Райдужний масив — житловий масив на північному сході Києва (рос. Радужный массив), у Дніпровському районі на лівому березі Дніпра. Лежить між проспектами Алішера Навої й Романа Шухевича, уздовж вулиць Райдужної та Сірожупанників і берегом озера Райдужного. Збудований у 1977–1986 роках на місці Воскресенської слобідки.
- Метро в масиві немає: «Дарниця» й «Лівобережна» червоної лінії М1 — по 3,9 км по прямій. Ближче — міська електричка: платформи «Воскресенка» (813 м) і «Райдужний» (895 м).
- Швидкісний трамвай тимчасово не ходить: з 25 квітня до 30 листопада 2026 року лінія на Троєщину стоїть через ремонт шляхопроводу біля метро «Чернігівська», і до станції «Райдужний» замість неї їздять автобуси 4Т і 5Т.
- Подільський міст: з грудня 2024 року з масиву можна виїхати на Поділ Подільським мостовим переходом — через тунель під залізничним насипом біля платформи «Райдужний». Автобуси № 110 і № 112 ідуть звідси мостом на Поділ і в центр.
- Так само звуться озеро Райдужне (Радунка, Райдуга) й вулиця Райдужна, а «райдуга» — інша назва веселки. Друга назва масиву — Сєрова-Райдужний.
лівий берег, між проспектами Алішера Навої й Романа Шухевича
до платформи «Воскресенка»; до метро — 3,9 км
на місці Воскресенської слобідки й намитої території
- Райдужний масив
- мікрорайони й старе село
- Мметро, М1
- Тшвидкісний трамвай
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Метро в самій місцевості немає. Найближчі станції: «Дарниця» — 3,9 км, М1 святошинсько-броварська; «Лівобережна» — 3,9 км, М1 святошинсько-броварська.
Швидкісний трамвай: «Райдужний» — 881 м; «Романа Шухевича» — 1,3 км.
Електричка: «Воскресенка» — 813 м; «Райдужний» — 895 м.
Де це: межі й сусіди
Райдужний масив лежить на лівому березі, на північному сході Києва. Офіційних меж у київських місцевостей немає; за Вікіпедією, масив розташований між проспектами Алішера Навої й Романа Шухевича — уздовж вулиць Райдужної та Сірожупанників і узбережжям озера Райдужного.
Масив поділяють на три мікрорайони. Два з них безпосередньо межують з Воскресенкою, а 3-й стоїть окремо, на північному березі озера: його обмежують вулиці Петра Вершигори й Райдужна, проспект Романа Шухевича та Воскресенські сади.
Сусіди такі: на сході — Воскресенка, на північному сході — масив Кибальчич, а за ним Вигурівщина, на заході, за озером, — дачні Воскресенські сади, на південному заході — Русанівські сади. На північ від проспекту Романа Шухевича починається вже Троєщина.
Увесь масив належить до Дніпровського району. Межа з Деснянським районом іде проспектом Романа Шухевича, тож станція швидкісного трамвая на цьому проспекті вже в Деснянському. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.
Звідки назва
Масив носить ту саму назву, що й озеро Райдужне та вулиця Райдужна, уздовж яких він стоїть. Вулиця старша за масив: за Вікіпедією, назву вона має з 1957 року — від озера Райдуга, узбережжям якого проходить. До того вона разом із нинішньою вулицею Сірожупанників складала вулицю Шевченка.
Саме озеро має кілька імен: Радунка, Райдуга, Райдужне. «Райдуга» — інша назва веселки, тож Райдужний масив — по суті «веселковий». Давніша назва, Радунка, за nfront.org.ua, тягнеться з літописів, де києвознавці знаходять річку Радун. Вікіпедія наводить і конкретну гіпотезу: озеро могли згадати в Іпатіївському літописі під 1151 роком — «сташа в Родуни».
Вікіпедія й Zagorodna.com згадують і другу назву — масив Сєрова-Райдужний. Вона повторює назви двох вулиць масиву: Райдужної й колишньої вулиці Сєрова, названої 1955 року на честь художника Валентина Сєрова. 2022 року цю вулицю перейменували на вулицю Сірожупанників.
Історія: від слобідки до трьох мікрорайонів
Райдужний масив молодий, а місцевість під ним давня: кілька століть уздовж озера Радунка стояла Воскресенська слобідка.
У XVI столітті ці землі звуть «Євстафіївською землею»: вони належать Остафію Дашкевичу, який передає їх Воскресенській церкві на Подолі, — звідси назва слобідки. 1719 року київський губернатор князь Дмитро Голіцин забирає її в церкви, і слобідка стає Губернаторською, а 1786-го остаточно переходить до казни.
Після кількох років у Київській приміській смузі, з 1930 до 1933 року, слобідка входить до складу міста.
Частину вулиці Шевченка, що йде берегом озера, називають Райдужною — від озера Райдуга. Друга частина ще з 1955 року зветься вулицею Сєрова.
Садибну забудову слобідки майже повністю зносять: за топонімічним довідником 2003 року, від старих вулиць лишається тільки вулиця Марка Черемшини. Східніше в 1960-х виростає Воскресенський масив, який забирає собі назву слобідки.
На місці слобідки й на намитій території будують масив із 9- і 16-поверхових будинків (архітектори — А. Дубинська, С. Теслер, М. Кантор). Першим у 1979–1983 роках постає 1-й мікрорайон, у 1981–1984-му — 3-й, на північному березі озера, у 1984–1986-му — 2-й. У 1-му мікрорайоні, за Вікіпедією, уперше в Україні звели будинки серії Т-1; Zagorodna.com пише про першу в Києві серію «Т» з поліпшеним плануванням.
25 жовтня 2012 року біля масиву відкривають зупинку міської електрички й кінцеву станцію швидкісного трамвая «Троєщина-2». 18 січня 2024 року Київрада перейменовує їх на «Райдужний», а сусідню платформу «Троєщина» — на «Воскресенку». А 1 грудня 2024 року біля платформи «Райдужний» відкривають подвійний тунель під залізничним насипом, і масив отримує виїзд на Подільський мостовий перехід — для легкових авто й громадського транспорту.
Від старої слобідки під масивом лишилися не тільки назви. За Вікіпедією, коли рили траншею під водопровід до девʼятиповерхівки на Райдужній, 3, на глибині двох метрів відкопали старовинні гончарні печі, у яких стояли глечики.
Що там зараз
Забудова. Райдужний — масив 9- і 16-поверхівок кінця 1970-х — середини 1980-х із кількома новішими будинками, як-от цегляним 1993 року на Райдужній, 14 і будинком 2006 року на Райдужній, 59Б/В. Колишня вулиця Сєрова, теперішня Сірожупанників, з початку 1980-х пішохідна.
Озеро Райдужне. Уздовж масиву тягнеться озеро Радунка — давня стариця, яка в повінь зʼєднувалася з Чорториєм. За Вікіпедією, воно витягнуте з півдня на північ на 1,4 км, насип із містком ділить його на дві частини, площа — понад 15 га, середня глибина — три метри, подекуди до шести. На берегах — три пляжі, прокат човнів, дитячі й спортивні майданчики, а 2017 року прибережні території отримали статус ландшафтного заказника місцевого значення. Райдужне регулярно потрапляє у списки місць відпочинку киян — і серед найкращих, і серед тих, де купатися не рекомендують, тож перед купанням варто перевірити, чи дозволили його цього сезону.
Транспорт. Метро в масиві немає: найближчі станції «Дарниця» й «Лівобережна» червоної лінії М1 — по 3,9 км по прямій. Ближче — міська електричка: платформи «Воскресенка» (813 м) і «Райдужний» (895 м) стоять на лінії Дарниця — Київ-Волинський через Почайну, тож звідси можна доїхати і до Дарниці, і на правий берег. З платформи «Райдужний» є перехід на кінцеву станцію швидкісного трамвая, але з 25 квітня до 30 листопада 2026 року лінія тимчасово не працює: її замінюють автобуси 4Т і 5Т.
Від метро «Лівобережна» до станції «Райдужний» їде автобус № 70Д вулицею Райдужною; тією ж вулицею їздить і маршрутка № 578 — від «Лівобережної» до вулиці Петра Вершигори. Проспектами Алішера Навої й Воскресенським ходить тролейбус № 50 до «Либідської», вулицями Івана Микитенка й Миколи Кибальчича — автобус № 46 до «Лівобережної». З правого берега через зупинку «Масив Райдужний» їдуть тролейбуси № 31 (від «Лукʼянівської») і № 47 (від «Мінської»), автобуси № 21 і № 101 (від «Почайни»). Номери — за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; перед поїздкою маршрут зручно звірити в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва.
Подільський міст. З 1 грудня 2024 року масив сполучений з Подолом першою чергою Подільського мостового переходу: виїзд на неї — через тунель під насипом біля платформи «Райдужний». Мостом їздять легкові авто й громадський транспорт, а вантажівкам його відкриють після другої черги, яка має дійти до Воскресенки. За даними КМДА станом на жовтень 2026 року, через «ст. Райдужний» і міст ходять автобуси № 110 (від вулиці Милославської до «Поштової площі» й «Площі Українських Героїв») і № 112 (від вулиці Івана Микитенка до Житнього ринку й «Лукʼянівської»). На лівому березі перша черга мосту виходить на сусідні Русанівські сади.
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Райдужний масив і Воскресенка | Сусіди в одному Дніпровському районі. Історична Воскресенська слобідка стояла саме тут, де тепер 1-й і 2-й мікрорайони Райдужного, а Воскресенський масив, який узяв її назву, звели в 1960-х східніше. |
| Райдужний масив і Троєщина | Різні масиви й різні райони: Троєщина (офіційно Вигурівщина-Троєщина) починається на північ від проспекту Романа Шухевича, у Деснянському районі. |
| Платформи «Троєщина» й «Троєщина-2» | Старі назви зупинок біля Райдужного масиву. З 18 січня 2024 року «Троєщина-2» — це «Райдужний», а «Троєщина» — «Воскресенка». |
| Райдужне, Радунка й Райдуга | Три назви одного озера — того, що між масивом і дачними Воскресенськими та Русанівськими садами. |
| Масив і вулиця Райдужна | Вулиця на два десятиліття старша: назву вона має з 1957 року, а масив почали будувати 1977-го. |
Часті запитання
Райдужний масив — це який район Києва?
Райдужний масив — лівий чи правий берег?
Яке метро біля Райдужного масиву?
Чому масив називається Райдужним?
Чи ходить швидкісний трамвай до станції «Райдужний»?
Як доїхати до Райдужного масиву?
Коли збудували Райдужний масив?
- Вікіпедія, «Райдужний масив»: межі, три мікрорайони, роки й серії забудови, архітектори, друга назва.
- Вікіпедія: «Райдужна вулиця (Київ)» і «Вулиця Сірожупанників»: назва вулиці від озера Райдуга (1957), вулиці Шевченка й Сєрова, гончарні печі на Райдужній, 3.
- Вікіпедія, «Радунка (озеро)»: назви, стариця, гіпотеза про літопис 1151 року, розміри, пляжі й заказник.
- Вікіпедія: «Райдужний (зупинний пункт)», «Райдужний (станція швидкісного трамвая)» і «Швидкісний трамвай на Троєщині»: відкриття 2012 року, перейменування 2024 року, перерва в роботі лінії 2026 року.
- «Телеграф», 18 січня 2024: «Троєщина-2» — тепер «Райдужний», «Троєщина» — «Воскресенка».
- УНІАН, 23 квітня 2026: ремонт шляхопроводу біля «Чернігівської» з 25 квітня до 30 листопада і закриття трамваїв № 4 і № 5 (за КМДА й Київпастрансом).
- «Короткий топонімічний довідник» (2003) на oldkyiv.org.ua: Воскресенська слобідка, 1933 рік, знесення й вулиця Марка Черемшини, 1-й і 2-й мікрорайони Райдужного.
- nfront.org.ua, «Воскресенка Київ: козацька слобідка під панелями» (2026): де стояла слобідка, річка Радун і озеро Радунка.
- Zagorodna.com, «Історичні місцевості Дніпровського району Києва»: назва Сєрова-Райдужний, перша в Києві серія «Т».
- Вікіпедія, «Подільський мостовий перехід»: тунель біля «Райдужного» й відкриття для легкових авто 1 грудня 2024 року, друга черга до Воскресенки.
- КП «Київпастранс», розклади автобусів № 110 і № 112: маршрути через «ст. Райдужний» і Подільський міст (станом на жовтень 2026).
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, межа Дніпровського й Деснянського районів.
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Дніпровський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Приміські електрички Києва — напрямки й як дізнатися найближчу.
- Автобуси, тролейбуси й трамваї Києва — пошук маршруту за номером, зупинкою або «звідки — куди».
- Воскресенка у Києві — східна сусідка, що взяла собі назву Воскресенської слобідки.
- Троєщина у Києві — масив на північ від проспекту Романа Шухевича, уже в Деснянському районі.
- Русанівські сади — південно-західний сусід за озером: дачний масив 1957 року біля Русанівської протоки.
- Воскресенські сади — західний сусід за озером Радунка: дачне селище, через яке йде дорога на Подільський міст.
Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 29 жовтня 2026, номери маршрутів — за даними КМДА станом на жовтень 2026. Перерву в роботі швидкісного трамвая подано за повідомленням КМДА й Київпастрансу від квітня 2026 року: дату відновлення руху варто звірити перед поїздкою.




