Чоколівка — історична місцевість на південному заході Києва (рос. Чоколовка), у Соломʼянському районі на правому березі Дніпра. Лежить між залізницею Київ — Фастів, аеропортом «Київ», Турецьким містечком і Соломʼянкою. Виросла з робітничого селища, яке освятили 1905 року.
- Метро в самій Чоколівці немає: найближчі станції червоної лінії М1 — «Політехнічний інститут» (2,3 км по прямій від центру) і «Вокзальна» (2,6 км). Найближча зупинка на рейках — міська електричка «Караваєві Дачі», 796 м.
- Назва — від Миколи Чоколова, підприємця й гласного міської думи: він допоміг робітничій артілі купити землю й збудувати селище, і робітники назвали його на честь Чоколова.
- До широких меж Чоколівки належить Першотравневий масив — перший житловий масив Києва, який у 1950-х проєктували під назвою «Чоколівський».
правий берег, між залізницею на Фастів і аеропортом «Київ»
до зупинки «Караваєві Дачі»; до метро — від 2,3 км
освятили й назвали на честь Миколи Чоколова
- Чоколівка
- Першотравневий масив
- Мметро, М1
- Тшвидкісний трамвай
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Політехнічний інститут» — 2,3 км, М1 святошинсько-броварська; «Вокзальна» — 2,6 км, М1 святошинсько-броварська.
Швидкісний трамвай: «Індустріальна» — 1,7 км; «Олекси Тихого» — 1,7 км.
Електричка: «Караваєві Дачі» — 796 м.
Де це: межі й сусіди
Чоколівка лежить на південному заході правобережного Києва. Офіційних меж у київських місцевостей немає. Вікіпедія й публічні бібліотеки Соломʼянського району окреслюють сучасну Чоколівку так: між Південним залізничним напівкільцем (залізниця Київ — Фастів), аеропортом «Київ», Турецьким містечком та історичною Соломʼянкою.
Дослідження Центру урбаністичних студій, на яке посилається Вікіпедія, розрізняє вузькі й широкі межі Чоколівки. Спільне в них одне: на заході місцевість обмежує залізниця, на півдні — аеропорт. Вузька Чоколівка — це територія між колією, частиною Чоколівського бульвару, вулицями Авіаконструктора Антонова, Святослава Хороброго, Федора Ернста, проспектом Повітряних Сил і аеропортом. До широкої належать ще Першотравневий масив, університет будівництва й архітектури з навколишніми будинками та промзона між вулицями Святослава Хороброго, Медовою й проспектом Повітряних Сил.
На північному сході, за 1,1 км від центру, лежить Першотравневий масив. Навколо — такі сусіди: на північному заході, за залізницею, — Караваєві дачі, на сході — Соломʼянка, на південному сході — Олександрівська слобідка й Турецьке містечко, а за 2,2 км на північ — Шулявка. На півдні Чоколівку обмежує аеропорт «Київ», а за ним починаються Жуляни.
Уся Чоколівка належить до Соломʼянського району. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.
Звідки назва
Чоколівку назвали на честь Миколи Івановича Чоколова — київського підприємця, гласного міської думи й купецького старости. Він був засновником і головою ради засновників Київської артілі робітників і майстрових: допоміг їй купити землю під селище, отримати позику на будівництво, а частину грошей дав сам.
Коли 1905 року нове селище освячували, газета «Киевлянин» записала, що члени артілі запропонували назвати його на честь Чоколова — «Артельный поселок Чоколова». Так зʼявилася назва, яка пережила саме селище. За Вікіпедією, як топонім «Чоколівка» вперше потрапляє на карту лише 1918 року, на німецьку: до того селища на картах не позначали.
Від місцевості й самого Чоколова з 1993 року названо й Чоколівський бульвар. До того він був бульваром Леніна.
Історія: від робітничої артілі до першого масиву
Чоколівка — не давнє село, а пізня околиця. Її заснували робітники на межі XIX і XX століть на землях Кадетського гаю, а в середині XX століття поруч виріс перший житловий масив Києва.
За краєзнавцем Михайлом Рибаковим, у лютому 1896 року 98 робітників заводу Ґретера і Криванека (згодом «Більшовик») і майстерень Південно-Західної залізниці просять міську думу дати їм землю під забудову на пільгових умовах. Вони тіснилися в сирих підвалах і кутах, за які віддавали третину заробітку.
Дума кілька разів розглядає клопотання, але прийнятних умов так і не пропонує, тож артіль купує землю сама: 7 десятин за 26 тисяч рублів, з яких 17 тисяч мала артіль, а 9 тисяч дав Чоколов. Ділянку — частину Кадетського гаю біля залізниці — ділять на 40 наділів, і на початку 1900-х перші родини вже живуть у власних садибах.
Селище урочисто відкривають і освячують (Вікіпедія називає 6 червня, «Киевлянин» — 6 серпня). Газета пише, що селище стоїть за Кадетським гаєм, біля хутора Пронівщина, і описує його так: будинки, криті залізом, зі столярними вікнами й дверима, у квітниках і садках, два колодязі з питною водою й дві бакалійні лавки. Тоді ж селище називають на честь Чоколова.
Перепис 1919 року налічує в Чоколівці 1 273 мешканці. За бібліотеками Соломʼянського району, 1923 року обовʼязкова постанова «Про розширення меж Києва» включає селище до меж міста, а 1925-го воно стає селищем міського типу. Тут уже 470 будинків, і, за дописом у «Пролетарській правді», три чверті з них — робітничі, решта — селянські. Перепис 1926 року, останній, де Чоколівка рахується окремо, дає 1 478 людей.
Поруч кооператив робітників-залізничників власними силами й на державну позику будує селище імені Першого Травня: 64 одно- й двоповерхові будинки котеджного типу. Від нього пізніше назвуть Першотравневий масив. За Вікіпедією, пʼять будинків селища, зведених у 1926–1934 роках, збереглися досі, зокрема на вулиці Левка Мацієвича, 5.
За проєктом «Київпроекту» (архітектори О. Заваров, С. Шпільт та інші) на городах і полях за Чоколівкою будують масив під робочою назвою «Чоколівський» — перший житловий масив міста. Перші квартали складаються з будинків серії 1-406 з більшими вікнами й вищими стелями, наступні черги до 1963 року — класичні «хрущовки».
1938 року Чоколівка разом із сусідніми селищами увійшла до новоутвореного Залізничного району, а з 2001 року належить до Соломʼянського. Наприкінці 1960-х «хрущовки» перестали будувати, і в 1970–1980-х, за Вікіпедією, майже всю забудову першої половини XX століття знесли під 9–16-поверхові будинки. Від старої Чоколівки лишилися назва й поодинокі споруди — як-от одноповерховий будинок 1910 року на вулиці Академіка Возіанова, 5 і корпус школи № 69 1930-х років на Донецькій, 25.
Що там зараз
Забудова. Сьогодні Чоколівка багатоповерхова: девʼяти- й шістнадцятиповерхівки 1970–1980-х, «хрущовки» Першотравневого масиву, а між вулицею Донецькою й Чоколівським бульваром — «сталінки» колишнього селища ГВФ (Цивільного повітряного флоту), де, за Вікіпедією, жили пілоти й працівники авіації. Та сама Вікіпедія згадує, що в недобудованому масиві знімали чимало сцен фільму «Прощавайте, голуби» (1960) — на вулицях Авіаконструктора Антонова, Уманській, Чоколівському бульварі й площі Космонавтів.
Чоколівський бульвар. Названий за місцевістю, він іде від проспекту Повітряних Сил і Севастопольської площі до мосту над платформою «Караваєві Дачі» й далі переходить у вулицю Вадима Гетьмана. Це частина Малої окружної дороги, тож рух тут жвавий. На бульварі ж лежить площа Космонавтів — кінцева тролейбусів № 17 і № 19.
Зелень. За 610 м на північний захід від центру — парк «Вершинка». Однойменна річечка, права притока Либеді, тече в Чоколівці вздовж залізниці, частково в колекторі. Від самого Кадетського гаю, який до середини XIX століття звався Шулявським, лишилися клаптики лісу між вулицею Уманською й залізницею на Фастів: за Zagorodna.com, майже весь гай вирубали ще у 1917–1921 роках, а потім забудували.
Транспорт. Метро в Чоколівці немає. Найближчі станції — «Політехнічний інститут» (2,3 км по прямій від центру) і «Вокзальна» (2,6 км) червоної лінії М1, а до станцій швидкісного трамвая «Індустріальна» й «Олекси Тихого» — по 1,7 км. Ближче за метро — зупинка міської електрички «Караваєві Дачі»: 796 м. Від метро «Площа Українських Героїв» сюди ходять тролейбуси № 8 (через вулиці Донецьку, Ушинського й Севастопольську площу) і № 17 (до площі Космонавтів), від «Палацу Спорту» — тролейбус № 40 і автобус № 69, від «Либідської» — тролейбус № 42 Чоколівським бульваром, а від «Шулявської» — маршрутки № 239 і № 477. Номери — за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; перед поїздкою маршрут зручно звірити в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва.
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Чоколівка й Чоколівський бульвар | Бульвар з 1993 року носить імʼя місцевості й Миколи Чоколова, до того це був бульвар Леніна. Він проходить і Першотравневим масивом, і Чоколівкою — від Севастопольської площі до мосту над платформою «Караваєві Дачі». |
| Чоколівка й Першотравневий масив | Масив входить до широких меж Чоколівки. У проєкті 1950-х він звався «Чоколівським», а Першотравневим його назвали за селищем залізничників імені Першого Травня. |
| Кадетський гай: гай і вулиця | На місці гаю виросли Чоколівка й Першотравневий масив. Вулиця Кадетський гай — окрема: за Zagorodna.com, назву отримала 1994 року нова вулиця в Турецькому містечку, і тепер біля неї кінцева кількох тролейбусів. |
| Чоколівка й Караваєві дачі | Сусіди по різні боки залізниці. Зупинка «Караваєві Дачі» стоїть на межі обох місцевостей, біля перетину вулиць Вадима Гетьмана, Ушинського й Чоколівського бульвару. |
| Чоколівка й Жуляни | Аеропорт «Київ» — південна межа Чоколівки, але сам він розташований у Жулянах, і садиби Жулян починаються вже за ним. |
Часті запитання
Чоколівка — це який район Києва?
Чоколівка — лівий чи правий берег?
Яке метро біля Чоколівки?
Чому Чоколівка так називається?
Першотравневий масив — це Чоколівка?
Як доїхати до Чоколівки?
Коли Чоколівка стала частиною Києва?
- Вікіпедія, «Чоколівка»: вузькі й широкі межі, Микола Чоколов, будівництво й відкриття селища, карта 1918 року, 1925, 1938 і 2001 роки, переписи 1919 і 1926 років, забудова, селище ГВФ, фільм 1960 року.
- Публічні бібліотеки Соломʼянського району, «Чоколівка»: цитати істориків Ігоря Гирича й Михайла Рибакова, газет «Киевлянин» (1905) і «Пролетарська правда» (1925), постанова 1923 року, проєкт масиву «Київпроекту».
- Вікіпедія, «Першотравневий масив»: селище імені Першого Травня, вцілілі будинки, черги будівництва масиву, архітектори й серії будинків.
- Вікіпедія: «Чоколівський бульвар», «Караваєві Дачі (зупинний пункт)» і «Вершинка»: назва й історія бульвару, зупинка на межі двох місцевостей, річка.
- Zagorodna.com, «Історичні місцевості Солом’янського району Києва»: Кадетський (Шулявський) гай і вулиця Кадетський гай.
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, межа Соломʼянського району.
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Соломʼянський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Автобуси, тролейбуси й трамваї Києва — пошук маршруту за номером, зупинкою або «звідки — куди».
- Приміські електрички Києва — напрямки й як дізнатися найближчу.
- Караваєві дачі у Києві — північно-західна сусідка за залізницею, де зупинка електрички «Караваєві Дачі».
- Жуляни — Київ чи область — південна сусідка, у межах якої стоїть аеропорт «Київ».
- Шулявка у Києві — місцевість на півночі, де виріс завод Ґретера і Криванека: його робітники разом із залізничниками заснували Чоколівку.
- Батиєва гора — сусіднє робітниче селище на пагорбі над вокзалом, із найкоротшими вулицями Києва.
- Турецьке містечко — мікрорайон 1990-х на південному сході, який звела турецька фірма на німецькі кошти.
- Кадетський гай — північний сусід: колишній Кадетський гай і парк «Супутник», що від нього лишився.
- Соломʼянка — східна сусідка: робітниче передмістя, від якого імʼя Соломʼянського району.
Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Дати й цифри з історії селища подано за джерелами, наведеними вище; коли джерела розходяться, це сказано в тексті. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 29 жовтня 2026, номери маршрутів — за даними КМДА станом на жовтень 2026.




