Харківський масив — житловий масив на лівому березі Києва (рос. Харьковский массив) у Дарницькому районі, між проспектом Миколи Бажана, вулицею Ревуцького й Харківським шосе. Забудову почали в середині 1980-х на місці знесеного села Шевченка.
- Метро поруч: «Вирлиця» (1,1 км від центру масиву), «Харківська» (1,3 км) і «Бориспільська» (2,1 км) зеленої лінії М3 на проспекті Бажана. Трамваї № 8 і № 29 ідуть до метро «Лісова», автобус № 109 — від «Харківської» до «Театральної» в центрі.
- Назва — від Харківського шосе: спершу масив так і звали — «масив Харківське шосе». Станція «Харківська», Харківська площа й колишній Харківський район — це інші місця, що де, пояснюємо нижче.
- До 1984 року тут стояло село Шевченка — колишній виселок Позняків, названий за колгоспом. Кілька його садиб уціліли досі.
лівий берег, південний схід міста, між Позняками й Червоним хутором
«Вирлиця» — 1,1 км, «Харківська» — 1,3 км, «Бориспільська» — 2,1 км, лінія М3
поверхів: забудову почали в середині 1980-х
- Харківський масив
- залишки села Шевченка
- Мметро, М3
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Вирлиця» — 1,1 км, М3 сирецько-печерська; «Харківська» — 1,3 км, М3 сирецько-печерська; «Бориспільська» — 2,1 км, М3 сирецько-печерська.
Електричка: «Дарниця» — 2,4 км.
Де це: межі й сусіди
Харківський масив лежить на лівому березі Дніпра, на південному сході Києва. Офіційних меж у київських масивів немає; Вікіпедія окреслює його проспектом Миколи Бажана, вулицею Ревуцького й Харківським шосе, а сайт 44.ua додає Тростянецьку вулицю й зауважує, що до масиву часто зараховують і невелику територію за Харківським шосе. Через центр масиву проходить вулиця Архітектора Вербицького, а головна магістраль — проспект Бажана, уздовж якого йде зелена лінія метро.
Сусіди такі: на заході, за вулицею Ревуцького, — Позняки; на південному заході, за проспектом Бажана, — Осокорки; на півночі масив переходить у Нову Дарницю (докладніше — у статті про Дарницю); на північному сході, за парком «Партизанська слава», лежить Рембаза, на сході — Червоний хутір, а далі на південний схід — Бортничі. На південь від проспекту Бажана розлилося озеро Вирлиця.
Увесь масив — у Дарницькому районі: так показують і межі районів за OpenStreetMap. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.
Звідки назва
Назву масив дістав від Харківського шосе, уздовж якого виріс: за Вікіпедією, спершу його так і звали — «масив Харківське шосе». Саме шосе тягнеться від Дарницької площі до Харківської, а звідти Бориспільське шосе виводить на трасу М03 — через Бориспіль і Полтаву на Харків.
Схожі назви має й сусідство: станція метро «Харківська», Харківська площа й колишній Харківський район. Але жодна з них не дорівнює масиву, тож що де — у розділі «Як не сплутати» нижче.
Історія: від хутора Шевченка до 28-поверхівок
До середини 1980-х тут було приміське село з садибами, а довкола — болота й ліс. Масив закладали як продовження Нової Дарниці. За 44.ua, його свідомо поставили далі від Дніпра, щоб уберегти від підтоплень, тож він трохи старший за Позняки й Осокорки, які з’явилися ближче до річки.
Поселення виникає як виселок села Позняки. З 1931 року в документах Позняківської сільради воно значиться хутором імені Шевченка — за колгоспом, що діяв на сусідньому Красному хуторі.
У 1930-х складається мережа вулиць, основна забудова припадає на 1940–1950-ті. 1951 року в селі вже 593 будинки й 3 822 мешканці.
Назву «село Шевченка» затверджують офіційно, хоча довідники «Вулиці Києва» 1975 і 1979 років ще пишуть «хутір Шевченка».
Село майже цілком зносять під масив: за Вікіпедією, зникають 11 вулиць і 12 провулків. Будівельники вирубують дерева, вибирають торф на 3–5 метрів углиб і намивають 6–8 метрів піску, щоб підняти ділянку над рівнем можливого підтоплення.
Виростають перші мікрорайони: за проєктом 1982 року першу чергу креслили з дев’яти- й шістнадцятиповерхівок. Масив росте як продовження Нової Дарниці: за Вікіпедією, його перший мікрорайон, між Тростянецькою і Здолбунівською вулицями, у генплані позначено 1-м мікрорайоном Нової Дарниці.
28 грудня 1994 року відкривається станція «Харківська», 23 серпня 2005 року — «Бориспільська», а 7 березня 2006 року між ними з’являється «Вирлиця», названа за сусіднім озером.
Масив на кресленні: що обіцяла книжка 1982 року
Масив описали раніше, ніж знесли село. 1982 року в книжці «Киев: архитектурно-исторический очерк» М. Шулькевич і Т. Дмитренко пообіцяли: «Великий житловий масив з’явиться на Харківському шосе». Першу чергу, мікрорайон на 54,3 га для 22,5 тисячі мешканців, розписали на 1981–1985 роки, а авторами назвали архітекторів І. Шпару, В. Берковича, Н. Власенко й А. Котовського.
«…на одному з його головних в’їздів в столицю… Вздовж швидкісних магістралей в групі 9-етажних будинків введені 16-поверхові будинки, що створюють характерний силует в’їзду у місто.»
Простими словами: масив задумували як парадні ворота Києва для тих, хто їде з аеропорту «Бориспіль». Уздовж магістралі креслили 4–5-поверхові будинки, що мали глушити шум для дворів за ними. А для двох шкіл по 1 568 місць зі спільним спортивним ядром у проєкті були навіть теплиці, метеомайданчик і зоокуточок.
Найточніше збулося метро. Станцію креслили «всередині кільця розв’язки швидкісної дороги і нового напрямку Харківського шосе». Так і вийшло: «Харківська» стоїть під розв’язкою проспекту Бажана й вулиці Ревуцького, яку в середині 1980-х і називали новим напрямком Харківського шосе.
Міфи й чутки про Харківський масив: що правда
Масив молодий, а історій про нього вже вистачає. Ми перевірили найживучіші за кресленнями, старими мапами й довідниками.
| Що кажуть | Що насправді |
|---|---|
| «Масив почали зводити ще в 1970-х» | Здебільшого неправда. Ще 1982 року першу чергу масиву тільки планували на 1981–1985 роки, а село Шевченка на його місці зносили в 1984–1987 роках. Старші будинки трапляються хіба біля Здолбунівської вулиці, у кварталах, які в генплані значаться за Новою Дарницею. |
| «Тут були дачі й поодинокі хати» | Неправда. Тут стояло ціле село Шевченка. За книжкою «Невідоме Лівобережжя» (2017), 1951 року в ньому налічували 33 вулиці й провулки, а на початку того ж року відкрили районну лікарню. Садові ділянки лежать південніше, на заплаві за Осокорками: це Нижні Сади. |
| «Масив стоїть на болоті» | Частково. За Іваном Парнікозою, масив виріс на боровій терасі, вищій за заплаву. Але частина забудови лягла на край Позняківського болота, а біля хутора Шевченка на мапі 1960 року позначено притерасну заплаву, вкриту вільшаником. Тому під будинки й вибирали торф та намивали пісок. |
| «Харківський старший за Позняки на ціле десятиліття» | Частково. Старший, але не на десять років. Першу чергу Харківського креслили на 1981–1985 роки, а Позняки почали забудовувати на намитому піску 1988-го, і перші будинки там заселили вже 1990-го. |
| «Масив задумали як самодостатнє місто в місті» | Правда. За кресленнями 1982 року центр масиву мав вирости вздовж бульвару від станції метро, з адміністративними будівлями, крамницями й центром обслуговування на 30 тисяч людей. Перспективу бульвару мав замикати парк із культурними закладами й спортивним ядром. |
| «Станція „Харківська“ мала називатися „Бортничі“» | Схоже на правду, але джерело одне. Стаття про станцію у Вікіпедії пов’язує проєктну назву «Бортничі» з рішенням виконкому Київради від 8 липня 1986 року № 660 про перейменування станцій лінії, що тоді будувалася. Тексту рішення у вільному доступі ми не знайшли, другого незалежного підтвердження теж. |
Було й стало: болото, річка й «Нові» вулиці Харківського масиву
Що лежало на цій землі до масиву і як звалися його вулиці. До 1953 року частина вулиць села мала замість імен номери, наче в черзі; роки змін подаємо за довідковими статтями про вулиці, перелік у «Джерелах».
| Було | Стало |
|---|---|
| Позняківське болото, 1920–1940-ві: смуга завдовжки 5 км між Позняками й Бортничами. На початку 1930-х міськрада мала план осушити 1 500 га заплави під приміський радгосп. | За Іваном Парнікозою, на цій заплаві тепер лежать Харківський масив, Позняки й озеро Вирлиця. |
| Річка Тростяниця. На детальній мапі 1960 року видно її витоки в болотистій заплаві на південний захід від Червоного хутора; далі річка текла через Бортничі до Дніпра. | Тростянецька вулиця, яку 1953 року зібрали з 47-ї та 602-ї Нової. Ім’я схоже на річкове, але довідники виводять його від міста Тростянець. |
| Вулиця Шевченка в селі Шевченка, а поруч Першого Травня, Рибальська, 816-та й 834-та Нова. | Одна Кам’янська вулиця: 1953 року її склали з цих п’яти під назвою Дніпродзержинська, 2017 року перейменували. |
| Сільська вулиця Чебишова, ліквідована під забудову. | Вулиця Архітектора Вербицького: її проклали тією самою трасою як Нову й 1983 року назвали на честь архітектора Олександра Вербицького. Тепер вона йде через центр масиву. |
| «Харківське шосе (новий напрямок)»: так у середині 1980-х звалася нова магістраль. | Вулиця Ревуцького, з 1987 року, на честь композитора Левка Ревуцького. |
| 604-та Нова, з 1953 року Славгородська, на честь білоруського міста. | Вулиця Дениса Антіпова, з жовтня 2022 року. |
| Роздільна, прокладена 1982 року, з 1984-го вулиця Декабристів. | Вулиця Братства тарасівців, з вересня 2022 року. |
| «Масив Харківське шосе»: так його назвав виконком Київради рішенням № 156 від 17 лютого 1987 року. | Харківський масив, як його звуть тепер. |
Що там зараз
Будинки. Масив — це переважно девʼятиповерхівки й вищі будинки, аж до 28 поверхів: на відміну від старіших районів, п’ятиповерхівок тут майже немає. Основну забудову звели з середини 1980-х до початку 1990-х, пізніше масив доповнили новими житловими комплексами. За 44.ua, тут щонайменше пʼять середніх шкіл, не рахуючи ліцеїв, і не менше восьми дитячих садків.
Залишки села Шевченка. Майже все село знесли, але кілька садиб уціліли: за Вікіпедією, вони стоять на Вірменській, Горлівській, Гостинній і Камʼянській вулицях, на вулицях Дениса Антіпова й Братів Чибінєєвих та на Харківському шосе, а найбільше, 13 будинків, у Тростянецькому провулку. На карті вище цей куток позначено як «Село Шевченка».
Озеро Вирлиця й парки. Навпроти масиву, на південь від проспекту Бажана, лежить озеро Вирлиця. За Вікіпедією, на початку XX століття воно мало близько 10 га, а після намиву навколишніх масивів розрослося до 98 га; від нього назвали й станцію метро. У самому масиві є парк імені воїнів-інтернаціоналістів, а на північному сході, між Тростянецькою вулицею й вулицею Дениса Антіпова, — регіональний ландшафтний парк «Партизанська слава». Його заклали 1970 року на місці соснового лісу: тепер це майже 112 га з алеями й трьома лісовими озерами — Великим, Блакитним і Рибальським.
Транспорт. Уздовж проспекту Бажана йде зелена лінія метро М3: від центру масиву до «Вирлиці» 1,1 км по прямій, до «Харківської» — 1,3 км, до «Бориспільської» — 2,1 км. Тростянецькою вулицею й Харківським шосе ходять трамваї: № 8 і № 29 — до метро «Лісова», № 8 і № 25 — до метро «Позняки». Автобус № 45 везе до метро «Дарниця», № 109 — від «Харківської» до «Театральної» в центрі, № 104 — до Бортничів. Найближча залізнична станція — «Дарниця» (2,4 км по прямій). Номери — за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; перед поїздкою маршрут зручно звірити в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва.
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Харківський масив і станція «Харківська» | Станція стоїть на проспекті Бажана біля перетину з вулицею Ревуцького, на південно-західному краю масиву, за 1,3 км від його центру. Ближче до центру масиву — «Вирлиця». |
| Харківський масив і Харківська площа | Площа — уже на Червоному хуторі, де сходяться Харківське й Бориспільське шосе та проспект Бажана. Назву «Харківська» вона має з 1977 року. |
| Харківський масив і Харківський район | Харківський район існував у Києві з 1987 до 2001 року. Після реформи районів 2001 року масив належить до Дарницького району, який зібрали з частин колишніх Дарницького й Харківського. |
| Харківський масив і Нова Дарниця | Сусіди: масив будували як продовження Нової Дарниці, і за Вікіпедією його перший мікрорайон у генплані значиться мікрорайоном Нової Дарниці. Сама Нова Дарниця — старіша частина міста на півночі, біля залізничної станції «Дарниця». |
| Харківський масив, Позняки й Осокорки | Три сусідні масиви Дарницького району часто зливають в один. Харківський — найдалі від Дніпра, за вулицею Ревуцького від Позняків і за проспектом Бажана від Осокорків, і трохи старший за обидва. |
| Село Шевченка і Селище Шевченка | Різні місця. Село Шевченка — колишній хутір на місці Харківського масиву, а Селище Шевченка — місцевість у Подільському районі, на правому березі. |
Часті запитання
Харківський масив — це який район Києва?
Харківський масив — лівий чи правий берег?
Яке метро на Харківському масиві?
Чому масив називається Харківським?
Що було на місці Харківського масиву?
Як доїхати до Харківського масиву?
Де озеро Вирлиця?
Що входить у Харківський масив?
Що означає слово масив?
- Вікіпедія, «Харківський масив»: межі, назва «масив Харківське шосе», хутір Шевченка, роки й поверховість забудови, перший мікрорайон, парк воїнів-інтернаціоналістів.
- 44.ua, «Харьковский массив: как строились и развивались микрорайоны Киева» (2021): хутір Шевченка з 1924 року, знесення 1984 року й торф, масив як продовження Дарниці, межі, школи, озеро й парки.
- Вікіпедія, «Село Шевченка»: виселок Позняків, назва за колгоспом, дані 1951 року, офіційна назва 1961 року, знесення 1984–1987 років, уцілілі садиби.
- Вікіпедія: «Харківська (станція метро)», «Вирлиця (станція метро)», «Бориспільська (станція метро)»: дати відкриття, розташування, назва «Вирлиці», проєктна назва «Харківської».
- Вікіпедія: «Вирлиця (озеро)», «Парк партизанської слави (Київ)», «Харківська площа», «Харківське шосе (Київ)», «Адміністративно-територіальний устрій Києва» (Харківський район з 1987 року, реформа 2001 року).
- І. Парнікоза, «Села Позняки та Осокорки в 1943–1990 рр.» («Мислене древо»): план масиву за книжкою М. Шулькевича й Т. Дмитренко «Киев: архитектурно-исторический очерк» (1982), борова тераса, мапа 1960 року з вільшаником і витоками Тростяниці, Нижні Сади, початок забудови Позняків.
- І. Парнікоза, «Лівобережна заплава у міжвоєнному Києві»: Позняківське болото й план осушення 1930-х років.
- Вікіпедія: «Вулиця Ревуцького (Київ)», «Вулиця Архітектора Вербицького», «Кам’янська вулиця (Київ)», «Тростянецька вулиця (Київ)», «Вулиця Дениса Антіпова», «Вулиця Братства тарасівців»: колишні назви вулиць і рішення виконкому Київради 1953–1987 років; «Позняки»: початок забудови й перші новосели.
- «Укрінформ», 12 жовтня 2017 року, Kyiv Post, 9 вересня 2022 року, Mind, 27 жовтня 2022 року: перейменування Дніпродзержинської, Декабристів і Славгородської вулиць.
- Словник української мови в 11 томах і «Горох», етимологія: значення й походження слова «масив».
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, межі Дарницького району.
- Голосіївський район Києва — найбільший за площею (156 км²)
- Шевченківський район Києва — старий Київ, Лукʼянівка, Татарка, Сирець, Нивки
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Дарницький район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Метро Києва — лінії, станції й вартість проїзду.
- Автобуси, тролейбуси й трамваї Києва — пошук маршруту за номером, зупинкою або «звідки — куди».
- Позняки у Києві — західний сусід за вулицею Ревуцького, з метро «Позняки».
- Осокорки у Києві — південно-західний сусід за проспектом Бажана, ближче до Дніпра.
- Дарниця у Києві — Стара й Нова Дарниця на півночі: як продовження Нової Дарниці масив і починався.
- Рембаза у Києві — північно-східна сусідка за парком «Партизанська слава».
- Червоний хутір — східний сусід за Харківським шосе: селище приватних будинків, де лежить Харківська площа.
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Межу районів показано за даними OpenStreetMap. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 29 жовтня 2026, номери маршрутів — за даними КМДА станом на жовтень 2026.




