Пріорка — історична місцевість на правому березі Дніпра, на півночі Києва (рос. Приорка). Вона лежить одразу у двох районах, і межа між ними йде просто Вишгородською вулицею: на схід від неї — Оболонський район, на захід — Подільський.
- Метро тут немає: найближчі станції — «Оболонь» (3,3 км) і «Мінська» (3,4 км) на синій лінії М2, «Дорогожичі» (3,4 км) і «Сирець» (3,5 км) на зеленій М3. Ближче — платформа міської електрички «Пріорка», 931 м від центру місцевості.
- Назва — від слова «пріор»: так звали настоятеля домініканського монастиря на Подолі, якому в XVII столітті належали ці землі.
- Тут музей «Хата на Пріорці», де, за переказом, 1859 року жив Тарас Шевченко, Покровська церква 1902–1906 років і Крістерова гірка — колишня садиба Вільгельма Крістера, засновника відомого розсадника.
Оболонський на схід від Вишгородської вулиці, Подільський — на захід
північ міста, між Куренівкою й Мінським масивом
найближча «Оболонь» — 3,3 км по прямій, лінія М2
- Пріорка
- частини Пріорки
- Мметро, М2
- Мметро, М3
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Метро в самій місцевості немає. Найближчі станції: «Оболонь» — 3,3 км, М2 оболонсько-теремківська; «Мінська» — 3,4 км, М2 оболонсько-теремківська; «Дорогожичі» — 3,4 км, М3 сирецько-печерська; «Сирець» — 3,5 км, М3 сирецько-печерська.
Електричка: «Пріорка» — 931 м.
Де це: межі й сусіди
Пріорка лежить на півночі правобережного Києва. Офіційних меж у київських місцевостей немає, тож довідники окреслюють її сусідами: на півдні — Куренівка, на заході — Вітряні гори й селище Шевченка, на півночі — Мінський масив і ліс, на сході — Оболонь. Головні вулиці — Вишгородська, Мостицька й Автозаводська. Вишгородська продовжує куренівську Кирилівську: починається біля вулиці Білицької й тягнеться на північ до площі Тараса Шевченка.
Історична Пріорка — це нинішні Вишгородський і Мостицький житлові масиви та Крістерова гірка. На півночі, біля площі Тараса Шевченка, до неї прилягає колишня дачна місцевість Кинь-Ґрусть, а на заході, за Вітряними горами, починається Виноградар.
Межа районів проходить проїзною частиною Вишгородської вулиці й ділить Пріорку навпіл. Усе, що на схід, — Вишгородський масив між вулицями Автозаводською, Полярною й залізницею — належить до Оболонського району. На захід — Мостицький масив, Крістерова гірка, парк «Березовий гай» і Покровська церква — це вже Подільський район. Як місто ділиться на десять районів і які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.
Звідки назва
Назва походить від слова «пріор» — так у католицьких чернечих орденах звуть настоятеля монастиря. Ці землі належали домініканському монастирю на Подолі, і слободу, яку на них заснували невдовзі після 1629 року, назвали Пріоркою. Її повʼязують з домініканцем Петром Розвадовським; за його ж записками, монастирські угіддя тяглися від річки Сирець аж до Берковця.
Давніша назва — Яцківка, або Іоакінфівка. За переказом, поселення заснував домініканець Яцек (Іоакінф) Одровонж, який у 1220-х роках проповідував у Києві. Сам Розвадовський писав, що Яцківки вже не застав: на її місці стояв заїжджий двір. Латинське слово в народі переінакшували — траплялися Приварка й Переварка, — але закріпилася саме Пріорка.
Давню історію мають і назви вулиць. Вишгородська — наступниця шляху з Києва до Вишгорода: через Пріорку їздили до Вишгорода й Межигірського монастиря. Мостицька, за однією з версій, названа за дорогою на село Мостище (тепер частина Гостомеля), за іншою — за деревʼяними мостинами, якими вимощували вулиці на болотистому ґрунті.
Історія: від слободи пріора до житлових масивів
За переказом, тут виникає поселення Яцківка, повʼязане з домініканцем Яцеком Одровонжем, засновником домініканського монастиря в Києві.
Домініканський монастир із Подолу засновує на своїх землях слободу. Назву вона дістає від пріора — настоятеля монастиря.
Після Хмельниччини землі відходять від домініканців, а 1701 року гетьман Іван Мазепа передає Пріорку Київському магістрату. Через село йде дорога на Вишгород і Межигірський монастир.
Пріорку разом із сусідньою Куренівкою включають у межі міста; рік джерела називають різний — від 1830-х до 1880-го. Передмістя живе з городів і садів, 1850 року Вільгельм Крістер закладає тут свій розсадник, а згодом Пріорку обживають дачники.
На місці старої деревʼяної Дмитрівської церкви зводять муровану Покровську за проєктом архітектора Євгена Єрмакова.
Одноповерхову Пріорку майже повністю зносять і перебудовують. З 1960 року вздовж Вишгородської вулиці росте Вишгородський масив, у 1980-х на місці Великої й Малої Мостицьких прокладають нову Мостицьку вулицю. Зі старої забудови лишаються Покровська церква й кілька будинків, серед них — «Хата на Пріорці».
Що там зараз
«Хата на Пріорці». На Вишгородській, 5, у нижній частині парку «Березовий гай», стоїть «Хата на Пріорці» — відділ Національного музею Тараса Шевченка. За переказом, у серпні 1859 року, востаннє приїхавши до Києва, поет близько двох тижнів жив тут на квартирі, перш ніж поїхати до Петербурга. За тим самим переказом, окраїну він обрав сам: з центру пішки пройшов увесь Поділ, аж поки не дійшов до Пріорки. Вище в парку росте віковий «Дуб Шевченка» — ботанічна памʼятка природи; за легендою, під ним поет любив відпочивати.
Покровська церква. На Мостицькій вулиці стоїть Покровська церква. Її заклали 1902 року на місці деревʼяної Дмитрівської церкви XVIII століття й освятили 1906-го. Проєкт склав Євген Єрмаков — той самий архітектор, що спроєктував Пантелеймонівський собор у Феофанії, а добудовував храм Микола Казанський. Церкву закривали лише раз, з 1938 до 1941 року, а іконостас 1944 року розписав художник Іван Їжакевич.
Крістерова гірка. На захід від Вишгородської вулиці лежить колишня садиба Вільгельма Крістера. 1850 року цей німецький підприємець заснував тут «Садівництво та насіннєве господарство „В. Крістер“», чиї саджанці й насіння розходилися далеко за межі Києва; місцеві жителі, навчившись у Крістера, працювали садівниками по всій Україні. Через колишню садибу тече струмок Коноплянка: тут він утворює каскад ставків, що збереглися з XIX століття. Парк має статус ботанічної памʼятки природи, а поруч стоїть житловий комплекс «Паркове місто».
Транспорт. Метро на Пріорці немає, а найближчі станції стоять на двох різних лініях: «Оболонь» (3,3 км по прямій від центру місцевості) і «Мінська» (3,4 км) на синій М2, «Дорогожичі» (3,4 км) і «Сирець» (3,5 км) на зеленій М3. Найближча рейкова зупинка — платформа міської електрички «Пріорка» на південному краю місцевості (931 м). Наземного транспорту багато: трамваї № 12 і № 19 від Контрактової площі на Подолі йдуть до зупинок «вул. Пріорська» й «пл. Тараса Шевченка», тролейбуси № 6 і № 18 везуть Вишгородською вулицею до Майдану Незалежності, тролейбус № 25 — до метро «Почайна», автобус № 32 — до метро «Нивки». Номери — за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; перед поїздкою маршрут зручно звірити в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва.
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Пріорка й платформа «Пріорка» | Платформа міської електрички стоїть на залізничному насипі на південному краю місцевості. До 18 січня 2024 року вона звалася «Вишгородська» — нову назву їй дала Київрада. |
| Оболонський чи Подільський район | Обидва. Східний бік Вишгородської вулиці з Вишгородським масивом — Оболонський район, західний із Мостицьким масивом, Крістеровою гіркою й музеєм «Хата на Пріорці» — Подільський. |
| Вишгородський масив і Вишгород | Вишгородський масив — частина Пріорки в Києві. Він, як і Вишгородська вулиця, названий за давньою дорогою на Вишгород, а саме місто Вишгород — окреме, у Київській області. |
| Пріорка й Кинь-Ґрусть | Кинь-Ґрусть — колишня дачна місцевість на північ від Пріорки, біля площі Тараса Шевченка. Назву повʼязують з легендою, ніби 1787 року Катерина II сказала тут Потьомкіну «Кинь грусть», але документального підтвердження цьому немає. |
Часті запитання
Пріорка — це який район Києва?
Пріорка — лівий чи правий берег?
Чому Пріорка так називається?
Чи є на Пріорці метро?
Як доїхати до Пріорки?
Де «Хата на Пріорці»?
Вишгородський масив — це Пріорка?
- Вікіпедія, «Пріорка»: межі й сусіди, головні вулиці, Яцківка, Петро Розвадовський, передача магістрату 1701 року, передмістя й забудова 1960–1980-х.
- Радіо Свобода, «30 хвилин у різних вимірах» (2004): назва від пріора, землі домініканського монастиря на Подолі, магістрат, знесення старої забудови, музей на Вишгородській, 5.
- Енциклопедія сучасної України: «Київ» (Куренівку й Пріорку включено до міста в XIX столітті) і «Кинь Ґрусть» (А. Шушківський): дачі, легенда про назву, Шевченко на Пріорці 1859 року.
- Вікіпедія: «Вишгородська вулиця», «Вишгородський масив», «Мостицька вулиця»: межа районів по Вишгородській, забудова масиву з 1960 року, версії назви Мостицької, архітектори Покровської церкви.
- Вікіпедія: «Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Пріорка)», «Хата на Пріорці», «Березовий гай (парк, Київ)», «Дуб Шевченка»: історія храму, музей, парк і дуб.
- Вікіпедія: «Крістерова гірка», «Коноплянка (струмок)», «Кинь-Ґрусть», «Пріорка (зупинний пункт)»: садівництво Крістера, ставки, легенда Кинь-Ґрусті, перейменування платформи 2024 року.
- «Хмарочос», «Двір правди: коротка історія Виноградаря»: садівництво Крістера на Пріорці з 1850 року.
- «Телеграф», «Тут востаннє зупинявся Тарас Шевченко» (2025): назва від пріора, 1629 рік, Шевченко на Пріорці, легенда про дуб.
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, межі районів уздовж Вишгородської вулиці.
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Оболонський район Києва — частина місцевості в цьому районі: масиви, межі, метро й ЦНАП району.
- Подільський район Києва — частина місцевості в цьому районі: масиви, межі, метро й ЦНАП району.
- Автобуси, тролейбуси й трамваї Києва — пошук маршруту за номером, зупинкою або «звідки — куди».
- Куренівка у Києві — південна сусідка, де Кирилівська вулиця переходить у Вишгородську.
- Виноградар у Києві — масив на заході, за Крістеровою гіркою й Вітряними горами.
- Мінський масив — північний сусід за площею Тараса Шевченка: масив 1970–1980-х на землях Кинь-Ґрусті.
- Вітряні гори — західна сусідка: піщані пагорби, масив 1960-х і вулиця Вітряні Гори.
- Мостицький масив — західний сусід: масив 1980-х на місці Великої й Малої Мостицьких вулиць.
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Межу районів показано за даними OpenStreetMap. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 28 жовтня 2026, номери маршрутів — за даними КМДА станом на жовтень 2026.




