Нова Забудова — історична місцевість на правому березі Дніпра, у Голосіївському та Печерському районах Києва (рос. Новое Строение).
- Найближче метро — «Олімпійська» (613 м від центру місцевості) і «Палац „Україна“» (762 м) синьої лінії; зупинка електрички «Протасів Яр» — за 673 м.
- Назва зʼявилася в 1830-х: сюди, у долину Либеді, переселяли мешканців Печерська, чиї хати знесли під Нову Печерську фортецю, і нові квартали прозвали Новою забудовою.
- Це не про новобудови. Ідеться про старий центр уздовж Великої Васильківської з будинками кінця XIX — початку XX століття, а не про сучасні ЖК.
і Печерський: межа — Велика Васильківська
долина Либеді під Печерськими пагорбами
613 м, М2 оболонсько-теремківська
- Нова Забудова
- Мметро, М2
- Мметро, М3
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Олімпійська» — 613 м, М2 оболонсько-теремківська; «Палац «Україна»» — 762 м, М2 оболонсько-теремківська; «Палац спорту» — 1,3 км, М3 сирецько-печерська; «Площа Українських Героїв» — 1,4 км, М2 оболонсько-теремківська.
Електричка: «Протасів Яр» — 673 м.
Де це: межі й сусіди
Нова Забудова лежить у центрі правобережного Києва, у долині між річкою Либіддю та Печерськими пагорбами. Її осі — Велика Васильківська й паралельна їй вулиця Антоновича, що тягнуться з півночі на південь. Офіційних меж історичні місцевості не мають: «Хмарочос» описує Нову Забудову від вулиці Симона Петлюри до Либідської площі, а Вікіпедія серед головних вулиць називає ще Саксаганського, Жилянську й бульвар Тараса Шевченка.
Тому одним районом тут не обійтися. Квартали на захід від Великої Васильківської й на південь від вулиці Гетьмана Павла Скоропадського належать до Голосіївського району — межа району проходить саме цими вулицями. Східний бік Великої Васильківської, з костелом Святого Миколая, — уже Печерський район, а північна частина історичної Нової Забудови, ближче до бульвару Шевченка, — Шевченківський. Центр місцевості на карті вгорі — на голосіївському боці, навпроти костелу.
Сусіди такі: на сході, за Великою Васильківською, — Черепанова гора з НСК «Олімпійський»; на заході, за Либіддю й залізницею, — Протасів Яр на схилі Батиєвої гори; на південному заході — Байкова гора з Байковим кладовищем; на півдні, за Либідською площею, починається Деміївка. У межах самої Нової Забудови виділяють менші місцевості — Паньківщину на півночі та Ямки довкола Ямської вулиці.
Звідки назва
Назва буквальна. 1830 року імператор Микола I затвердив план Нової Печерської фортеці. Довкола укріплень мала лишитися незабудована еспланада, тож будинки Печерського форштадту викуповували й зносили, а їхніх власників — здебільшого відставних солдатів і дрібних чиновників — переселяли в долину Либеді. Нові квартали, які розплановували заново, приблизно з середини 1830-х і стали називати Новою забудовою. Російською місцевість звали «Новое строение» або «Новая застройка».
Переселенці принесли із собою й старі назви. Мешканці печерського поселення Ямки дали імʼя Ямській вулиці, а від перенесеної 1833 року з Печерська деревʼяної Володимирської церкви пішли назви Володимиро-Либідської вулиці й Володимирського ринку.
Сьогодні «нова забудова» — ще й звичайне словосполучення про новобудови, тож у пошуку поруч трапляються ЖК і забудовники. Тут ідеться саме про історичну місцевість Нова Забудова, якій майже два століття.
Історія: від переселенців до прибуткових будинків
Під фортецю зносять Печерський форштадт: за підрахунком краєзнавця Михайла Рибакова, за роки будівництва зникло 1 180 будинків. Їхніх власників переселяють у долину Либеді.
Піщаний шлях на Васильків стає Великою Васильківською, поряд прокладають Кузнечну (нині Антоновича) і Жандармську (нині Саксаганського). Ще пів століття тут переважають одноповерхові хати з городами.
Після відкриття залізничного вокзалу 1870 року й трамвайної лінії, прокладеної тут 1897-го, ділянки дорожчають, і хати поступаються багатоповерховим прибутковим будинкам із крамницями на перших поверхах.
Зводять неоготичний костел Святого Миколая: будівництво завершує Владислав Городецький за проєктом Станіслава Валовського. У Троїцькому народному домі 1907 року Микола Садовський відкриває перший український стаціонарний професійний театр — тепер тут театр оперети.
На місці Троїцького ринку зводять павільйони Всеросійської виставки; згодом тут зʼявиться стадіон — нинішній НСК «Олімпійський».
1981 року відкривається станція «Республіканський стадіон» (нині «Олімпійська»), 1984-го — «Червоноармійська» (нині «Палац „Україна“»). Малоповерхові будинки масово зносять, а на півдні місцевості, довкола вулиць Антоновича й Казимира Малевича, зводять експериментальний модерністський квартал.
Що там зараз
Велика Васильківська — давній шлях на Васильків і головна вулиця місцевості; у радянський час вона звалася Червоноармійською. На ній значною мірою збереглася забудова кінця XIX — початку XX століття. У місцевості працює Київський національний лінгвістичний університет.
Костел Святого Миколая — неоготичний храм 1899–1909 років. Наприкінці 1930-х його закрили й використовували як склад та архів, а з 1981 року тут працював концертний зал Будинку органної та камерної музики. На початку 1990-х відновили богослужіння, і храм ділили парафія та органний зал. У вересні 2021 року пожежа знищила орган. У січні 2026 року уряд передав костел у безоплатне користування римо-католицькій парафії на 50 років: будівля лишається державною, а Національному будинку органної та камерної музики шукають інше приміщення.
Володимирський ринок на вулиці Антоновича, 115, заснували 1888 року. До другої половини 1960-х він стояв там, де тепер Палац «Україна», а потім переїхав у критий павільйон на нинішньому місці.
Метро й електричка. Найближчі станції — «Олімпійська» (613 м від центру місцевості) і «Палац „Україна“» (762 м) синьої лінії М2; трохи далі — «Палац спорту» (1,3 км) на зеленій лінії М3 і «Площа Українських Героїв» (1,4 км) на М2. Зупинка міської електрички «Протасів Яр» — за 673 м, у долині Либеді біля підніжжя однойменного яру.
Як не сплутати
| Назва | Що це | Де |
|---|---|---|
| Нова Забудова | історична місцевість, що виникла в 1830-х | між долиною Либеді й Великою Васильківською; Голосіївський і Печерський райони |
| «нова забудова» | загальне слово про новобудови | будь-де; у пошуку часто ЖК і продаж квартир |
| Печерськ | старий район на пагорбах | на схід; звідти в 1830-х і переселяли людей на Нову Забудову |
| Черепанова гора | пагорб із НСК «Олімпійський» | на схід від Великої Васильківської, Печерський район |
| Деміївка | історична місцевість | на південь від Либідської площі |
Часті запитання
Нова Забудова — це який район Києва?
Нова Забудова — лівий чи правий берег?
Де на карті Нова Забудова?
Нова Забудова — це Печерськ?
Чи входить Нова Забудова до Соломʼянського району або Деміївки?
Чому місцевість називається Нова Забудова?
Яке метро на Новій Забудові?
- Вікіпедія, «Нова Забудова (Київ)»: виникнення, головні вулиці, Паньківщина, Володимирська церква.
- Wikipedia, «Nova Zabudova»: розташування, поділ між районами, квартал 1980-х.
- «Хмарочос», В. Хенгістов, «Київська Нова Забудова»: фортеця 1830 року, 1 180 будинків, походження назви, вулиці, прибуткові будинки, костел, народний дім, виставка 1913 року.
- Вікіпедія (рос.), «Новое Строение (Киев)»: російська назва.
- Вікіпедія, «Голосіївський район» та «Велика Васильківська вулиця»: межа районів, історія вулиці.
- Вікіпедія, «Костел Святого Миколая (Київ)», Урядовий портал, 7 січня 2026 та Zaxid.net: історія костелу, органний зал, пожежа 2021 року, передача парафії.
- Вікіпедія, «Володимирський ринок» та Gazeta.ua: рік заснування, колишнє місце, адреса.
- Вікіпедія, «Олімпійська» та «Палац „Україна“» (станції метро): роки відкриття й колишні назви.
- Вікіпедія, «Черепанова гора», «Паньківщина» і «Ямки (Київ)»: сусідні й внутрішні місцевості.
- OpenStreetMap: координати місцевості, станцій і орієнтирів для карти й відстаней, межі районів.
- Святошинський район Києва — захід міста, 110 км²
- Шевченківський район Києва — старий Київ, Лукʼянівка, Татарка, Сирець, Нивки
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Голосіївський район Києва — частина місцевості в цьому районі: масиви, межі, метро й ЦНАП району.
- Печерський район Києва — частина місцевості в цьому районі: масиви, межі, метро й ЦНАП району.
- Метро Києва — лінії, станції й вартість проїзду.
- Деміївка — південна сусідка за Либідською площею: метро «Деміївська», автовокзал і бібліотека Вернадського.
- Печерськ — звідки сюди переселяли людей: місцевість, яку двічі перекроїли фортеці.
- Бессарабка — північна сусідка на початку Великої Васильківської: площа й критий ринок 1912 року.
- Батиєва гора — пагорб за Либіддю, де легенда про намет хана Батия не витримує перевірки документами.
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті — по прямій за даними OpenStreetMap станом на 20 жовтня 2026.




