Перейти до змісту
Карта тривог
Суспільство

Корчувате у Києві: який це район, де на карті й звідки назва

МісцевістьКорчувате у Києві на карті Києва: Голосіївський район · правий берег Дніпра
Карта тривог Києва: чи є тривога заразКарта тривог →
Коротко про головне

Корчувате — історична місцевість і житловий масив на правому березі Дніпра, у Голосіївському районі Києва (рос. Корчеватое). Масив стоїть на березі Галерної затоки, на південній околиці міста.

  • Метро немає: найближча станція — «Видубичі» на зеленій лінії М3, 4,1 км по прямій. Поруч зупинка електрички «Проспект Науки» (1,0 км), а автобус № 20 возить до метро «Либідська» й «Площа Українських Героїв».
  • Назва — від давнього слова «корч», тобто кущ або пень.
  • Корчувате «переїхало»: спершу так звався хутір під Лисою й Багриновою горами, а масив, що успадкував назву, виріс південніше — на місці хутора Коник, частини села Мишоловка.
Район
Голосіївський

мікрорайони Корчувате-1 і Корчувате-2

Берег Дніпра
правий

на березі Галерної затоки Дніпра

Метро
немає

найближча «Видубичі» — 4,1 км, М3; електричка «Проспект Науки» — 1,0 км

Карта
Корчувате на карті Києва
Наведіть на точку або торкніться її, щоб побачити назву. Позначено центр місцевості, найближче метро й орієнтири.
  • Корчувате
  • Мметро, М2
  • Мметро, М3
  • Еелектричка
  • орієнтири
  • сусідні місцевості

Метро в самій місцевості немає. Найближчі станції: «Видубичі» — 4,1 км, М3 сирецько-печерська; «Голосіївська» — 4,8 км, М2 оболонсько-теремківська.

Електричка: «Проспект Науки» — 1,0 км; «Петро Кривоніс» — 1,4 км.

Відстані — по прямій від центру місцевості за даними OpenStreetMap. Межі місцевостей у Києві офіційно не затверджені, тому на карті центр і мікрорайони, а не контур.

Де це: межі й сусіди

Корчувате лежить на південно-східній околиці Голосіївського району, на правому березі Дніпра. Масив витягнувся вздовж Галерної затоки — залишку колишнього Лисогірського рукава Дніпра; головна вулиця, Набережно-Корчуватська, іде просто над водою й доходить до Новопирогівської. Із заходу Корчувате відділяють від решти міста Столичне шосе й залізниця з зупинкою «Проспект Науки».

Сусіди такі: на заході, за шосе, — Китаїв і Мишоловка, на півночі — Багринова гора, на півдні — урочище Бичок, а за затокою — Галерний і Жуків острови. Офіційних меж у київських місцевостей немає, але сам масив добре помітний: це дві частини, Корчувате-1 і Корчувате-2, затиснуті між шосе й водою.

Звідки назва

Назву виводять від давнього слова «корч» — кущ, пень: так пояснюють Енциклопедія сучасної України й довідник «Вулиці Києва». Близьке тлумачення пропонують і краєзнавці: «корчувате» місце — таке, де корчували, тобто викорчовували чагарі й пні, розчищаючи землю.

Назва переїхала. Хутір Корчувате, перша документальна згадка про який, за топонімістом Сергієм Вакулішиним, сягає 1832 року, стояв північніше — під Лисою горою й східними схилами Багринової гори, біля гирла Либіді. Згодом там виросла промислова зона вздовж нинішнього Столичного шосе. А житловий масив, який тепер називають Корчуватим, зводили на місці хутора Коник — прибережної частини села Мишоловка. На мапах назва остаточно перебралася сюди в 1980-х роках, коли виріс новий масив, хоча вулиця Набережно-Корчуватська носить її ще з 1958 року.

Історія: від цегелень до масиву на затоці

Хронологія
Як назва хутора при цегельні стала назвою житлового масиву
1832 — перша згадка

Хутір Корчувате під Лисою горою вперше згадано в документах (за С. Вакулішиним); 1842 року його вже позначено на мапі Києва.

1860–1880-ті — цегельні й пристань

Корчувате згадують як хутір Видубицького монастиря при цегельному заводі; поруч працюють пристань і приватні цегельні купців, які забезпечують Київ цеглою. Похилевич 1887 року називає «Корчевату» передмістям, що вже лежить на міській землі.

1933 — Коник у межах Києва

За С. Вакулішиним, колишній хутір Коник разом із рештою території нинішнього Корчуватого входить до меж міста. Саму Мишоловку довідник «Вулиці Києва» відносить до Києва ще з 1923 року.

1937 — Корчуватський могильник

Археологи відкривають могильник зарубинецької культури, який отримує назву від Корчуватого.

1950–1980-ті — житловий масив

Корчувате стає робітничим селищем. 1958 року Набережна вулиця отримує назву Набережно-Корчуватська, на початку 1960-х на ній зʼявляються перші багатоповерхівки, а з 1970-х росте друга черга масиву — Корчувате-2.

Що там зараз

Масив. Корчувате-1 — перша, старша черга, Корчувате-2 — друга, більша, забудована багатоповерхівками з 1970-х. Між новими будинками збереглися садиби старого Коника, а кілька давніх деревʼяних хат досі стоять на Набережно-Корчуватській і сусідніх вулицях. У мікрорайоні є школа, дитсадок, дитяча бібліотека й пошта. Енциклопедія сучасної України оцінювала населення масиву приблизно в 5,4 тис. осіб; новіших даних немає.

Вода й зелень. Набережно-Корчуватська тягнеться вздовж Галерної затоки, тож у повінь окремі ділянки вулиці підтоплює. На південь від масиву лежить урочище Бичок — острівець заплавної діброви, з 2007 року в складі Національного природного парку «Голосіївський». На захід, за шосе, — Китаївські ставки й Голосіївський ліс.

Що подивитися. Парк «Диск» на Набережно-Корчуватській названо за колишнім кінотеатром масиву: тут росте старий ясен і стоїть памʼятник Небесній Сотні. У мікрорайоні є каплиця святого Миколая.

Транспорт. Метро до Корчуватого не доходить: до станції «Видубичі» на зеленій лінії М3 — 4,1 км по прямій, до «Голосіївської» на синій М2 — 4,8 км. Найближча залізнична зупинка — «Проспект Науки» (1,0 км) на лінії Київ-Деміївський — Миронівка, далі на південь — станція «Петро Кривоніс» (1,4 км). Автобус № 20 «Станція метро «Площа Українських Героїв» — Житловий масив Корчувате» їде через станцію «Либідська».

Як не сплутати: старе й нове Корчувате

Назва Що це Де саме
Корчувате (масив) житловий масив 1960–1980-х, мікрорайони Корчувате-1 і Корчувате-2 на березі Галерної затоки, на місці хутора Коник; Голосіївський район
Старе Корчувате хутір, відомий з 1832 року, згодом цегельні й промислова зона північніше, під Лисою й Багриновою горами, уздовж Столичного шосе
Корчуватська вулиця й провулок названі за місцевістю на Мишоловці, а не в самому Корчуватому

Часті запитання

Корчувате — це який район Києва?

Голосіївський. Корчувате — його південно-східна околиця на березі Галерної затоки, між Столичним шосе й Дніпром.

Корчувате — лівий чи правий берег?

Правий. Масив стоїть на правобережжі, біля самої води: перед ним Галерна затока й острови, а головне русло Дніпра — вже за ними.

Чому Корчувате так називається?

Від давнього слова «корч» — кущ, пень. За іншим тлумаченням, це місце, де корчували чагарі й пні, розчищаючи землю.

Як доїхати до Корчуватого і чи є там метро?

Метро немає: «Видубичі» — за 4,1 км по прямій. Найпростіше — автобус № 20 від станцій «Площа Українських Героїв» і «Либідська» до кінцевої «Житловий масив Корчувате» або електричка до зупинки «Проспект Науки» (1,0 км).

Коли Корчувате стало частиною Києва?

Залежно від того, яке Корчувате мати на увазі. Старий хутір біля гирла Либіді вже у 1880-х, за Похилевичем, стояв на міській землі. Колишній Коник, де нині масив, за топонімістом С. Вакулішиним увійшов до меж міста 1933 року.

Чим відрізняються Корчувате-1 і Корчувате-2?

Це дві черги одного масиву. Корчувате-1 — перша, старша, Корчувате-2 — друга й більша, її забудовували багатоповерхівками з 1970-х.

Де було «старе» Корчувате?

Північніше, під Лисою горою й Багриновою горою, біля гирла Либіді, уздовж нинішнього Столичного шосе. Там стояли хутір і цегельні; тепер це промислова зона, а назва перейшла на масив біля затоки.
Джерела
ⓘ

Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 26 жовтня 2026.