Бортничі — історична місцевість і колишнє село на лівому березі Дніпра, у Дарницькому районі Києва (рос. Бортничи). Це Київ, а не область: селище Бортничі увійшло до меж міста 1988 року.
- Метро в самих Бортничах немає: найближча станція — «Бориспільська» на зеленій лінії М3, 2,6 км по прямій. Від метро «Харківська» сюди ходить комунальний автобус № 104.
- Назва — від борті, дупла з дикими бджолами: у документі 1508 року місцевість записана як «бортна земля».
- Бортничі досі здебільшого садибні, а кутки старого села живуть у назвах вулиць — Мостова, Демидівська, Борова.
у межах Києва з 1988 року
південно-східна околиця Києва
2,6 км по прямій, зелена лінія М3
- Бортничі
- кутки старого села
- Мметро, М3
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Бориспільська» — 2,6 км, М3 сирецько-печерська; «Вирлиця» — 3,1 км, М3 сирецько-печерська; «Червоний Хутір» — 3,3 км, М3 сирецько-печерська.
Де це: межі й сусіди
Бортничі лежать на південно-східній околиці Києва, на лівому березі. Офіційних меж у місцевостей міста немає, тож орієнтуються на сусідів. На півночі — Червоний Хутір і станції зеленої лінії метро «Бориспільська» та «Червоний Хутір», на північному заході — Харківський масив, на заході, за заплавними луками, — Осокорки. На сході й півдні за забудовою Бортничів проходить межа Києва: далі вже Бориспільський район Київської області.
Місцевість складається з двох частин. Старші, «нижні» Бортничі стоять на заплаві, біля Покровської церкви на Левадній вулиці. Новіші, «верхні», виросли на краю піщаної борової тераси. Між ними лежить озеро Заплавне.
Кутки старого села
Поки вулиці не мали назв, Бортничі ділилися на кутки. Їх перелічують українська Вікіпедія і книжка С. Вакулішина «Топонімія Києва ХХ ст.» (2014), на яку посилається дослідник київської заплави І. Парнікоза; більшість цих назв наводить і київознавець Кирило Степанець. У нижніх Бортничах були Мостова, Став, Слобода (центральний куток біля церкви), Вигін і Орохів. У верхніх — Каланчак на півночі, Гора, Демидівка, Борова, Ковбасини, а на південно-східній околиці — Угольня. Частина назв пережила село: Мостова, Демидівська й Борова вулиці названі за кутками, якими пролягають.
Звідки назва
Бортничі названі за бортництвом — найдавнішим бджільництвом. Борть — це дупло або дуплисте дерево, де жили дикі бджоли, а бортники збирали з таких бортей мед. Першу відому згадку про місцевість теж повʼязано з медом: у купчій 1508 року йдеться про «бортну землю» з селом, яку купив київський Пустинно-Микільський монастир.


Медова тема живе й у сучасних назвах. Коли 2015 року Київрада перейменовувала радянські топоніми Дарницького району, провулки Бортничів отримали «бджолині» імена: колишні 1-й і 2-й провулки Комінтерну стали Солодким і Бджолиним, а Комсомольський — Прополісним.
Історія: від бортної землі до мікрорайону Києва
Біля Бортничів археологи знайшли поселення пізньої трипільської культури, а також сліди поселень доби бронзи й раннього заліза — серед них залишки бронзоливарної майстерні.
Київський Пустинно-Микільський монастир купує «бортну землю» з селом. Наступні згадки — у документах кінця XVI століття про розмежування монастирських земель. Радянська «Історія міст і сіл УРСР» (1971) першою згадкою вважала 1581 рік.
У козацьку добу село належить до Бориспільської сотні — спершу Переяславського, згодом Київського полку. 1786 року його забирають у монастиря в казенне володіння.
Бортничі описано як колишнє державне село при озерах Млинному й Тинниці: 135 дворів, 1032 мешканці, церква, вітряк. До 1923 року село входило до Остерського повіту Чернігівської губернії.
На початку 1970-х тут жили 5510 людей і була центральна садиба радгоспу «Бортничі». 21 грудня 1987 року Київський облвиконком відносить село до селищ міського типу.
Президія Верховної Ради УРСР включає смт Бортничі до меж Києва разом із селами Жуляни й Троєщина та прилеглими землями — загалом 3440 гектарів. Нині Бортничі належать до Дарницького району.
Що там зараз
Забудова. Бортничі й після приєднання до Києва лишилися переважно садибними: приватні будинки з невеликими дворами, малоповерхові вулиці й провулки. Тут дві загальноосвітні школи, № 280 і № 305, обидві збудовані в 1980-х, і музична школа.
Храми. Покровська церква стоїть на Левадній вулиці, у нижніх Бортничах: храм тут відбудували 1944 року на місці давнішої церкви. На карті вище позначено й храм Святого Миколая у верхній частині Бортничів (за даними OpenStreetMap).
Озера й заплава. На захід і південь від Бортничів тягнеться заплава Дніпра з озерами, старицями й садовими товариствами. Найближче до забудови — озеро Заплавне: у травні 2022 року його разом із прибережною смугою, загалом близько 70,8 гектара, оголосили ландшафтним заказником місцевого значення.
Транспорт. Метро до Бортничів не доходить. Найближчі станції — на зеленій лінії М3: «Бориспільська» (2,6 км від центру Бортничів), «Вирлиця» (3,1 км) і «Червоний Хутір» (3,3 км). Від метро «Харківська» до мікрорайону ходить комунальний автобус № 104 «Київпастрансу»; у бік метро він зупиняється й біля станції «Бориспільська».
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| «Бортничі, Київська обл.» | Так було до 1988 року, коли Бортничі були селищем Бориспільського району. Тепер це Дарницький район Києва, хоча в пошуку й оголошеннях стара привʼязка до області трапляється досі. |
| Метро «Червоний Хутір» | Станція називається так само, як сусідня місцевість на північ від Бортничів. До центру Бортничів від неї 3,3 км по прямій, а найближча станція — «Бориспільська» (2,6 км). |
| Бортничі й село Щасливе | Щасливе виросло на землях радгоспу «Бортничі» й колись підпорядковувалося Бортницькій сільраді, але до Києва 1988 року не увійшло: це село Бориспільського району Київської області. |
Часті запитання
Бортничі — це який район Києва?
Бортничі — лівий чи правий берег?
Бортничі — це Київ чи область?
Коли Бортничі приєднали до Києва?
Бортничі — село чи місто?
Чи є в Бортничах метро і як туди доїхати?
Що є в Бортничах?
Скільки людей живе в Бортничах?
- Вікіпедія, «Бортничі»: згадки 1508 і 1598 років, адміністративна історія, дані 1885 року і 1970-х, кутки села, церква, трипільське поселення.
- Верховна Рада України, облікові картки рішень (архів): від 26 серпня 1988 року № 6486-XI — включення смт Бортничі до меж Києва; від 21 грудня 1987 року — статус селища міського типу.
- КП «Київський інститут земельних відносин», «Матеріали змін меж міста Києва» (2019): 1988 рік і площа приєднаних земель.
- pamyatky.kiev.ua, «Бортничі»: купчий запис 1508 року, документи кінця XVI століття, 1786 рік, Остерський повіт.
- «Історія міст і сіл Української РСР. Київська область» (Київ, 1971), стаття «Бортничі»: згадка 1581 року, 5510 жителів, археологічні знахідки, село Щасливе в Бортницькій сільраді.
- І. Парнікоза, «Лівобережна заплава у міжвоєнному Києві 1921–1941 рр.» («Мислене древо»): дві частини села на мапі 1937 року, кутки за книжкою С. Вакулішина «Топонімія Києва ХХ ст.».
- Kyiv.news, 23 травня 2026: кутки села за оглядом київознавця Кирила Степанця.
- «Телеграф», 17 липня 2025: походження назви від борті, перша згадка, опис 1885 року.
- «Телеграф», 26 червня 2025: «бджолині» назви провулків з 2015 року, садибна забудова.
- «Київпастранс», автобус № 104: маршрут «Станція метро «Харківська» — мікрорайон «Бортничі».
- Big Kyiv, 17 травня 2022 та Вікіпедія, «Заплавне (озеро)»: ландшафтний заказник «Озеро Заплавне».
- Вікіпедія, «Щасливе (Бориспільський район)»: село на землях радгоспу «Бортничі», нині в Київській області.
- OpenStreetMap: координати місцевості, озера, храму й станцій метро для карти й відстаней, межа міста.
- Голосіїв у Києві — який це район, де на карті й чим він відрізняється від Голосіївського району
- Святошинський район Києва — захід міста, 110 км²
- Шевченківський район Києва — старий Київ, Лукʼянівка, Татарка, Сирець, Нивки
- Голосіївський район Києва — найбільший за площею (156 км²)
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Дарницький район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Автобуси, тролейбуси й трамваї Києва — пошук маршруту за номером, зупинкою або «звідки — куди».
- Осокорки у Києві — сусідній масив на заході, за заплавними луками.
- Нижні Сади — сусідні Нижні Сади в тому самому Дарницькому районі.
- Харківський масив — масив на північному заході: від його метро «Харківська» до Бортничів ходить автобус № 104.
- Червоний хутір — північна сусідка: селище приватних будинків біля метро «Бориспільська».
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 20 жовтня 2026.




