Святошин — історична місцевість і колишнє дачне селище на правому березі Дніпра, у Святошинському районі Києва (рос. Святошино). Лежить на заході міста, обабіч Берестейського проспекту, приблизно за 10 км від центру.
- Найближче метро не «Святошин»: від центру місцевості до станції «Житомирська» 466 м по прямій, а до станції «Святошин» 1,5 км. Вона стоїть на східному краю колишнього селища, біля залізниці.
- Місцевість не дорівнює району: Святошинський район значно більший, у ньому ще Академмістечко, Біличі, Новобіличі й Борщагівки.
- Назва вперше згадана 1619 року як «борок Святошинський»; звідки вона, достеменно не відомо.
- Старі дачі: селище заклали 1897 року, а те, що від нього лишилося, можна обійти за годину пішки. Маршрут нижче.
місцевість займає лише частину району, на заході Києва
між залізницею, Біличами, Катеринівкою й Борщагівкою
466 м по прямій, лінія М1; станція «Святошин» за 1,5 км
- Святошин
- Мметро, М1
- Тшвидкісний трамвай
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Житомирська» — 466 м, М1 святошинсько-броварська; «Святошин» — 1,5 км, М1 святошинсько-броварська; «Академмістечко» — 1,7 км, М1 святошинсько-броварська.
Швидкісний трамвай: «Гната Юри» — 2,9 км.
Електричка: «Святошин» — 1,3 км; «Новобіличі» — 2,8 км; «Борщагівка» — 3,0 км.
Де це: межі й сусіди
Святошин лежить на заході правобережного Києва. Офіційних меж у київських місцевостей немає; Енциклопедія Києва описує його як місцевість між залізницею на Коростень, Борщагівкою, Катеринівкою й Біличами. Колишнє дачне селище тягнулося обабіч нинішнього Берестейського проспекту, який до 2023 року звався проспектом Перемоги. Старі будинки найкраще збереглися на південь від нього.
Сусіди такі: на півночі Академмістечко й Авіамістечко; на північному заході Біличі; на заході Катеринівка, окреме дачне селище в лісі; на півдні Борщагівка; на сході, за залізницею, Рубежівка й Ґалаґани.
Увесь Святошин належить до Святошинського району. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.
Чому метро «Святошин» не в центрі Святошина
Місцевість, станція метро й зупинка електрички звуться однаково, але стоять у різних місцях. Дачне селище лежало уздовж шосе на захід від залізниці, а метро 1971 року дійшло тільки до самої залізниці, тобто до східного краю селища.
| Що й скільки від центру | Де стоїть і чому |
|---|---|
| Метро «Житомирська» 466 м | Під Берестейським проспектом, посеред колишніх дач. Відкрита аж 24 травня 2003 року; у проєктах, за Вікіпедією, мала назви «Святошино», «Крамського» й «Проспект Перемоги». |
| Метро «Святошин» 1,5 км | Східний край колишнього селища, перехід до електричок. Відкрита 5 листопада 1971 року як «Святошино», нинішня назва з 1991 року. |
| Електричка «Святошин» 1,3 км | Платформа біля станції метро: за Вікіпедією, її перенесли ближче до метро на початку 1970-х. |
| Старий вокзал 1,3 км | Будівля початку XX століття на Святошинській вулиці, приблизно за 570 м на південь від нинішньої платформи. |
Тож до старих дач зручніше виходити на «Житомирській», а пересідати на електрички й приміські автобуси на станції «Святошин».
Звідки назва
Найстаріша відома згадка: «борок Святошинський» у грамоті польського короля Сигізмунда III 1619 року про межі земель київських міщан. Звідки саме це слово, джерела певно не кажуть, версій дві.
Святий ліс. За Енциклопедією Києва й Зводом памʼяток, так звучала давня народна назва місцевості; у польських середньовічних джерелах вона позначена як Земля Свеншицька.
Микола Святоша. Так прозвали чернігівського князя Святослава Давидовича, який 1106 року постригся в ченці Києво-Печерського монастиря. За Зводом памʼяток, він у XII столітті «нібито» володів землями сусідньої Борщагівки. Енциклопедія Києва називає версію вірогідною, але документа, що прямо повʼязував би князя зі Святошином, у цих джерелах немає.
Історія: від соснового борку до дач і масивів
У грамоті 1619 року це межовий борок, а в середині XIX століття «невеликий сосновий лісок Святошин по Києво-Брестському шосе».
З Києво-Межигірської лісової дачі виділяють 225 десятин, приблизно 250 га, обабіч шосе, ділять на 450 ділянок і здають із торгів в оренду на 99 років. Міський архітектор Олександр Кривошеєв і технік Олександр Хойнацький розробляють 24 типи дач, схожих на вілли закордонних курортів.
До селища прокладають вузькоколійний кінний трамвай завдовжки близько 10 км: Звід памʼяток датує його 1898 роком, Вікіпедія 1900-м. 1901 року трамвай переводять на електричну тягу, а 1902-го завершують залізничну лінію на Ковель.
За Зводом памʼяток, 1909 року тут живе до 12 тисяч людей, із них 3 тисячі й узимку. Є парк із деревʼяним театром, два ставки для купання й катання на човнах, базар і школи. Тут мешкають міські голови Іполит Дьяков і В. Проценко, цукропромисловець О. Терещенко.
Звід памʼяток називає 1919 рік і повторне включення до міста 1921-го. Дачі націоналізують, найкращі передають під оздоровниці, дитячі інтернати й табори відпочинку.
З 1962 року на північному сході колишнього селища росте Академмістечко, з 1971-го на північному заході Біличі. У 1970-х забудовують квартали між вулицями Чорнобильською, Миколи Ушакова й Прилужною.
За годину пішки: старими дачами між двома станціями метро
Дачного Святошина лишилося небагато: за «Телеграфом», із понад 500 дачних будинків дійшло близько десятка. Найцікавіші зручно обійти за один раз: близько 3,4 км, 45 хвилин ходи й час на зупинки. Більшість будівель зайняті або закриті, дивитися їх доведеться з вулиці. Чотири зупинки позначені на карті вгорі.
Від метро йдіть вулицею Федора Кричевського до Львівської й далі нею на схід. Будинок у формах «київського ренесансу» звели в 1905–1908 роках для В. Гудшон. Дивіться на вхід: фронтон спирається на напівфігури каріатид, а над порталом пара путті тримає картуш. Садиби Мировича на сусідній Львівській, 15 шукати марно: за Вікіпедією, її зруйновано 2008 року.
Князь-чернець, від якого одна з версій виводить назву місцевості, стоїть неподалік Берестейського проспекту. Памʼятник поставили 17 лютого 2006 року.
Двоповерхову дачу міщанина Івана Бахарєва у формах раціонального модерну спроєктували ті самі Кривошеєв і Хойнацький. У радянський час тут працював протитуберкульозний диспансер, 2019 року в порожній будівлі сталася пожежа, тепер вона в аварійному стані: дивіться лише здалеку.
Одноповерхова будівля поєднує цегляний стиль і модерн: широкі звиси даху тримають парні фігурні деревʼяні консолі. Звід памʼяток датує її 1901 роком, Вікіпедія 1902-м. Вихід на перон замуровано, будівля лишилася для службових потреб.
Вулицею Святошинською ідіть на північ до Чорнобаївської площі: тут станція метро, платформа електрички й кінцева приміських автобусів.
Один із найяскравіших зразків дачної забудови стоїть осторонь, за Кільцевою дорогою: дача міського голови Іполита Дьякова на Львівській, 80 (1905–1908). За Вікіпедією, з вулиці її закриває паркан.
Що там зараз
Забудова. На північ від Берестейського проспекту дачі поступилися масивам із будинками до 16 поверхів. На півдні лишилася стара сітка просік під новими назвами: вулиці Петрицького, Крамського й Кричевського колись звалися Східною, Георгіївською й Парковою.
Ліс і вода. Місцевість входить до лісопаркової зони: сосновий Святошинський лісопарк підступає до Святошинського озера на північ від проспекту, а на південь від нього лежить озеро Верховина. Це найбільші зі Святошинських ставків на річках Нивка й Борщагівка. На карті також позначено парк відпочинку «Святошин» на вулиці Відпочинку.
Сквер Стуса. На захід від «Житомирської», на Берестейському проспекті, лежить сквер імені Василя Стуса. Напис на памʼятному знаку 2009 року каже, що тут стояв будинок, у якому поет жив у 1965–1972 роках.
Транспорт. Метро червоної лінії М1: «Житомирська» (466 м по прямій від центру), «Святошин» (1,5 км) і «Академмістечко» (1,7 км). Електричка: «Святошин» (1,3 км), «Новобіличі» (2,8 км), «Борщагівка» (3,0 км). Швидкісний трамвай далеко: «Гната Юри» за 2,9 км. Берестейським проспектом від метро «Площа Українських Героїв» їде тролейбус № 7 із зупинками біля станції «Святошин», на вулиці Івана Крамського й біля «Житомирської». Від станції «Святошин» автобус № 37 іде через Катеринівку до масиву Західний, а тролейбус № 41 і автобус № 23 до Борщагівки. Номери за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; маршрут зручно звірити в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва.
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Святошин і Святошинський район | Місцевість лише частина району. Назву Святошинський район має з 2001 року, а до того, з 1973-го, звався Ленінградським. |
| Святошин і Києво-Святошинський район | Той район належав Київській області й скасований 2020 року. Місто Київ до нього не входило. |
| Святошин і Катеринівка | Катеринівка лежить на захід, у лісі: окреме дачне селище, закладене 1895 року, у складі міста з 1923-го. |
| Святошинська площа й площа біля метро | Святошинська площа, колишня Базарна, лежить на перетині вулиць Ореста Васкула й Мирослава Поповича, ближче до станції «Житомирська», і нині існує лише номінально. Площа біля станції «Святошин» зветься Чорнобаївська. |
Часті запитання
Святошин — це який район Києва?
Святошин — лівий чи правий берег?
Святошин — це Київ чи область?
Яке метро найближче до Святошина?
Як правильно: Святошин чи Святошино?
Чому Святошин так називається?
Що подивитися у Святошині?
- «Звід памʼяток Києва», «Святошин, дачне селище»: борок 1619 року, 1897 рік, ділянки й типи дач, трамвай, станція, дачники, 1919 і 1921 роки, масиви. Там само окремі статті: дача 1905–1908 років, садиба Бахарєва, дача Дьякова, залізнична станція.
- WWW Енциклопедія Києва, «Святошин» (архів): межі, Святий ліс і Земля Свеншицька, версія про Миколу Святошу, 1897 рік, масив 1970-х.
- Вікіпедія: «Святошин», «Святошинські дачі», «Львівська вулиця (Київ)», «Дача на Львівській, 18-А», «Дача на Львівській, 3», «Дача на Львівській, 80»: планування, дати й адреси дач, зруйнована садиба Мировича, старі назви вулиць.
- Вікіпедія: «Святошин (станція метро)», «Житомирська (станція метро)», «Святошин (залізнична станція)», «Чорнобаївська площа», «Святошинська площа»: дати відкриття, проєктні назви, перенесення платформи, площі. Рік відкриття залізничної станції також за «Хмарочосом».
- «Телеграф», березень 2025: дача Гудшон, дача Бахарєва, скільки дач збереглося.
- Вікіпедія: «Микола Святоша», «Памʼятник Миколі Святоші (Київ)», «Святошинські ставки», «Катеринівка (Київ)», «Києво-Святошинський район», «Берестейський проспект».
- Gazeta.ua, травень 2009 і КМДА: памʼятний знак і сквер імені Василя Стуса.
- КП «Київпастранс», розклад тролейбуса № 7 і знімок маршрутів КМДА (станом на жовтень 2026).
- OpenStreetMap: координати для карти, відстані до метро й електрички, пішохідні відстані маршруту.
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Святошинський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Академмістечко у Києві — північний сусід з інститутами Академії наук і кінцевою станцією червоної лінії.
- Біличі у Києві — північно-західний сусід, де старе село й масив виросли на частині дачного селища.
- Борщагівка у Києві — південний сусід: пʼять Борщагівок і швидкісний трамвай.
- Перемога — південно-східний сусід: селище 1950-х, де вулиці спершу мали лише номери.
- Ґалаґани — східний сусід: хутір Ґалаґани, що став робітничим селищем.
Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті й від центру місцевості вказано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 6 листопада 2026, відстані маршруту пішохідні, за тими самими даними, округлено до 10 м. Номери маршрутів наведено за даними КМДА станом на жовтень 2026.




