Деснянський район — північний схід Києва на лівому березі Дніпра: Троєщина, Лісовий масив, Биківня, селища Радистів і Куликове (рос. Деснянский район).
- Площа — 148 км², другий за розміром район; населення — 365,5 тис. осіб за оцінкою на 1 грудня 2021 року, теж друге місце в місті.
- Утворений 30 грудня 1987 року як Ватутінський, нинішню назву має з жовтня 2001-го.
- Метро — лише на півдні району, «Лісова» й «Чернігівська» червоної лінії; на Троєщину метро не доходить.
північний схід міста
2-е місце серед 10 районів Києва
оцінка на 1 грудня 2021 року
- Троєщина
- Лісовий масив
- Биківня
- селище Троєщина
- селище Радистів
- Куликове
- М«Чернігівська» · М1
- М«Лісова» · М1
Де Деснянський район: межі й сусіди
На північному заході Деснянський район межує з Оболонським — через Дніпро, на півдні й південному заході — з Дніпровським, на північному сході — з Броварським районом Київської області.
Межа з Дніпровським районом проходить проспектом Романа Шухевича й Братиславською вулицею, південніше заходить у Соцмісто, а далі лісом і Броварським проспектом доходить до межі міста. Північну частину району займає житловий масив Вигурівщина-Троєщина, південну — Лісовий масив і Биківня біля Броварського проспекту.
Які місцевості входять до Деснянського району
Офіційно межі районів затверджені, а межі історичних місцевостей і масивів — ні, тож перелік нижче — за довідниками й нашими статтями серії «Місцевості Києва» (посилання ведуть на них).
- Троєщина
- Лісовий масив
- Биківня
- селище Троєщина
- селище Радистів
- Куликове
Воскресенку, яку часто вважають частиною Троєщини, віднесено до Дніпровського району.
Історія: як склався Деснянський район
Перша літописна згадка місцевості: у Городці Ярослав Мудрий уклав мир із братом Мстиславом.
Універсал Богдана Хмельницького закріпив за Михайлівським Золотоверхим монастирем Вигурівщину: назву селу дав шляхетський рід Вигур (хто саме, Ян чи Станіслав, розповідаємо нижче).
30 грудня утворено Ватутінський район — до нього відійшли Лісовий масив, Биківня, Куликове й Вигурівщина-Троєщина.
У жовтні район перейменовано на Деснянський.
Ян чи Станіслав: хто дав ім’я Вигурівщині
1988 року, коли на місці Вигурівщини вже стояли багатоповерхівки, хтось із киян написав до генерального консульства Польщі в Києві: хто такий Вигура? Відповідь прийшла з Варшави за підписом директора Інституту історії Польської академії наук Януша Тазбіра.
Станіслав Вигура, пояснювали в листі, походив із православної шляхетської родини, що мала одне село на Волині. Привілеєм 1607 року король Зигмунд III зробив його городничим і ключником київського замку. Тоді ж, найімовірніше, Вигура отримав і замкове село Милославичі, але в ренту, не у власність. Невдовзі Фрідріх Тишкевич наїхав на село й дотла його зруйнував. Вигура поскаржився до коронного трибуналу в Любліні, відбудувався й 1613 року дістав право довічно тримати Милославичі та острів Муромець разом із дружиною Полонією Черемівною. 1628-го він передав село небожеві Семену, а після 1648 року, вважали у Варшаві, власники змінилися, і від Вигур лишилася сама назва.
Інша версія старша. Про Яна Вигуру писав ще Микола Закревський, а 1990 року історик Михайло Рибаков: за ним, містечко Яну передав київський воєвода Костянтин Острозький. Документ 1780 року, який наводить Рибаков, каже, що Милославськ «короны польской земянином Яном Вигурою переименовано в Вигуровщину». Утім, той самий Рибаков уточнює: за люстраціями 1616 і 1622 років селом володів уже Станіслав.
Універсал Богдана Хмельницького, підписаний у Чигирині 22 травня 1654 року, читається як побутова інструкція. Гетьман віддав монастиреві «містечко Викгуровщизну» зі ставами, сіножатями й озерами, міщанам наказав слухатися ігумена, а козакам не втручатися в прибутки й не тримати шинків: «ани жадними шинъками не бавилис под срокгим войсковим каранєм».
Село кошикарів і 11 телефонів
Земля у Вигурівщині й Троєщині була піщана, тож жито, овес і гречку сіяли, а жили передусім із худоби, риби й лози. 1898 року, пише Рибаков, у Вигурівщині налічували понад 160 кошикарів: гуртом по 10–20 людей вони брали в оренду міські луки, а плели всією родиною, до 400 кошиків за сезон. За рік село робило близько 120 тисяч виробів, і 30 тисяч з них ішли на ринок. 1917 року у Вигурівщині жили 2 210 людей, у Троєщині 1 531.
Місто дійшло до сіл 1981 року: луки підняли намивом піску, Вигурівщину знесли. Кілька років новий масив офіційно звався просто Троєщиною і лише з 1987-го Вигурівщиною-Троєщиною. Старе село Троєщина вціліло й 1988 року стало частиною Києва. На кінець того року, за даними, які наводив Рибаков, там жили 3 600 людей у приблизно 700 домоволодіннях, а телефонів на все селище було 11, з них 9 службових.
Міфи й чутки про Деснянський район: що правда
Про район кажуть багато, і частина з цього правда. Ось п’ять поширених тверджень проти документів і мап.
| Що кажуть | Що насправді |
|---|---|
| «Деснянський район найбільший у Києві за площею» | Неправда, він другий. Найбільший Голосіївський: 156,36 км² за паспортом району. Деснянський займає 14,8 тисячі гектарів, або 17,1 % території міста, і першість має лише серед районів лівого берега. |
| «Деснянський район раніше звався Ватутінським» | Правда. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1987 року район виділили з Дніпровського й назвали на честь генерала армії Миколи Ватутіна. Реформа 2001 року дала районам Києва назви за географією, окрім Шевченківського, а до неї з чотирнадцяти назв такими були лише чотири. |
| «Троєщину звели на болоті» | Частково. Масив будували на заплавних луках Дніпра, які перед забудовою підняли намивом піску. На таких «намивних, раніше заболочених землях» тоді планували й інші великі масиви Києва. |
| «На Троєщині є мікрорайон Троєщина-2» | Неправда. Так до 2024 року звалася зупинка міської електрички, а сусідня звалася просто «Троєщина»; обидві стоять біля Русанівських садів, у Дніпровському районі. 18 січня 2024 року Київрада перейменувала їх на «Райдужний» і «Воскресенку». |
| «Метро на Троєщину тільки обіцяють, нічого не будували» | Частково. Документи на лінію є з 1993 року, а в нижньому ярусі Подільсько-Воскресенського мосту вже стоять основні конструкції трьох станцій. Але на самій Троєщині станцій немає, як і проєктної документації для ділянки до масиву на початок 2026 року. |
Метро в Деснянському районі
- М1, червона лінія: «Чернігівська», «Лісова»
«Лісова» — кінцева червоної лінії. «Чернігівська» з 19 жовтня 2026 року тимчасово не працює: поїзди проходять її без зупинки. Північ району, Троєщина, звʼязана з метро наземним транспортом.
Метро на Троєщину: рішення й обіцянки з 1982 року
Лінію на масив креслять понад сорок років, і за цей час вона встигла змінити три назви.
Лінія з’являється на схемі метро в довіднику «Київ»: від Жулян через Поділ новим мостом на лівий берег, а масивом уздовж нинішнього проспекту Червоної Калини.
Уряд затверджує обґрунтування Подільсько-Воскресенської лінії: 13,61 км від «Вокзальної» до «Воскресенської», термін будівництва 9 років. Трасу по самій Вигурівщині-Троєщині 1992 року ще тільки готувалися проєктувати.
Лінія стає Подільсько-Вигурівською.
Розпорядження КМДА від 20 липня відновлює проєктування й будівництво лінії до житлового масиву Вигурівщина-Троєщина з електродепо. Метро закладають у нижній ярус Подільського мостового переходу.
КМДА підписує угоду про співпрацю з китайським консорціумом щодо четвертої лінії; під час підписання строк будівництва називали 5 років.
За даними КМДА, в основних конструкціях мостового переходу практично збудовано станції «Суднобудівна», «Труханів острів» і «Затока Десенка». Першою дільницею названо шість станцій від «Глибочицької» до «Райдужної».
1 грудня 2023 року мостом пускають автобуси, з 1 грудня 2024-го легкові авто. Нижнім ярусом поїзди не ходять.
На 2025 рік у бюджеті Києва на проєктну документацію лінії передбачили 15 млн грн. Перша черга закінчується «Райдужною» в Русанівських садах, а документації для черги від неї до Вигурівщини-Троєщини станом на початок 2026 року немає.
ЦНАП Деснянського району
Адреси за офіційним сайтом kyivcnap.gov.ua (перевірено 26 жовтня 2026 року). Центри приймають з понеділка по суботу з 9:00 до 18:00, частина філій — лише в будні.
- проспект Червоної Калини, 29 — до зупинки «вулиця Архітектора Ніколаєва»;
- проспект Червоної Калини, 15 — філія «Вигурівщина», приймає з понеділка по пʼятницю;
- проспект Лісовий, 39а — філія тимчасово не працює через ремонт.
Як записатися в електронну чергу й як доїхати до кожного відділу — у довіднику ЦНАП Києва.
Як не сплутати
Троєщина — це не весь район. Деснянський район ширший за Троєщину: до нього входять ще Лісовий масив, Биківня, Куликове й селище Радистів. А Деснянський район є і в Чернігові — у запиті варто додавати «Києва».
Часті запитання
Деснянський район — лівий чи правий берег?
Троєщина — це який район?
Лісовий масив — який район?
Де ЦНАП Деснянського району?
Скільки людей живе в Деснянському районі?
Як раніше називався Деснянський район?
Де межа між Деснянським і Дніпровським районами?
Чим Деснянський район Києва відрізняється від Деснянського району Чернігова?
Биківня і «Биківнянські могили» входять до Деснянського району?
Який графік відключень світла в Деснянському районі?
- Вікіпедія, «Деснянський район»: дата утворення, перейменування, сусіди, межі й історія.
- Вікіпедія, «Адміністративно-територіальний устрій Києва»: площі, склад районів і відповідність районам до 2001 року.
- Головне управління статистики у м. Києві: оцінка населення за районами на 1 грудня 2021 року.
- ЦНАП Деснянського району на kyivcnap.gov.ua: адреси відділів і графік, 26 жовтня 2026.
- С. Архипова, «Формування територіального поділу столичного міста Києва (1934–2001 рр.)», 2026: утворення Ватутінського району 1987 року, назви районів до реформи 2001 року, Оболонь і намивні масиви.
- Паспорт Деснянського району на 01.01.2024: площа й частка території міста, назва на честь Ватутіна, Десенка.
- Паспорт Голосіївського району: площа 156,36 км².
- М. Рибаков, «Вигурівщина-Троєщина — околиця Києва», Український історичний журнал, 1990, № 4: Ян Вигура, документ 1780 року, побут сіл, кошикарі, селище Троєщина 1988 року.
- Довідка Інституту історії ПАН щодо С. Вигури, 1988 (додаток до праці І. Парнікози «Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі»): Станіслав і Семен Вигури, Милославичі.
- Універсал Богдана Хмельницького про містечко Вигурівщину, 22 травня 1654 року: текст за рукописами НБУВ.
- «Тексти», «Історія Троєщини: від безперспективного села до спального района-мема», 2018 (за матеріалом В. Хенгістова в «Хмарочосі»): версія М. Закревського, знесення Вигурівщини, телефони в селищі.
- Вікіпедія, «Вигурівщина-Троєщина», «Вигурівщина», «Троєщина (Київ)»: назва масиву 1982–1987 років, гідронамив, проєктна кількість мешканців, включення села до Києва.
- Вікіпедія, «Подільсько-Вигурівська лінія»: схема 1982 року, розпорядження 2004 року, черги лінії й стан проєктування на 2026 рік.
- Розпорядження КМУ від 14 травня 1993 року № 302-р: обґрунтування Подільсько-Воскресенської лінії, 13,61 км і 9 років будівництва.
- «Вечерний Киев», 25 березня 1992 року, «Рождение Подольско-Воскресенской»: розмова з директором «Київметропроекту», станції «Райдужна» й «Воскресенська».
- LB.ua, 23 листопада 2017 року: угода з китайським консорціумом і строк 5 років.
- Укрінформ, 5 жовтня 2021 року: три станції в конструкціях мосту й перша дільниця лінії.
- «Факти ICTV», 23 жовтня 2021 року: тендер на коригування проєкту першої дільниці.
- LB.ua, 1 грудня 2023 року і «Інтерфакс-Україна», 1 грудня 2024 року: рух мостом для автобусів і легкових авто.
- «Телеграф», 12 червня 2025 року: історія проєкту лінії й 15 млн грн на документацію у 2025 році.
- «Тексти», 12 лютого 2016 року і «Вікна», 21 липня 2025 року: «метро на Троєщину» як міський мем.
- «Телеграф», 24 січня 2026 року: твердження про забудову на болотистій місцевості.
- «Українська правда», 18 січня 2024 року, і Вікіпедія, «Воскресенка (зупинний пункт)», «Райдужний (зупинний пункт)»: перейменування зупинок «Троєщина» і «Троєщина-2», їхній район.
- Енциклопедія Сучасної України, «Десна», Вікіпедія, «Десенка (Чорторий)» і «Деснянський район (Чернігів)»: гирло Десни, протока Десенка, райони Чернігова.
- Український інститут національної пам’яті, «Биківня. Від території смерті до місця пам’яті» і Вікіпедія, «Биківнянські могили»: заповідник, його статус і розташування.
- OpenStreetMap: межі районів, станції метро й зупинки електрички на карті.
- Голосіївський район Києва — найбільший за площею (156 км²)
- Святошинський район Києва — захід міста, 110 км²
- Шевченківський район Києва — старий Київ, Лукʼянівка, Татарка, Сирець, Нивки
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- ЦНАП у Києві — адреси за районами й запис в електронну чергу.
- Троєщина — місцевість Деснянського району: де на карті й звідки назва.
- Дніпровський район — сусідній район: масиви, межі й ЦНАП.
- Оболонський район — сусідній район: масиви, межі й ЦНАП.
Примітка: поділ Києва на 10 районів діє з 2001 року. Населення — остання офіційна оцінка в розрізі районів (на 1 грудня 2021 року); фактична кількість жителів після 2022 року може відрізнятися. Станції метро віднесено до району за розташуванням на карті OpenStreetMap.




