Перейти до змісту
Карта тривог
Суспільство

Харківський масив у Києві: який це район, де на карті й звідки назва

МісцевістьХарківський масив у Києві на карті Києва: Дарницький район · лівий берег Дніпра
Карта тривог Києва: чи є тривога заразКарта тривог →
Коротко про головне

Харківський масив — житловий масив на лівому березі Києва (рос. Харьковский массив) у Дарницькому районі, між проспектом Миколи Бажана, вулицею Ревуцького й Харківським шосе. Забудову почали в середині 1980-х на місці знесеного села Шевченка.

  • Метро поруч: «Вирлиця» (1,1 км від центру масиву), «Харківська» (1,3 км) і «Бориспільська» (2,1 км) зеленої лінії М3 на проспекті Бажана. Трамваї № 8 і № 29 ідуть до метро «Лісова», автобус № 109 — від «Харківської» до «Театральної» в центрі.
  • Назва — від Харківського шосе: спершу масив так і звали — «масив Харківське шосе». Станція «Харківська», Харківська площа й колишній Харківський район — це інші місця, що де, пояснюємо нижче.
  • До 1984 року тут стояло село Шевченка — колишній виселок Позняків, названий за колгоспом. Кілька його садиб уціліли досі.
Район
Дарницький

лівий берег, південний схід міста, між Позняками й Червоним хутором

Метро поруч
3 станції

«Вирлиця» — 1,1 км, «Харківська» — 1,3 км, «Бориспільська» — 2,1 км, лінія М3

Поверховість
9–28

поверхів: забудову почали в середині 1980-х

Карта
Харківський масив на карті Києва
Наведіть на точку або торкніться її, щоб побачити назву. Позначено центр місцевості, найближче метро й орієнтири.
  • Харківський масив
  • залишки села Шевченка
  • Мметро, М3
  • Еелектричка
  • орієнтири
  • сусідні місцевості

Найближче метро: «Вирлиця» — 1,1 км, М3 сирецько-печерська; «Харківська» — 1,3 км, М3 сирецько-печерська; «Бориспільська» — 2,1 км, М3 сирецько-печерська.

Електричка: «Дарниця» — 2,4 км.

Відстані — по прямій від центру місцевості за даними OpenStreetMap. Межі місцевостей у Києві офіційно не затверджені, тому на карті центр і мікрорайони, а не контур.

Де це: межі й сусіди

Харківський масив лежить на лівому березі Дніпра, на південному сході Києва. Офіційних меж у київських масивів немає; Вікіпедія окреслює його проспектом Миколи Бажана, вулицею Ревуцького й Харківським шосе, а сайт 44.ua додає Тростянецьку вулицю й зауважує, що до масиву часто зараховують і невелику територію за Харківським шосе. Через центр масиву проходить вулиця Архітектора Вербицького, а головна магістраль — проспект Бажана, уздовж якого йде зелена лінія метро.

Сусіди такі: на заході, за вулицею Ревуцького, — Позняки; на південному заході, за проспектом Бажана, — Осокорки; на півночі масив переходить у Нову Дарницю (докладніше — у статті про Дарницю); на північному сході, за парком «Партизанська слава», лежить Рембаза, на сході — Червоний хутір, а далі на південний схід — Бортничі. На південь від проспекту Бажана розлилося озеро Вирлиця.

Увесь масив — у Дарницькому районі: так показують і межі районів за OpenStreetMap. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.

Звідки назва

Назву масив дістав від Харківського шосе, уздовж якого виріс: за Вікіпедією, спершу його так і звали — «масив Харківське шосе». Саме шосе тягнеться від Дарницької площі до Харківської, а звідти Бориспільське шосе виводить на трасу М03 — через Бориспіль і Полтаву на Харків.

Схожі назви має й сусідство: станція метро «Харківська», Харківська площа й колишній Харківський район. Але жодна з них не дорівнює масиву, тож що де — у розділі «Як не сплутати» нижче.

Історія: від хутора Шевченка до 28-поверхівок

До середини 1980-х тут було приміське село з садибами, а довкола — болота й ліс. Масив закладали як продовження Нової Дарниці. За 44.ua, його свідомо поставили далі від Дніпра, щоб уберегти від підтоплень, тож він трохи старший за Позняки й Осокорки, які з’явилися ближче до річки.

Фрагмент американської топографічної мапи 1954 року: Novaya Darnitsa, Khutor Osokorki, Pozdnyaki, Osokorki й Bortnichi, між Позняками й Бортничами значки болота
Нова Дарниця (Novaya Darnitsa), Позняки (Pozdnyaki) й Бортничі (Bortnichi) на мапі армії США 1954 року. Між Позняками й Бортничами значки болота, на межі борової тераси хутір Осокорки (Khutor Osokorki), а села Шевченка мапа окремо не підписує. За Іваном Парнікозою, на місці цієї заплави тепер лежать Харківський масив, Позняки й озеро Вирлиця. Вікісховище, суспільне надбання.
Хронологія
Від виселку Позняків до трьох станцій метро
1924 — виселок Позняків

Поселення виникає як виселок села Позняки. З 1931 року в документах Позняківської сільради воно значиться хутором імені Шевченка — за колгоспом, що діяв на сусідньому Красному хуторі.

1930–1950-ті — велике село

У 1930-х складається мережа вулиць, основна забудова припадає на 1940–1950-ті. 1951 року в селі вже 593 будинки й 3 822 мешканці.

1961 — село Шевченка

Назву «село Шевченка» затверджують офіційно, хоча довідники «Вулиці Києва» 1975 і 1979 років ще пишуть «хутір Шевченка».

1984–1987 — знесення й намив

Село майже цілком зносять під масив: за Вікіпедією, зникають 11 вулиць і 12 провулків. Будівельники вирубують дерева, вибирають торф на 3–5 метрів углиб і намивають 6–8 метрів піску, щоб підняти ділянку над рівнем можливого підтоплення.

Середина 1980-х — початок 1990-х — масив

Виростають перші мікрорайони: за проєктом 1982 року першу чергу креслили з дев’яти- й шістнадцятиповерхівок. Масив росте як продовження Нової Дарниці: за Вікіпедією, його перший мікрорайон, між Тростянецькою і Здолбунівською вулицями, у генплані позначено 1-м мікрорайоном Нової Дарниці.

1994–2006 — метро

28 грудня 1994 року відкривається станція «Харківська», 23 серпня 2005 року — «Бориспільська», а 7 березня 2006 року між ними з’являється «Вирлиця», названа за сусіднім озером.

Масив на кресленні: що обіцяла книжка 1982 року

Масив описали раніше, ніж знесли село. 1982 року в книжці «Киев: архитектурно-исторический очерк» М. Шулькевич і Т. Дмитренко пообіцяли: «Великий житловий масив з’явиться на Харківському шосе». Першу чергу, мікрорайон на 54,3 га для 22,5 тисячі мешканців, розписали на 1981–1985 роки, а авторами назвали архітекторів І. Шпару, В. Берковича, Н. Власенко й А. Котовського.

«…на одному з його головних в’їздів в столицю… Вздовж швидкісних магістралей в групі 9-етажних будинків введені 16-поверхові будинки, що створюють характерний силует в’їзду у місто.»

Цитуємо за працею Івана Парнікози.

Простими словами: масив задумували як парадні ворота Києва для тих, хто їде з аеропорту «Бориспіль». Уздовж магістралі креслили 4–5-поверхові будинки, що мали глушити шум для дворів за ними. А для двох шкіл по 1 568 місць зі спільним спортивним ядром у проєкті були навіть теплиці, метеомайданчик і зоокуточок.

Найточніше збулося метро. Станцію креслили «всередині кільця розв’язки швидкісної дороги і нового напрямку Харківського шосе». Так і вийшло: «Харківська» стоїть під розв’язкою проспекту Бажана й вулиці Ревуцького, яку в середині 1980-х і називали новим напрямком Харківського шосе.

Міфи й чутки про Харківський масив: що правда

Масив молодий, а історій про нього вже вистачає. Ми перевірили найживучіші за кресленнями, старими мапами й довідниками.

Що кажуть Що насправді
«Масив почали зводити ще в 1970-х»Здебільшого неправда. Ще 1982 року першу чергу масиву тільки планували на 1981–1985 роки, а село Шевченка на його місці зносили в 1984–1987 роках. Старші будинки трапляються хіба біля Здолбунівської вулиці, у кварталах, які в генплані значаться за Новою Дарницею.
«Тут були дачі й поодинокі хати»Неправда. Тут стояло ціле село Шевченка. За книжкою «Невідоме Лівобережжя» (2017), 1951 року в ньому налічували 33 вулиці й провулки, а на початку того ж року відкрили районну лікарню. Садові ділянки лежать південніше, на заплаві за Осокорками: це Нижні Сади.
«Масив стоїть на болоті»Частково. За Іваном Парнікозою, масив виріс на боровій терасі, вищій за заплаву. Але частина забудови лягла на край Позняківського болота, а біля хутора Шевченка на мапі 1960 року позначено притерасну заплаву, вкриту вільшаником. Тому під будинки й вибирали торф та намивали пісок.
«Харківський старший за Позняки на ціле десятиліття»Частково. Старший, але не на десять років. Першу чергу Харківського креслили на 1981–1985 роки, а Позняки почали забудовувати на намитому піску 1988-го, і перші будинки там заселили вже 1990-го.
«Масив задумали як самодостатнє місто в місті»Правда. За кресленнями 1982 року центр масиву мав вирости вздовж бульвару від станції метро, з адміністративними будівлями, крамницями й центром обслуговування на 30 тисяч людей. Перспективу бульвару мав замикати парк із культурними закладами й спортивним ядром.
«Станція „Харківська“ мала називатися „Бортничі“»Схоже на правду, але джерело одне. Стаття про станцію у Вікіпедії пов’язує проєктну назву «Бортничі» з рішенням виконкому Київради від 8 липня 1986 року № 660 про перейменування станцій лінії, що тоді будувалася. Тексту рішення у вільному доступі ми не знайшли, другого незалежного підтвердження теж.

Було й стало: болото, річка й «Нові» вулиці Харківського масиву

Що лежало на цій землі до масиву і як звалися його вулиці. До 1953 року частина вулиць села мала замість імен номери, наче в черзі; роки змін подаємо за довідковими статтями про вулиці, перелік у «Джерелах».

Було Стало
Позняківське болото, 1920–1940-ві: смуга завдовжки 5 км між Позняками й Бортничами. На початку 1930-х міськрада мала план осушити 1 500 га заплави під приміський радгосп.За Іваном Парнікозою, на цій заплаві тепер лежать Харківський масив, Позняки й озеро Вирлиця.
Річка Тростяниця. На детальній мапі 1960 року видно її витоки в болотистій заплаві на південний захід від Червоного хутора; далі річка текла через Бортничі до Дніпра.Тростянецька вулиця, яку 1953 року зібрали з 47-ї та 602-ї Нової. Ім’я схоже на річкове, але довідники виводять його від міста Тростянець.
Вулиця Шевченка в селі Шевченка, а поруч Першого Травня, Рибальська, 816-та й 834-та Нова.Одна Кам’янська вулиця: 1953 року її склали з цих п’яти під назвою Дніпродзержинська, 2017 року перейменували.
Сільська вулиця Чебишова, ліквідована під забудову.Вулиця Архітектора Вербицького: її проклали тією самою трасою як Нову й 1983 року назвали на честь архітектора Олександра Вербицького. Тепер вона йде через центр масиву.
«Харківське шосе (новий напрямок)»: так у середині 1980-х звалася нова магістраль.Вулиця Ревуцького, з 1987 року, на честь композитора Левка Ревуцького.
604-та Нова, з 1953 року Славгородська, на честь білоруського міста.Вулиця Дениса Антіпова, з жовтня 2022 року.
Роздільна, прокладена 1982 року, з 1984-го вулиця Декабристів.Вулиця Братства тарасівців, з вересня 2022 року.
«Масив Харківське шосе»: так його назвав виконком Київради рішенням № 156 від 17 лютого 1987 року.Харківський масив, як його звуть тепер.

Що там зараз

Будинки. Масив — це переважно девʼятиповерхівки й вищі будинки, аж до 28 поверхів: на відміну від старіших районів, п’ятиповерхівок тут майже немає. Основну забудову звели з середини 1980-х до початку 1990-х, пізніше масив доповнили новими житловими комплексами. За 44.ua, тут щонайменше пʼять середніх шкіл, не рахуючи ліцеїв, і не менше восьми дитячих садків.

Залишки села Шевченка. Майже все село знесли, але кілька садиб уціліли: за Вікіпедією, вони стоять на Вірменській, Горлівській, Гостинній і Камʼянській вулицях, на вулицях Дениса Антіпова й Братів Чибінєєвих та на Харківському шосе, а найбільше, 13 будинків, у Тростянецькому провулку. На карті вище цей куток позначено як «Село Шевченка».

Озеро Вирлиця й парки. Навпроти масиву, на південь від проспекту Бажана, лежить озеро Вирлиця. За Вікіпедією, на початку XX століття воно мало близько 10 га, а після намиву навколишніх масивів розрослося до 98 га; від нього назвали й станцію метро. У самому масиві є парк імені воїнів-інтернаціоналістів, а на північному сході, між Тростянецькою вулицею й вулицею Дениса Антіпова, — регіональний ландшафтний парк «Партизанська слава». Його заклали 1970 року на місці соснового лісу: тепер це майже 112 га з алеями й трьома лісовими озерами — Великим, Блакитним і Рибальським.

Транспорт. Уздовж проспекту Бажана йде зелена лінія метро М3: від центру масиву до «Вирлиці» 1,1 км по прямій, до «Харківської» — 1,3 км, до «Бориспільської» — 2,1 км. Тростянецькою вулицею й Харківським шосе ходять трамваї: № 8 і № 29 — до метро «Лісова», № 8 і № 25 — до метро «Позняки». Автобус № 45 везе до метро «Дарниця», № 109 — від «Харківської» до «Театральної» в центрі, № 104 — до Бортничів. Найближча залізнична станція — «Дарниця» (2,4 км по прямій). Номери — за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; перед поїздкою маршрут зручно звірити в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва.

Як не сплутати

Що плутають Як насправді
Харківський масив і станція «Харківська»Станція стоїть на проспекті Бажана біля перетину з вулицею Ревуцького, на південно-західному краю масиву, за 1,3 км від його центру. Ближче до центру масиву — «Вирлиця».
Харківський масив і Харківська площаПлоща — уже на Червоному хуторі, де сходяться Харківське й Бориспільське шосе та проспект Бажана. Назву «Харківська» вона має з 1977 року.
Харківський масив і Харківський районХарківський район існував у Києві з 1987 до 2001 року. Після реформи районів 2001 року масив належить до Дарницького району, який зібрали з частин колишніх Дарницького й Харківського.
Харківський масив і Нова ДарницяСусіди: масив будували як продовження Нової Дарниці, і за Вікіпедією його перший мікрорайон у генплані значиться мікрорайоном Нової Дарниці. Сама Нова Дарниця — старіша частина міста на півночі, біля залізничної станції «Дарниця».
Харківський масив, Позняки й ОсокоркиТри сусідні масиви Дарницького району часто зливають в один. Харківський — найдалі від Дніпра, за вулицею Ревуцького від Позняків і за проспектом Бажана від Осокорків, і трохи старший за обидва.
Село Шевченка і Селище ШевченкаРізні місця. Село Шевченка — колишній хутір на місці Харківського масиву, а Селище Шевченка — місцевість у Подільському районі, на правому березі.

Часті запитання

Харківський масив — це який район Києва?

Дарницький. Масив лежить на південному сході міста, між Позняками, Новою Дарницею й Червоним хутором.

Харківський масив — лівий чи правий берег?

Лівий. Від Дніпра масив відділяють Позняки й Осокорки.

Яке метро на Харківському масиві?

Три станції зеленої лінії М3 на проспекті Бажана: «Вирлиця» (1,1 км від центру масиву), «Харківська» (1,3 км) і «Бориспільська» (2,1 км).

Чому масив називається Харківським?

За Харківським шосе, уздовж якого він виріс: спершу його так і звали — «масив Харківське шосе».

Що було на місці Харківського масиву?

Село Шевченка, яке 1924 року виникло як виселок Позняків. У 1984–1987 роках його майже цілком знесли під забудову; кілька садиб уціліли досі.

Як доїхати до Харківського масиву?

Метро зеленою лінією до «Харківської», «Вирлиці» чи «Бориспільської»; з Лісового масиву — трамваями № 8 і № 29, від метро «Дарниця» — автобусом № 45, від «Театральної» — автобусом № 109. Номери — станом на жовтень 2026 року.

Де озеро Вирлиця?

Навпроти масиву, на південь від проспекту Бажана, поруч зі станцією метро «Вирлиця», названою на його честь.

Що входить у Харківський масив?

Квартали між проспектом Миколи Бажана, вулицею Ревуцького, Тростянецькою вулицею й Харківським шосе, а часто ще й невеликий куток за шосе. Через центр іде вулиця Архітектора Вербицького; до масиву належать також Кам’янська, Вірменська й Братства тарасівців, а ще парк імені воїнів-інтернаціоналістів.

Що означає слово масив?

Велику ділянку, однорідну за якоюсь ознакою: гірський, лісовий чи житловий масив. Житловий масив Словник української мови визначає як «сукупність житлових будинків, об’єднаних певним архітектурним задумом» і як приклад наводить київську Русанівку. Саме слово прийшло з французької: massif, «важкий, ваговитий», від латинського massa, «брила, грудка».
Джерела
ⓘ

Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Межу районів показано за даними OpenStreetMap. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 29 жовтня 2026, номери маршрутів — за даними КМДА станом на жовтень 2026.