Перейти до змісту
Карта тривог
Суспільство

Академмістечко у Києві: який це район, метро й звідки назва

МісцевістьАкадеммістечко на карті Києва: Святошинський район · правий берег Дніпра
Карта тривог Києва: чи є тривога заразКарта тривог →
Коротко про головне

Житловий масив Академмістечко лежить на правому березі Дніпра, на заході Києва, у Святошинському районі (рос. Академгородок).

  • Метро «Академмістечко», кінцева червоної лінії М1, за 699 м від центру масиву. Друга найближча станція, «Житомирська», за 1,2 км.
  • Назва скорочує «академічне містечко»: з 1962 року тут будували інститути Академії наук і житло для науковців. Пишеться разом і з двома «м».
  • Станція стоїть на західному краю масиву, і один із її вестибюлів веде вже в сусідні Біличі.
Район
Святошинський

з 2001 року, до того Ленінградський

Метро
699 м

до кінцевої «Академмістечко», лінія М1

Почали будувати
1962

інститути Академії наук і житло для них

Карта
Академмістечко на карті Києва
Наведіть на точку або торкніться її, щоб побачити назву. Позначено центр місцевості, найближче метро й орієнтири.
  • Академмістечко
  • Мметро, М1
  • Еелектричка
  • орієнтири
  • сусідні місцевості

Найближче метро: «Академмістечко» — 699 м, М1 святошинсько-броварська; «Житомирська» — 1,2 км, М1 святошинсько-броварська; «Святошин» — 2,1 км, М1 святошинсько-броварська.

Електричка: «Новобіличі» — 1,2 км; «Святошин» — 2,0 км.

Відстані — по прямій від центру місцевості за даними OpenStreetMap. Межі місцевостей у Києві офіційно не затверджені, тому на карті центр і мікрорайони, а не контур.

Де це: межі й сусіди

Академмістечко лежить на заході Києва, північніше Берестейського проспекту. Зазвичай межі масиву проводять так: на заході проспект Академіка Палладіна, на північному сході залізниця Київ – Коростень, на півдні вулиці Ореста Васкула й Депутатська. Головна вулиця, бульвар Академіка Вернадського, перетинає масив із заходу на південний схід.

Сусіди: Біличі за проспектом Палладіна на заході, Новобіличі на північному заході, Святошин на півдні й Авіамістечко, частина Святошина, на сході. Колись південну межу зі Святошином утворював яр зі струмком, але з 1980-х струмок тече в колекторі, і чіткої межі між місцевостями не стало.

Адміністративно все це Святошинський район: до нього належать і Академмістечко, і Біличі, і Новобіличі, і Святошин. Таку назву район має з 2001 року, а до того західні масиви входили до Ленінградського району.

Метро «Академмістечко»: кінцева червоної лінії

Станція «Академмістечко» стоїть на західному краю масиву, за 699 м від його центру, на перехресті проспекту Академіка Палладіна, бульвару Академіка Вернадського й вулиці Академіка Єфремова. Це кінцева західна станція червоної лінії М1. Звідси ж вирушають приміські маршрутки.

Вестибюлів два, з підземними переходами: один веде в бік масиву Академмістечко, другий у бік Біличів. Тому «живу біля метро Академмістечко» може означати і сам масив, і сусідні Біличі. Станцію відкрили 24 травня 2003 року разом із «Житомирською».

Як доїхати з центру. Червоною лінією до кінцевої. До південної частини масиву ближче «Житомирська», за 1,2 км: її виходи стоять на початку вулиці Мирослава Поповича. Третя станція поруч, «Святошин», за 2,1 км. Електрички в самому масиві немає: найближча зупинка «Новобіличі» за 1,2 км, станція «Святошин» за 2,0 км.

До котрої працює метро й коли зачиняються вестибюлі, розбираємо в матеріалі «Метро Києва»: час залежить від комендантської години й змінювався цієї осені.

Звідки назва

«Академмістечко» це складноскорочене слово від «академічне містечко». Так тлумачний словник називає комплекс наукових інститутів Академії наук разом із житловими будинками й закладами побуту для співробітників. Ілюстрацією в словнику служить саме київський приклад: «побудовано Академмістечко у Святошині, в якому розміщено ряд інститутів та житловий комплекс».

Задум полягав у тому, щоб науковці жили поруч із лабораторіями: інститутські корпуси й житлові квартали зводили в пішій доступності одне від одного. Станцію метро згодом назвали за масивом, хоча в проєкті вона звалася «Проспект Академіка Палладіна».

Як пишеться. Разом і з двома «м» на стику частин: Академмістечко. Слово відмінюється як іменник середнього роду: до Академмістечка, в Академмістечку або на Академмістечку. Наголос падає на склад «сте».

Історія: від інститутів до кінцевої метро

Хронологія
Понад шістдесят років: від корпусів Академії наук до кінцевої червоної лінії
Початок 1960-х: інститути й житло

На західній околиці міста, біля Святошина, починають зводити корпуси інститутів Академії наук УРСР (геофізики, загальної та неорганічної хімії, металофізики, проблем матеріалознавства) і житлові квартали для їхніх працівників.

1963–1965: тут живе Василь Стус

Поет мешкає на бульварі Академіка Вернадського. Згодом там зʼявиться меморіальна дошка, а сусідню Радгоспну вулицю назвуть його іменем.

1981: памʼятник Вернадському

Біля початку бульвару Академіка Вернадського встановлюють памʼятник першому президентові Академії наук Володимиру Вернадському (скульптор Олександр Скобліков, архітектор Анатолій Ігнащенко).

24 травня 2003: метро

Відкриваються станції «Житомирська» й «Академмістечко». Відтоді «Академмістечко» стала кінцевою західною станцією червоної лінії й однією з найзавантаженіших у Києві.

Листопад 2025: петиція про нову назву

На сайті Київради зареєстрували петицію перейменувати станцію на «Василя Стуса». Збір підписів завершився на позначці 2477; станція й надалі називається «Академмістечко».

У першій половині XX століття чимало тутешніх вулиць мали замість назв номери: 46-а Нова, 88-ма Нова, 255-та Нова. Місцевість була напівсільська, поруч лежали Святошинські дачі, і це досі читається на табличках: Сільська, Серпова.

Фрагмент плану Святошинських дач 1909 року: вулиці Трамвайна, Торгова й Лісова біля Києво-Брест-Литовського шосе, поруч Торгова площа
Фрагмент плану Святошинських дач видання Ф. Л. Іссерліса, 1909 рік. На IV просіці Трамвайна, на III Торгова, на II Лісова: тепер це проспект Академіка Палладіна, вулиця Мирослава Поповича й вулиця Гетьмана Кирила Розумовського. Вікісховище, суспільне надбання.

За довідковими описами, забудова почалась 1962 року, архітектор Р. Б. Добровінський. До перших інститутів добиралися трамваями № 5, 14 і 23 Брест-Литовським шосе, а далі, «долаючи значну відстань пішки». Зупинний пункт на залізниці зʼявився 1974 року «у звʼязку із розбудовою Академмістечка», а близько 2002-го його платформи почали розбирати, за рік до метро.

Кольорова листівка близько 1910 року: Святошин, 4-а Просіка, дорога вздовж соснового лісу, праворуч червоний трамвайЛистівка близько 1910 року: рейки Святошинського трамвая вздовж шосе, удалині трамвай, ліворуч будинок аптеки
4-а Просіка в Святошині, листівка близько 1910 року: у складі цієї вулиці виник нинішній проспект Академіка Палладіна (Вікісховище). Святошинський трамвай, листівка того ж часу (Вікісховище). Обидва кадри: суспільне надбання.

1969 рік залишив кінотеатр «Електрон» на 350–400 місць і спорткомплекс «Наука» з мозаїкою «Рух» Галини Зубченко й Григорія Пришедька на фасаді. Кінотеатр закрили 1993 року й віддали під продуктовий склад.

Стус на бульварі Вернадського. Найвідоміший мешканець бульвару академіком не був. Василь Стус жив у гуртожитку на Вернадського, 61, аспірантом Інституту літератури, і 4 вересня 1965 року виступив проти арештів на премʼєрі «Тіней забутих предків» у кінотеатрі «Україна», після чого його відрахували. Дошку на будинку № 61, за даними Харківської правозахисної групи, вішали двічі, 1995-го й 2000-го: першу вкрали. Радгоспну вулицю перейменували на честь поета 21 травня 2003 року, за три дні до відкриття метро.

Міфи й чутки про Академмістечко: що тут правда

Про масив учених переказують багато. Дещо підтверджується цифрами, дещо розсипається від однієї дати.

Що кажуть Що насправді
«Тут живуть самі академіки»Перебільшення. Квартали справді зводили для співробітників інститутів, і відгук мешканця 2023 року каже: живуть «в основному працівники й пенсіонери Академії наук». Але академіків у всій АН УРСР 1977 року було 121: на цілий масив не вистачило б, навіть якби всі оселилися тут.
«Науковцям давали квартири лише тут»Документів немає. Вікіпедія пише, що «черговики-науковці отримували квартири тільки тут», але сама ставить позначку «джерело?». Постанови чи списків розподілу ми теж не знайшли.
«Типова радянська назва, власної історії немає»Частково. Так сказано в петиції № 13898. Слово справді не київське: Академгородок у Новосибірську вирішили будувати 1957 року, томське академмістечко почали 1972-го, київський масив 1962-го. Але паперу про копіювання ми не знайшли, а власної історії тут вистачає.
«Станція мала зватися інакше, а за нею планували ще одну»Правда. За довідковими описами, проєктну назву «Проспект Академіка Палладіна» закріпило розпорядження КМДА № 337 від 12 березня 1996 року. Наступною в проєкті стояла станція «Новобіличі»: ескізи збереглися, а планів будувати її Kashtan Media 2022 року не знайшла.
«Ескалатори тут ніколи не їздили»Правда, наскільки відомо. Ескалатори на виходах не працюють від самого відкриття: так пишуть Kashtan Media (2022) і Вікіпедія, яка рахує їх чотири. Новіших даних ми не знайшли.
«Це найзавантаженіша станція метро»Правда для 2019–2020 років. За даними метрополітену, 2019-го станцією скористалися понад 21,3 млн пасажирів, найбільше в мережі. З 25 травня по 31 жовтня 2020-го вона теж перша: 6 143,3 тис. проти 5 768,8 тис. на «Лісовій». Свіжіших порівнянь ми не знайшли.
«Тут батьківщина Ан-225 “Мрія”»Частково. Так підписане популярне відео про ці околиці. Літак створило київське КБ імені Антонова, вперше він злетів 21 грудня 1988 року, а сам Олег Антонов, який близько 27 років жив по сусідству, помер ще 1984-го.

Кого ви зустрінете на табличках Академмістечка

Слово «академік» тут трапляється на кожному кроці, але компанія ширша: у ній є гетьман, астроном, філософ і поет. А під кожною теперішньою назвою лежить стара.

НазваНа честь кого й як звалася раніше
Бульвар Академіка ВернадськогоГеохімік Володимир Вернадський, перший президент Української академії наук (1918).
Раніше: Нова, Біличанська дорога, Піонерська, Артеківська.
Проспект Академіка ПалладінаБіохімік Олександр Палладін, президент Академії наук УРСР у 1946–1962 роках.
Раніше: 4-а Просіка, Трамвайна, Новобіличанська.
Вулиця Академіка КримськогоСходознавець Агатангел Кримський, один із засновників Академії, перекладач Омара Хайяма й «Тисячі і однієї ночі».
Раніше: частина Бородянського провулку.
Вулиця Омеляна ПріцакаСходознавець, учень Кримського, засновник Українського наукового інституту в Гарварді.
Раніше: Нова, Академіка Кржижановського.
Вулиця Гетьмана Кирила РозумовськогоОстанній гетьман, який у 18 років очолив Петербурзьку академію наук; вулицю назвали 2024 року.
Раніше: Лісова, 61-а й 258-ма Нові, Бородянська, Миколи Краснова.
Вулиця Клима ЧурюмоваАстроном, співвідкривач комети 67P на знімку 1969 року; 2014 року до неї долетів зонд Rosetta.
Раніше: Нова, Яснополянська.
Вулиця Мирослава ПоповичаФілософ і логік, понад 40 років жив на цій вулиці, у 2001–2018 роках очолював Інститут філософії.
Раніше: Торгова, 3-тя Просіка, Семашка.
Вулиця Академіка ДоброхотоваМеталург Микола Доброхотов, академік з 1939 року; на № 4 постала перша багатоповерхівка масиву.
Раніше: 88-ма Нова, Капітанівська.
Вулиця Василя СтусаПоет; імʼя вулиця отримала 2003 року, школа № 200 на вулиці Поповича у 2010-му.
Раніше: 46-а Нова, Радгоспна.

Колишні назви за статтями Вікіпедії, частину звірено з OpenStreetMap.

Що там зараз

Наука. Інститути Національної академії наук і досі стоять у масиві. На бульварі Академіка Вернадського й проспекті Академіка Палладіна розташовані, зокрема, Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова, Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського та Інститут геофізики імені С. І. Субботіна, а трохи північніше Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича.

Памʼятні місця. Памʼятник Вернадському стоїть біля початку бульвару, з боку Берестейського проспекту. На одному з будинків бульвару висить меморіальна дошка про те, що в 1963–1965 роках тут жив поет Василь Стус. Його імʼя тепер носять вулиця неподалік і школа № 200.

Природа. Південніше масиву, біля Берестейського проспекту й станції «Житомирська», лежить «Зелена діброва», комплексна памʼятка природи місцевого значення.

Як не сплутати: Академмістечко, Біличі, Святошин і Новобіличі

Західні масиви Києва стоять упритул один до одного, а офіційно затверджених меж між ними немає. Усі вони належать до Святошинського району, а розрізнити їх можна так.

МісцевістьДе щодо Академмістечка й що це
БіличіНа захід, за проспектом Академіка Палладіна. Колишнє село й житловий масив; до станції метро «Академмістечко» з Біличів веде окремий вестибюль.
НовобіличіНа північний захід. Колишнє селище з садибами й житловий масив.
СвятошинНа південь, уздовж Берестейського проспекту. Історична місцевість, що дала назву району; тут станції метро «Житомирська» і «Святошин».
АвіамістечкоНа схід. Частина Святошина між залізницею, Берестейським проспектом, бульваром Академіка Вернадського й вулицею Гетьмана Кирила Розумовського.

Ще одна пастка: сама станція. «Академмістечко» стоїть не в центрі масиву, а на його західному краю, біля проспекту Палладіна.

Часті запитання

Академмістечко: це який район Києва?

Святошинський. До нього належать і масив, і станція метро «Академмістечко», і сусідні Біличі, Новобіличі та Святошин. До 2001 року район називався Ленінградським.

Академмістечко: лівий чи правий берег?

Правий. Це західна околиця правобережного Києва, біля кінцевої червоної лінії метро.

Яка гілка метро біля Академмістечка і як доїхати з центру?

Червона, М1 святошинсько-броварська: «Академмістечко» її кінцева західна станція, далі на схід «Житомирська» і «Святошин». З центру їдьте червоною лінією до кінцевої; до південної частини масиву ближче «Житомирська».

Скільки виходів у метро «Академмістечко» і куди вони ведуть?

Вестибюлів два, з підземними переходами в бік масиву Академмістечко й у бік Біличів. Виходи ведуть до проспекту Академіка Палладіна, бульвару Академіка Вернадського й вулиці Академіка Єфремова.

Коли відкрили станцію метро «Академмістечко»?

24 травня 2003 року, разом із «Житомирською». Як зараз працює метро, розбираємо в матеріалі «Метро Києва».

Чому Академмістечко так називається?

Це скорочення від «академічне містечко»: з початку 1960-х тут будували інститути Академії наук і житло для науковців поруч із ними. Станцію метро назвали за масивом, хоча в проєкті вона звалася «Проспект Академіка Палладіна».

Як правильно пишеться: Академмістечко чи Академ містечко?

Разом і з двома «м»: Академмістечко. Це одне складноскорочене слово, тому ні пробілу, ні дефіса в ньому немає. Наголос падає на склад «сте».
Джерела

Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті подано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 17 листопада 2026.