Багринова гора — пагорб і історична місцевість на правому березі Дніпра, у Голосіївському районі Києва (рос. Багринова гора).
- Метро далеко: «Видубичі» за 2,3 км; ближче електричка, платформа «Проспект Науки» за 1,5 км.
- Звідки назва, невідомо; уперше гору згадано 1504 року як давнє володіння Видубицького монастиря.
- Схили з 2020 року охороняє ландшафтний заказник «Багринова гора» площею 16,8 га, а на місці старих глиняних карʼєрів лишились озера.
уздовж проспекту Науки й Лисогірської вулиці
південь міста, між Деміївкою, Лисою горою, Китаєвим і Мишоловкою
до «Видубичів», лінія М3; електричка «Проспект Науки» за 1,5 км
- Багринова гора
- Мметро, М2
- Мметро, М3
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Видубичі» — 2,3 км, М3 сирецько-печерська; «Голосіївська» — 2,5 км, М2 оболонсько-теремківська; «Деміївська» — 2,6 км, М2 оболонсько-теремківська.
Електричка: «Проспект Науки» — 1,5 км; «Видубичі-Трипільські» — 2,0 км; «Київ-Деміївський» — 2,1 км.
Де це: межі й сусіди
Багринова гора лежить на півдні Києва, на правому березі Дніпра, у Голосіївському районі. Вікіпедія описує її як узгірʼя-перемичку між Деміївкою, Лисою горою, Китаєвим і Мишоловкою. Місцевість простягається вздовж проспекту Науки й Лисогірської вулиці; Звід памʼяток Києва додає до її сусідів Корчувате й Голосіївський ліс.
Від Лисої гори Багринову відділяє яр струмка Лукрець: це дві різні гори, хоча на мапі вони стоять поруч. Під східними схилами колись виникли хутори Багринів і Ксаєв, з яких виросло Корчувате. Офіційних меж місцевість не має. Як вона виглядає серед інших масивів району, видно на карті «Райони Києва».
Метро звідси далеченько: «Видубичі» за 2,3 км, «Голосіївська» за 2,5 км, «Деміївська» за 2,6 км. Ближче електричка: платформа «Проспект Науки» за 1,5 км, «Видубичі-Трипільські» за 2,0 км, «Київ-Деміївський» за 2,1 км.
Звідки назва
Чесна відповідь: невідомо. Звід памʼяток Києва так і пише, що походження назви невідоме. Відомо інше: назва дуже давня. За Зводом, селище Багринів згадується ще за часів Київської Русі, коли князь Всеволод Ярославич подарував його Видубицькому монастирю, а грамота київського митрополита Йосипа Солтана 1504 року підтвердила це володіння.
Відтоді назва змінювала форму, але корінь «Багрин» тримався пʼять століть: від села Багринового до хутора Багринова Гора. Як саме її записували в різні роки, показуємо нижче.
Історія: від могильника до заказника
На схилах знайдено залишки поселення трипільської культури, а біля гори Звід памʼяток називає ще й кістки мамонта. 1937 року тут відкрили могильник зарубинецької культури, а 1940–1941 років археолог І. М. Самойловський дослідив 100 поховань. За Вікіпедією, це перша настільки ґрунтовно вивчена памʼятка зарубинецького типу.
Грамота митрополита Йосипа Солтана згадує гору як давнє володіння Видубицького монастиря. Маєток Багринів займав усю сучасну гору й межував із Лисою горою по струмку Лукрець. 1580 року більшу частину гори монастир здав в оренду світським особам.
У звʼязку з будівництвом Лисогірського форту монастир продав Інженерному управлінню ділянки, дубовий гай і лісову дачу. На мапах 1870-х гора вже вирубана й, імовірно, розорана, а дубовий гай остаточно зник у роки Першої світової війни.
За Зводом памʼяток, Багринова гора у складі міста з 1923 року, остаточно з 1933-го. 1926 року на верхівці значиться хутір Багринова Гора.
За проєктом архітектора М. В. Холостенка на верхівці будують зразково-показові котеджі, які друкували на листівках. У 1950-х уздовж Лисогірської й Панорамної вулиць виростає селище одноповерхових приватних будинків Багринів; 1956–1957 років воно звалося селищем імені Хрущова, з 1957-го Жовтневим.
Мапа 1960 року показує, що східні схили майже зриті: тут був великий глиняний карʼєр із залізничною гілкою. На його місці лишилися озера Лукрець, Темне й Цегляне, а 2020 року 16,8 га схилів отримали статус ландшафтного заказника місцевого значення.
Як звали гору за пʼять століть
Мало яка місцевість Києва змінювала назву так часто, зберігаючи корінь. Вікіпедія та Звід памʼяток наводять такі форми:
| Коли | Як записано |
|---|---|
| 1580 | село Багринове |
| кінець XVI – початок XVIII ст. | ґрунти Багринівські |
| 1752 | хутір Либідський Багринівський |
| 1756 | слобідка Багрин |
| 1926 | хутір Багринова Гора |
| 1950-ті | селище Багринів |
| 1956–1957 | селище імені Хрущова |
| з 1957 | селище Жовтневе; нині без окремої назви |
Що там зараз
Заказник. Ландшафтний заказник «Багринова гора» займає 16,8 га схилів. За Вікіпедією, це фрагмент природної рослинності Придніпровських гір: тут трапляються рештки грабових лісів, старі верби й вільхи нагадують про колишній струмок, а над карʼєрними озерами Лукрець, Темне й Цегляне виросли самосівні ліси. Уздовж схилів проходить частина Дніпровського екологічного коридору, де під час міграцій бачать хижих птахів.

Житло. На верхівці й уздовж Лисогірської та Панорамної вулиць лишається приватна забудова, що виросла з селища 1950-х. Біля джерел під схилами, як згадує та сама стаття про заказник, зʼявився новий житловий комплекс.
Як дістатися. Найближча залізнична платформа «Проспект Науки» за 1,5 км, далі «Видубичі-Трипільські» за 2,0 км і «Київ-Деміївський» за 2,1 км. Метро: «Видубичі» за 2,3 км, «Голосіївська» за 2,5 км, «Деміївська» за 2,6 км, тож від станції зазвичай доїжджають наземним транспортом проспектом Науки.
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Багринова й Лиса гора | Два різні пагорби, розділені яром струмка Лукрець. Лисогірський форт стоїть на Лисій горі, а не на Багриновій. |
| Багринова гора й Корчувате | Корчувате виросло з хуторів Багринів і Ксаєв під східними схилами гори; тепер це окрема місцевість. |
| Гора й заказник | Заказник «Багринова гора» охороняє лише 16,8 га схилів, а місцевість ширша: з приватною забудовою на верхівці. |
Часті запитання
Багринова гора: це який район Києва?
Багринова гора: лівий чи правий берег?
Де знаходиться Багринова гора в Києві?
Як дістатися до Багринової гори?
Чому гора називається Багриновою?
Що охороняє заказник «Багринова гора»?
- Вікіпедія, «Багринова гора»: межі й сусіди, археологія, грамота 1504 року, форми назви, 1872, котеджі Холостенка, селище, карʼєр 1960 року.
- Звід памʼяток Києва, «Багринова Гора»: сусіди, могильник і знахідки, невідоме походження назви, 1580, роки приєднання до Києва, селище Багринів, Хрущова, Жовтневе.
- Вікіпедія, «Багринова гора (заказник)»: площа, рік статусу, рослинність, озера, екологічний коридор.
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, сусідні місцевості.
Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться, а точка на карті умовна. Відстані подано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 14 листопада 2026.




