Перейти до змісту
Карта тривог
Суспільство

Позняки у Києві: який це район, де на карті й звідки назва

МісцевістьПозняки на карті Києва: Дарницький район · лівий берег Дніпра
Карта тривог Києва: чи є тривога заразКарта тривог →
Коротко про головне

Позняки — житловий масив і історична місцевість на лівому березі Дніпра, у Дарницькому районі Києва (російською назва звучить так само — Позняки).

  • Масив лежить між Дніпром, залізницею, вулицею Ревуцького і проспектом Бажана. Найближче метро — «Позняки» на зеленій лінії, за 1,2 км від центру масиву.
  • Назву найчастіше виводять від прізвища Позняк: на початку XVII століття родина Позняків володіла поселенням на лівому березі.
  • На місці масиву було село, відоме з 1571 року. Житловий масив почали будувати 1989 року.
Район
Дарницький

з 2001 року; у 1989–2001 роках — Харківський

Берег Дніпра
лівий

від Дніпровської набережної до вулиці Ревуцького

Найближче метро
«Позняки»

1,2 км від центру масиву, М3 сирецько-печерська

Карта
Позняки на карті Києва
Наведіть на точку або торкніться її, щоб побачити назву. Позначено 15 мікрорайонів Позняків, найближче метро й орієнтири.
  • Позняки
  • мікрорайони й старе село
  • Мметро, М3
  • Еелектричка
  • орієнтири
  • сусідні місцевості

Найближче метро: «Позняки» — 1,2 км, М3 сирецько-печерська; «Осокорки» — 1,5 км, М3 сирецько-печерська; «Харківська» — 1,9 км, М3 сирецько-печерська; «Славутич» — 2,1 км, М3 сирецько-печерська.

Електричка: «Березняки» — 2,2 км.

Відстані — по прямій від центру місцевості за даними OpenStreetMap. Межі місцевостей у Києві офіційно не затверджені, тому на карті центр і мікрорайони, а не контур.

Де це: межі й сусіди

Позняки лежать на півдні лівобережного Києва, біля самого Дніпра. Межі масиву зазвичай проводять так: на заході — Дніпро з Дніпровською набережною, на півночі — залізниця, на сході — вулиця Ревуцького, на півдні — проспект Миколи Бажана. Офіційно затверджених меж у історичних місцевостей Києва немає, тож у різних довідниках вони трохи різняться.

Сусіди такі: за залізницею на півночі — Березняки, на сході за вулицею Ревуцького — Харківський масив, на півдні за проспектом Бажана — Осокорки. Сам масив ділять навпіл проспектом Петра Григоренка: Західні Позняки лежать між Дніпровською набережною і проспектом Григоренка, Східні — між проспектом Григоренка й вулицею Ревуцького.

Усередині масив розбитий на пронумеровані мікрорайони: від 1-го до 11-го, частина з літерами — 4-й «А», 6-й «А», 10-й «А» і 10-й «Б». Разом це 15 мікрорайонів, і всі вони позначені на карті вище. Такі ж номери трапляються в міських документах, наприклад у дозволах на будівництво: «4-й мікрорайон житлового масиву Позняки».

Звідки назва

Одностайної версії в істориків немає, але найімовірнішою вважають прізвище Позняк. На початку XVII століття Мойсей і Леонтій Позняки (одні джерела звуть їх заможними селянами, інші шляхтою) володіли на лівому березі поселенням Паньківщина, яке називали ще Позняківщиною. Є застереження: документів, які б прямо доводили, що Позняківщина і Позняки — одне місце, не знайдено.

Дві інші версії слабші. Перша виводить назву від річки Позняківки, що справді текла тут як стариця Дніпра. Друга — від старого слова «поздняк», тобто «той, що визрів або народився пізніше звичайного»: так могли прозвати власника села.

Назви, що лишилися від села

Стара забудова зникла, але частина сільських топонімів пережила її в назвах вулиць і озер. Княжий Затон згадується з XVII століття; «затон» — видовжена затока, що глибоко врізається в берег. Срібний Кіл дав назву Срібнокільській вулиці; значення неясне, одна з версій пов’язує «кіл» із тюркським словом на позначення річкової затоки. Озеро Корольок досі стоїть біля перетину Здолбунівської вулиці й проспекту Григоренка, а район Любарської вулиці колись звали Могучою.

Фрагмент австро-угорської військової мапи 1891 року: села Pozniaki й Osokorki на лівому березі Дніпра серед проток і заболочених лук
Позняки (Pozniaki) на австро-угорській військовій мапі 1891 року. Довкола протоки й заболочені луки, які через століття підуть під намивний пісок. Вікісховище, суспільне надбання.

Міфи й чутки про Позняки: болото, оперні вулиці та «пізнє» село

Про Позняки кажуть багато, і дещо з цього навіть правда. Ось найживучіше проти документів і старих мап.

Що кажуть Що насправді
«Позняки стоять на болоті»Правда, тільки болото вже під піском. До 1980-х тут лежали заплавні луки, струмки, болота й півтора-два десятки озер. У документі Дарницької РДА від 24 березня 2015 року сказано: при забудові ґрунт підняли на 7–9 метрів намивом піску, і це підняло рівень ґрунтових вод.
«Молодий спальний район, історії тут немає»Масив молодий, місце старе. Багатоповерхівки зводять з кінця 1980-х. Село ж 1723 року мало 22 двори, а 1917-го вже 255 дворів і 1 519 мешканців. А ось популярний 1538 рік документом підтвердити не вдалося: відомі згадки починаються з 1570–1571 років.
«Назва від слова „пізно“ або від річки Позняківки»Документів немає. «Пізнє» село лишається народною легендою: папери XVII століття пишуть «Позняковщіна», і в цьому чути прізвище, а не календар. Річка ж була: стариця Дніпра близько кілометра завдовжки. Топографи 1897 року зняли її без назви, а ім’я згадали старожили вже на початку XXI століття.
«Озера тут штучні, а Жандарка взагалі з’явилась у 1970-х»Частково. Сонячне, Лебедине, Срібний Кіл і став у парку справді виникли через намив. Але Жандарку, вона ж Біле, топографи зняли ще наприкінці XIX століття, а Качине 2016 року Інститут водних ресурсів назвав природним старичним озером, тобто залишком старого русла.
«Позняки завжди були Київською губернією»Неправда. Київ стояв через річку, а село з 1802 до 1923 року числилось у Чернігівській губернії: Остерський повіт, Броварська волость, з 1903 року Микільсько-Слобідська.
«Позняки й Осокорки: це ж одне й те саме»Сьогодні ні, а було. З 1984 року це одне селище міського типу Осокорки: 7 тисяч мешканців і 800 приватних будинків. У межі Києва його включили указом № 8199-XI від 2 жовтня 1989 року.
«На Позняках є квартал оперних вулиць»Є, але за межею. Чавдар, Гмирі, Гришка, Мишуги, Руденко, Крушельницької: журналістка Наталія Талалай 2018 року описала цей квартал як Позняки, а енциклопедичні описи кладуть його в Осокорки, на південь від проспекту Бажана. Стара назва місцини: Чорні Лози.
«Вийшов на станції „Позняки“, отже, я на Позняках»Частково. Виходи ведуть на проспект Бажана, межу з Осокорками. Та й назву вибрали не одразу: у проєкті станція звалась «Промвузол», 1986 року стала «Проспектом Бажана», а 1990-го «Миколи Бажана».

Історія: від села бояр путних до масиву

Хронологія
Чотири з половиною століття: від села з люстрації до 15 мікрорайонів
1571 — перша згадка

Позняки з’являються в люстрації — описі державних маєтків — як поселення «бояр путних», тобто людей, які несли шляхову службу при київському воєводі.

1631 — село переходить монастирю

Мойсей Позняк передає (або продає) поселення київському митрополиту Петру Могилі, а той дарує його Братському монастирю. Мешканці жили з тваринництва, рибальства й лозоплетіння та возили свій товар на київські ринки.

1920-ті — Старі й Нові Позняки

Село розділилося на дві частини. Більша частина старих Позняків лежала там, де тепер промзона.

1935 — у межах Києва

Того року утворили Дарницький район Києва й розширили міську смугу; Позняки опинилися в його складі.

1989 — початок житлового масиву

Значну частину старої забудови знесли ще в 1980-х, а з 1989 року на її місці зводять житловий масив. Будівництво триває досі: зводять і типові будинки, і дорогі сучасні комплекси.

Грудень 1994 — метро і новий район

Відкривається станція «Позняки» на проспекті Бажана. З 1989 до 2001 року масив належав Харківському району, а після реформи районів Києва 2001 року — Дарницькому.

Бояри, яким не хотілося в місто

Перша сцена, яку можна уявити, датована 1570 роком: бояри із села Позняки одностайно відхрещуються від замкової служби й обов’язку жити в місті, бо, мовляв, отримали шляхетство. Епізод наводить І. Парнікоза, дослідник дніпровської заплави, з посиланням на Клімовського. Чотири з лишком століття потому місто приїхало до них само.

Рід був непростий. Н. Яковенко пише про три його «іпостасі»: київські міщани з ревізії 1552 року, черкаські бояри й гілка, що на початку XVII століття володіла Паньківщиною як «повноправна шляхта з гербом власним „Позняк“». За нею ж, село відійшло спершу Києво-Печерському монастирю й лише згодом Братському, тож звична історія про передачу Петру Могилі не єдина.

Писарі особливо не морочились. «Діловоди вважали: головне, що маєток є, а тому і називали його кожен на свій лад – як Бог на душу покладе», пише Парнікоза. Звідси «хутір Позняковщіна» 1636 року, «село Позняки» 1666-го, «село Позняк» із 30 хатами 1781-го й «селище Позняки» з 97 «душами казенних людей» 1787-го. А царі й гетьмани знову й знову підтверджували Братському монастирю право «на село Позняки на Дніпрі лежаче, з землями, з полями, орними сіножатями, городами, озерами, борами, лісами, іншими угіддями».

Листівка 1911 року: Братський монастир і Духовна академія в Києві, площа з трамвайними рейками й натовпомПортрет митрополита Петра Могили, XVII століття: у чорному клобуку, із жезлом, угорі герб
Ліворуч Братський монастир і Духовна академія на листівці 1911 року (Вікісховище). Праворуч митрополит Петро Могила, портрет XVII століття (Вікісховище). Обидва кадри: суспільне надбання.

Вода ділила село навпіл: на мапі Генплану 1947 року Старі й Нові Позняки розділяє нинішнє озеро Жандарка. Жили кутками: Могуча, пізніше Бессарабочка, Гай на березі стариці Прірва, Убидь біля нинішніх Затишної й Тепловозної. Озера Наумка й Солоне проковтнула вже забудова.

Колгосп 1932 року звався «імені Третього Року П’ятирічки» і не мав ріллі. Під час Голодомору, за даними Сергія Вакулишина, померли 740 позняківців, майже половина мешканців села.

Масив, який креслили як Північні Осокорки

Кінець села почався на кресленні. Шулькевич і Дмитренко 1982 року описують «Північні Осокорки» на приблизно 90 тисяч людей і шість мікрорайонів, «два з яких розташовуються північніше південного мостового переходу на території с. Позняки». Знесення, за Вакулишиним, почали 1987 року з кутка Корольок (назву виводять то від пташки, то від людини), а забудова на гідронамиві пішла з 1988-го.

На архівному кадрі 1989 року біля нинішньої Драгоманова пісок намивають поруч із трьома глинобитними садибами: вони покинуті, чекають на знос, довкола ще стоять тини й сади. На схемі Києва того ж року Позняки, за спостереженням Парнікози, «помилково підписано як Осокорки». Тож плутанина старша за самі будинки: перших мешканців масив прийняв 1990-го.

Хутір на 63 сотки

Найвпертіший шматок села дожив до XXI століття. 2016 року Євген Руденко описав для Bird in Flight (передрук на LB.ua) хутір між висотками: 63 сотки, дев’ятеро людей у господарстві, вівця Буля, кози, свині, кролики й птиця. Дід господині прийшов сюди 1947-го з Полтави, спершу жив у землянці, заробляв на будівництві мосту Патона й звів дім із паровим опаленням, на яке люди ходили дивитись.

Кіз колись було двадцять. Козел-заводіяка виводив стадо до багатоповерхівок, де воно об’їдало клумби, найбільше троянди, а найспритніші застрибували на сміттєві контейнери; після нарікань мешканців стадо скоротили вдесятеро. Плюс сусідства господиня знайшла сама: вночі від вікон «так світло, що можна на городі розсадою займатися». Чи живе хутір нині, напевно не скажемо. Довідкові описи й досі згадують біля проспекту Григоренка ділянку яру зі старою забудовою й залишками присадибного господарства.

Що там зараз

Метро. Уздовж проспекту Бажана йде зелена лінія М3, і від масиву досяжні одразу чотири станції: «Позняки» (1,2 км від центру масиву), «Осокорки» (1,5 км), «Харківська» (1,9 км) і «Славутич» (2,1 км). Сама станція «Позняки» стоїть на перетині проспектів Бажана й Григоренка; виходи з неї ведуть на проспект Бажана. Найближча зупинка електрички — «Березняки», за 2,2 км.

Головні вулиці. Масив тримається на двох осях: проспекті Петра Григоренка, що перетинає його з півночі на південь, і проспекті Бажана на півдні. Інші великі вулиці — Драгоманова, Анни Ахматової, Здолбунівська, Ревуцького й Дніпровська набережна.

Парк і озера. Найпомітніше зелене місце — парк «Позняки» на перетині проспекту Григоренка й вулиці Драгоманова. Його створили 2003 року; разом із прилеглим озером площа перевищує 9 гектарів, на озері встановлено фонтани. Із колишніх сільських озер збереглися, зокрема, Корольок, Прірва, Жандарка й Качине, а на півночі масиву є озеро Сонячне.

Залишки села. Поза багатоповерхівками ще трапляються приватні садиби, наприклад на Батуринській вулиці, — це те, що лишилося від Старих і Нових Позняків. Біля місця зруйнованої в 1930-х сільської церкви у 2000-х збудували новий храм на Урлівській вулиці.

Як не сплутати: Позняки, Осокорки, Харківський і «ПОХ»

Три сусідні масиви Дарницького району часто зливають в один, і навіть місцеві спільноти в соцмережах називаються абревіатурою ПОХ — Позняки, Осокорки, Харківський. Розрізняти їх просто: Позняки — на північ від проспекту Бажана, між Дніпром і вулицею Ревуцького; Осокорки — на південь від проспекту Бажана; Харківський масив — на схід від вулиці Ревуцького.

Ще одна пастка — назви станцій метро. Станцію «Осокорки» люди логічно шукають в Осокорках, але вона стоїть на проспекті Бажана, тобто на межі обох масивів, а «Позняки» — на перетині Бажана й Григоренка. Тож «живу біля метро Позняки» може означати і Позняки, і північ Осокорків.

Вікторина: Позняки, Осокорки чи Харківський?

Шість прикмет, три масиви. Після кожної відповіді короткий факт.

Вікторина · 6 питань
1 / 6Мій мікрорайон місцеві звуть «Бурік».
Це Позняки: так неофіційно звуть 1-й мікрорайон на Здолбунівській вулиці, за заводом «Буревісник».
2 / 6Живу на вулиці Єлизавети Чавдар, а поруч Гришка й Мишуги.
Це Осокорки, на південь від проспекту Бажана, хоча оперний квартал інколи називають Позняками.
3 / 6Мій дід родом із села Шевченка, колишнього виселка Позняків.
Це Харківський: масив звели на місці знесеного села Шевченка.
4 / 6З балкона видно Жандарку, яка колись ділила село на Старі й Нові.
Це Позняки: озеро лежить між Урлівською, Здолбунівською й проспектом Григоренка.
5 / 6Вулиця Ревуцького в мене на заході, а станція «Вирлиця» приблизно за кілометр.
Це Харківський: Позняки починаються саме за Ревуцького, а до «Вирлиці» від центру масиву 1,1 км.
6 / 6Історію нашого села монастирський документ веде від 1070 року, а найближча до масиву станція зветься «Позняки».
Це Осокорки: цей рік назвав 1756-го Видубицький монастир. Від центру масиву до «Позняків» 434 м, до «Осокорків» 1,4 км.
Правильних відповідей: із 6

Часті запитання

Позняки — це який район Києва?

Дарницький. Позняки входять до нього з 2001 року, після реформи районів Києва; до того, з 1989 по 2001 рік, масив належав Харківському району. Станція метро «Позняки» теж розташована в Дарницькому районі.

Позняки — лівий чи правий берег?

Лівий. Західний край масиву виходить просто до Дніпра, на Дніпровську набережну, а навпроти, на правому березі, — Видубичі й Теличка.

Де на карті Києва знаходяться Позняки?

На лівому березі, на південний схід від центру міста: між Дніпром, залізницею, вулицею Ревуцького і проспектом Миколи Бажана. На карті вгорі статті позначено центр масиву, усі 15 мікрорайонів і найближчі станції метро.

Що означає назва «Позняки»?

Найімовірніше, вона походить від прізвища Позняк: на початку XVII століття Мойсей і Леонтій Позняки володіли поселенням на лівому березі, яке називали Позняківщиною. Інші версії — річка Позняківка або старе слово «поздняк», «той, що визрів пізніше».

Яка гілка метро на Позняках?

Зелена, М3 — Сирецько-Печерська. Біля масиву чотири її станції: «Славутич», «Осокорки», «Позняки» і «Харківська». Станцію «Позняки» відкрили в грудні 1994 року.

Який поштовий індекс Позняків?

Одного індексу на весь масив немає: Позняки обслуговують кілька поштових відділень, і індекс залежить від вулиці й номера будинку. Точний індекс для своєї адреси найнадійніше перевірити в довіднику на сайті Укрпошти.

Скільки людей живе на Позняках?

Окремої офіційної статистики по масиву немає: населення рахують по районах. Увесь Дарницький район, до якого входять Позняки, на 1 січня 2022 року мав 347 512 мешканців.

Що таке Позняки?

Житловий масив і історична місцевість на лівому березі Києва, у Дарницькому районі. Масив із 15 мікрорайонів виріс на місці однойменного села, відомого щонайменше з 1570-х, а станція метро з тією самою назвою стоїть на його межі.

Яка площа Позняків?

Офіційної цифри ми не знайшли: затверджених меж у масиву немає. Найближче число є в планах: увесь масив «Осокорки», частиною якого креслили Позняки, у виданні 1982 року займав 877 гектарів.

Де подивитися старі фото Позняків?

Кадри кінця 1980-х, із хатами поруч із намивом піску, наводить І. Парнікоза у праці про дніпровську заплаву. Знімки села 1939 року зберігаються в музейній колекції в Санкт-Петербурзі: хати, люди в традиційному й радянському одязі, озеро, якого вже немає.
Джерела
ⓘ

Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 9 жовтня 2026.