Голосіїв — історична місцевість на правому березі Дніпра, у Голосіївському районі Києва (рос. Голосеев, Голосеево). Це Голосіївський ліс і забудова вздовж Голосіївського проспекту та Васильківської вулиці: лише частина району, який названо за місцевістю.
- Метро: найближча до центру місцевості станція не «Голосіївська» (1,5 км), а «Васильківська» (422 м), обидві на синій лінії М2.
- Назва: походження невідоме. Версія «голо сіяний» спирається на стару форму Голосѣевъ, а історія про жінок, які тут голосили за загиблими, лишається переказом.
- Форми назви: правильно Голосіїв, «у Голосієві». Голосієво постало під впливом російської мови, а «Голосіїв ліс» у довідниках зветься Голосіївським лісом.
- Що тут є: ліс зі ставками, парк імені Максима Рильського, Голосіївська пустинь і Головна астрономічна обсерваторія НАН України.
місцевість значно менша за однойменний район
південь міста, між Деміївкою, Теремками, Феофанією й Мишоловкою
до «Васильківської», лінія М2; «Виставковий центр» за 1,2 км
- Голосіїв
- Мметро, М2
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Васильківська» — 422 м, М2 оболонсько-теремківська; «Виставковий центр» — 1,2 км, М2 оболонсько-теремківська; «Голосіївська» — 1,5 км, М2 оболонсько-теремківська.
Електричка: «Київ-Деміївський» — 3,7 км; «Протасів Яр» — 4,2 км.
Де це: межі й сусіди
Голосіїв лежить на півдні правобережного Києва. Офіційних меж у київських місцевостей немає; довідник «Вулиці Києва» (1995) описує Голосіїв між Добрим Шляхом, Деміївкою, Теремками, Феофанією й Мишоловкою, разом із Голосіївським лісом і частиною забудови вздовж нинішнього Голосіївського проспекту та Васильківської вулиці. Точка на карті стоїть у забудові біля метро, тому зелена частина лежить від неї на схід і південь: парк Рильського приблизно за 1,3 км, монастир за 1,9 км, обсерваторія за 2,9 км.
Сусіди за картою такі: на півночі Совки й Ширма, на північному сході Деміївка, на сході Добрий Шлях і Цимбалів Яр, на південному сході колишній хутір Самбурки й Мишоловка, на південному заході ВДНГ і Теремки, на півдні, за лісом, Феофанія.
Уся місцевість належить до Голосіївського району, але не дорівнює йому: район утворили 2001 року, він найбільший за площею в Києві й охоплює також Теремки, Китаїв, Корчувате й Пирогів. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.
Звідки назва
Довідник «Вулиці Києва» (1995) коротко констатує: походження назви невідоме. Певні лише старі записи: хутір Голосѣевскій 1604 року, Голосѣевъ 1686-го, «Голосѣевъ грунтъ» 1720-го (за «Київським топоніміконом» Ірини Желєзняк).
Версія «голо сіяний»: дерева нібито посіяли на голому місці. Енциклопедія сучасної України повʼязує це з лісопарком XVIII століття, а Вікіпедія додає мовний аргумент: у формі Голосѣевъ є корінь «сіяти». Слабке місце таке: перша згадка назви сягає 1541 року, тобто вона старша за той лісопарк.
Версія «голосили» лишається переказом: у лісі ховалися кияни під час татарського нападу й оплакували загиблих. Довідка Голосіївської райдержадміністрації прямо називає це легендою, Вікіпедія вважає малоймовірним.
Як правильно. Українською Голосіїв, відмінюється як Київ чи Миколаїв: Голосієва, у Голосієві. Форму Голосієво Вікіпедія пояснює впливом російської мови, а «у Голосієво» називає суржиком. Ліс теж часом звуть «Голосіїв ліс», але в енциклопедіях і документах це Голосіївський ліс.
Історія: від лаврського хутора до станції метро
1541 року Голосіїв згадано як монастирське володіння: довідник «Вулиці Києва» пише про Києво-Печерську лавру, дослідниця Л. Томілович про Видубицький монастир, від якого землі згодом перейшли до Лаври. 1617 року це вже хутір Голосіївський.
Архімандрит Лаври й майбутній митрополит Петро Могила зводить тут церкву Іоанна Сочавського й дім для себе, закладає сад і монастир.
1786 року пустинь стає окремим монастирем під управлінням колишнього архімандрита Лаври Зосими Валькевича. 1800-го монастир скасовують, і пустинь лишається літньою резиденцією київських митрополитів. У 1840-х тут зводять Покровську церкву, 1852 року пустинь дістає назву Свято-Покровської.
За довідкою райдержадміністрації, 1923 року хутір входить до складу Києва. Того ж року монастирські землі отримує сільськогосподарський інститут, 1927-го монастир закривають. До 1932 року на гребені пагорба постає комплекс академії архітектора Дмитра Дяченка, нині Національний університет біоресурсів і природокористування.
1944 року Олександр Орлов засновує в лісі астрономічну обсерваторію. У 1955–1958 роках у західній частині лісу зводять ВДНГ, наприкінці 1950-х на півночі закладають парк, 1964-го він дістає імʼя Максима Рильського.
Споруди пустині розібрали ще в 1950–1960-х; від 1993 року монастир відбудовують. 2007 року ліс входить до національного природного парку «Голосіївський». 15 грудня 2010 року відкриваються станції «Голосіївська» й «Васильківська», а 27 грудня 2011-го «Виставковий центр».
Улітку 1941 року лісом проходила лінія оборони Києва, яку тримали регулярні війська й загони студентів-ополченців сільськогосподарського та лісотехнічного інститутів. На гребені пагорба збереглися окопи з памʼятним знаком 1972 року, у парку стоїть стела 1965 року, а на розі вулиць Героїв Оборони й Генерала Родимцева меморіальний комплекс 1979 року.
Гай у формі собору: що писали про Голосіїв 1868 року
«За свідченням деяких, Валькевич, живучи в цій пустині, розводив сад і гай; в останньому він, розсадкою дерев, зобразив план Великої Лаврської церкви».
Микола Закревський, «Описание Киева», т. 1, Москва, 1868, с. 272. Переклад із російської наш.
Зосима Валькевич керував пустинню з 1786 року до смерті 1793-го, а Великою церквою Лаври звали її Успенський собор. Сам Закревський обережний: «за свідченням деяких». Томілович у праці про парки Києва пише про план усієї Лаври й згадує, що дехто приписував цей задум ще Петру Могилі, «хоча це мало ймовірно». Довідка Голосіївської райдержадміністрації теж згадує обриси лаврської церкви, але без імені садівника.
Перевірити вже нічим. За Томілович, від парку й саду Могили та його наступників нічого не лишилося, а місце старої пустині тепер у межах Ботанічного саду Національного університету біоресурсів. З тодішніх споруд, за ЕСУ, уцілів лише колишній будинок митрополита.
Що там зараз
Ліс і парк. Голосіївський ліс з 1972 року є памʼяткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а з 2007-го входить до національного природного парку «Голосіївський» площею понад 4,5 тис. га. Тут ростуть дуби віком понад 300 років, а в ярах лежать Голосіївські, вони ж Дідорівські, ставки. На півночі лісу парк імені Рильського: каскад із чотирьох ставків у долині Горіхуватки, човнова станція, Зелений театр, атракціони.
Монастир. Голосіївська пустинь, вона ж Покровський монастир, стоїть наприкінці Пустинської вулиці, яка раніше звалася вулицею Полковника Затєвахіна. Майже все, що видно сьогодні, зведено після 1993 року.
Наука. Головна астрономічна обсерваторія НАН України працює на вулиці Академіка Заболотного, 27; за місцем її неофіційно звуть Голосіївською. За Вікіпедією, галявину вибрав сам Олександр Орлов: астрономам потрібне було місце за містом, без яскравого освітлення. Науковці досліджують Сонце, тіла Сонячної системи, зорі й галактики, а при обсерваторії є музей. Поруч, на Заболотного, 19, Національний музей бджільництва.
Рильський. Поет жив поруч із парком у 1951–1964 роках і 1959-го видав збірку «Голосіївська осінь». Його будинок на вулиці Максима Рильського, 7 з 1968 року є літературно-меморіальним музеєм.
Транспорт. Найближчі станції синьої лінії М2: «Васильківська» (422 м по прямій), «Виставковий центр» (1,2 км) і «Голосіївська» (1,5 км). Електричка далеко: «Київ-Деміївський» за 3,7 км, «Протасів Яр» за 4,2 км. Голосіївським проспектом ходять тролейбуси № 11, 12 і 43, у них є зупинка «Голосіївський парк». Автобус № 38 сполучає метро «Деміївська», «Виставковий центр» і вулицю Метрологічну, зупиняючись біля Інституту бджільництва; там само ходять автобуси № 57 і № 58. Номери подано за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; маршрут зручно звірити в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва або маршруток.
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Голосіїв і Голосіївський район | Місцевість лише частина району. Район існує з 2001 року й тягнеться від Нової Забудови до Феофанії, Пирогова й Китаєва. |
| Голосіїв і станція «Голосіївська» | Станція стоїть на Голосіївській площі, де сходяться Голосіїв і Деміївка; до 2004 року її проєктна назва була «Горіхуватська площа». До центру місцевості ближче «Васильківська». |
| Ліс, парк і національний парк | Ліс є природним масивом. Парк імені Рильського закладено в його північній частині наприкінці 1950-х. Національний природний парк «Голосіївський» створено 2007 року, і він значно більший за сам ліс. |
| Голосіївський проспект і Голосіївська вулиця | Проспект, що до 2015 року звався проспектом 40-річчя Жовтня, тягнеться на 4,6 км до проспекту Академіка Глушкова. Вулиця коротша: від проспекту Науки до Голосіївської площі. |
| Голосіївська й Китаївська пустині | Два різні монастирі в одному лісовому масиві. Закревський рахував між ними пʼять верст: Голосіївська на заході, Китаївська на сході, у сусідньому Китаєві. |
Часті запитання
Голосіїв: який район Києва?
Голосіїв: лівий чи правий берег?
Як правильно: Голосіїв чи Голосієво?
Чому місцевість називається Голосіїв?
Яка станція метро найближча до Голосієва?
Коли Голосіїв став частиною Києва?
- WWW Енциклопедія Києва, «Голосіїв» (за довідником «Вулиці Києва», 1995; архів): межі, «походження назви невідоме», згадки 1541 і 1617 років.
- М. Закревський, «Описание Киева», т. 1 (1868), с. 271–272: пустинь, Петро Могила, Зосима Валькевич, гай, скасування монастиря.
- Л. Томілович, «Парки Києва. Голосієво» (архів): Видубицький монастир, історія пустині, академія, оборона 1941 року, парк і ботанічний сад.
- Енциклопедія сучасної України: «Голосіївська пустинь», «Голосіївський ліс», «Астрономічна обсерваторія Головна».
- Голосіївська РДА, загальні відомості про район: версії назви, 1923 рік, сад за планом церкви, парк Рильського.
- Вікіпедія: «Голосіїв», «Голосіївський ліс», «Голосіївський парк імені Максима Рильського», «Головна астрономічна обсерваторія», «Пустинська вулиця», «Голосіївський проспект», «Голосіївська вулиця», «Горіхуватка», «Національний музей бджільництва України», «Голосіївська» і «Виставковий центр».
- «Київпастранс», автобус № 38 і дані КМДА: маршрути станом на жовтень 2026 року.
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, сусідні місцевості.
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Голосіївський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Деміївка у Києві — північно-східна сусідка, звідки починається Голосіївський проспект.
- Теремки у Києві — масиви на південному заході, кінець синьої лінії метро.
- Феофанія у Києві — південна сусідка за лісом, з парком-памʼяткою й Пантелеймонівським собором.
- Мишоловка у Києві — колишнє село на південному сході, під Голосіївським лісом.
- Китаїв — східний край того самого лісу: Китаївська пустинь і городище.
- Ширма — сусідня Ширма: селище приватних садиб із трьома версіями назви й таблицею перейменованих вулиць.
Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться, а точка на карті умовна. Відстані подано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 6 листопада 2026, номери маршрутів за даними КМДА станом на жовтень 2026.




