає слобода робітників-залізничників: Вікіпедія називає 1898 рік, Звід памʼяток кінець XIX і початок XX століття. Вулиці спершу лише нумерують: 1-ша Лінія, 2-га Лінія. На 1911 рік тут уже 10 вулиць і провулок, а до революції, за Гиричем, майже 3 тисячі мешканців.

1908–1910: у межах міста

1908 року місцевість відчужують у власність міста, а 1910-го, за Зводом памʼяток і дослідженням Світлани Архипової, включають у межі Києва разом із Соломʼянкою, Кучминим і Протасовим ярами. Довідник 2003 року й Вікіпедія називають 1909 рік.

1911: місто-сад на папері

Професор Григорій Дубелір проєктує новий район від Деміївки до Шулявки: на найвищих точках, зокрема на Батиєвій горі, мають постати громадські споруди, що створять «величний силует». За «Хмарочосом», проєкт здобув золоту медаль виставки, але втілений не був.

1914–1931: церква над школою

Мешканці просять дозволу на храм і ставлять хрест на найвищій точці селища, де нині сходяться вулиці Романа Ратушного, Докучаєвська й Привітна, але їм відмовляють. 1916 року Троїцьку церкву відкривають на другому поверсі деревʼяної школи на Городній. У січні 1931-го міськрада закриває її «на вимогу робітників-залізничників».

1958–1965: нові назви й новий масив

Лінії дістають імена: 2-га стає Локомотивною, 3-тя Дружньою, 6-та Привітною, 10-та Агітаторською, нинішньою Видовою. У 1963–1965 роках на незабудованій частині гори зводять пʼятиповерхівки Батиєво-Олександрівського масиву, відомого тепер як Залізничний.

Що там зараз

Старе селище. Історичне планування й значна частина первісних одноповерхових садиб збереглися, пише довідник 2003 року, а Telegraf у 2025-му згадує тут старі деревʼяні будинки залізничників. Сліди професій лишилися в назвах: Локомотивна, Кондукторська, Провідницька; поруч Привітна, Дружня й Радісна.

Вулиці-рекордсменки. Провулок Марʼяна Гаденка (46 м, до 2024 року провулок Федосєєва) і Видова вулиця (50 м) входять до найкоротших у Києві. За Telegraf, разом із Яровим провулком вони вміщаються в радіус приблизно 150 метрів, а з Видової відкривається вид на історичний центр.

Церква в баку для паротягів. У 1911–1913 роках на горі збудували два залізобетонні резервуари, з яких вода власним тиском ішла до паровозного депо. За Вікіпедією, вони досі стоять на Привітній, 24, а 2003 року в одному з них відкрили церкву ікони Божої Матері Одигітрії. Про цю обитель 2005-го писав «Вечірній Київ».

Парк і заказник. На заході, у Кучминому яру, лежить Соломʼянський ландшафтний парк, закладений 1986 року (29,6 га). На сході, у Протасовому Яру, з липня 2022 року діє ландшафтний заказник. За цей схил кілька років боролася громада на чолі з активістом Романом Ратушним. Він загинув на війні 2022 року; з 2023-го заказник носить його імʼя, а ще раніше імʼя отримала колишня Волгоградська вулиця.

Транспорт. Метро на самій горі немає. Найближчі станції: «Вокзальна» (1,3 км по прямій) і «Університет» (1,7 км) на червоній лінії М1, «Олімпійська» (1,4 км) і «Площа Українських Героїв» (1,7 км) на синій М2. Ближче електричка: «Протасів Яр» (931 м) і «Київ-Пасажирський» (1,1 км); швидкісний трамвай «Старовокзальна» за 1,5 км. Зупинка «Батиєва гора» є в тролейбуса № 3 і маршрутки № 171, що їдуть від метро «Палац Спорту» до Залізничного масиву. Зупинки «вул. Романа Ратушного» і «вул. Протасів Яр» мають тролейбуси № 40 і № 40К до метро «Олімпійська», автобус № 25 до «Арсенальної» й маршрутка № 198 до Центрального вокзалу. Номери за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; маршрут зручно звірити в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва або маршруток.

Як не сплутати

Що плутають Як насправді
Батиєва гора й Залізничний масивСтаре садибне селище лежить на північній частині пагорба, а масив пʼятиповерхівок 1960-х на південь від нього. Вулиця Романа Ратушного проходить через обидва.
Батиєва гора, Кучмин Яр і Протасів ЯрГора стоїть між двома ярами: Кучмин на заході, Протасів на сході. Це окремі історичні місцевості з власними вулицями.
Батиєва гора й колишня Батиєва вулицяБатиєвою 1907 року назвали нинішню Ямську вулицю на Новій Забудові, за Либіддю. Її жителі просили нову назву, щоб позбутися слави вулиці будинків розпусти, і отримали імʼя сусідньої гори. Історичну назву повернули 1944 року.
Батиєва гора й Батиєві воротаБатиєвими воротами Максим Берлінський 1799 року пропонував називати Софійські ворота, через які орда прорвалася до Десятинної церкви. Їхнє місце близько 3 км на північний схід, на розі Володимирської й Великої Житомирської.

Часті запитання

Батиєва гора: який район Києва?

Соломʼянський. Це історична місцевість на південний захід від центру, а не окремий адміністративний район.

Батиєва гора: лівий чи правий берег?

Правий. Пагорб стоїть над Либіддю, правою притокою Дніпра.

Де Батиєва гора на карті?

Між вулицями Кучмин Яр, Городньою й залізницею, навпроти Центрального вокзалу через колії. На карті вгорі центр місцевості позначено червоною точкою.

Чому гора називається Батиєвою?

Походження слова не встановлено. Спершу тут знали Батиєві могили, групу курганів; довідники заперечують звʼязок із ханом Батиєм.

Яке метро найближче до Батиєвої гори?

«Вокзальна» червоної лінії (1,3 км по прямій) і «Олімпійська» синьої (1,4 км). Ближче за обидві зупинка електрички «Протасів Яр» (931 м).

Як доїхати на Батиєву гору?

Тролейбусом № 3 або маршруткою № 171 від метро «Палац Спорту» до зупинки «Батиєва гора». Від «Олімпійської» їдуть тролейбуси № 40 і № 40К до вулиці Романа Ратушного. Номери станом на жовтень 2026 року.
Джерела
ⓘ

Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті вказано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 6 листопада 2026, номери маршрутів за даними КМДА станом на жовтень 2026 року.