Житловий масив Академмістечко лежить на правому березі Дніпра, на заході Києва, у Святошинському районі (рос. Академгородок).
- Метро «Академмістечко», кінцева червоної лінії М1, за 699 м від центру масиву. Друга найближча станція, «Житомирська», за 1,2 км.
- Назва скорочує «академічне містечко»: з 1962 року тут будували інститути Академії наук і житло для науковців. Пишеться разом і з двома «м».
- Станція стоїть на західному краю масиву, і один із її вестибюлів веде вже в сусідні Біличі.
з 2001 року, до того Ленінградський
до кінцевої «Академмістечко», лінія М1
інститути Академії наук і житло для них
- Академмістечко
- Мметро, М1
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Найближче метро: «Академмістечко» — 699 м, М1 святошинсько-броварська; «Житомирська» — 1,2 км, М1 святошинсько-броварська; «Святошин» — 2,1 км, М1 святошинсько-броварська.
Електричка: «Новобіличі» — 1,2 км; «Святошин» — 2,0 км.
Де це: межі й сусіди
Академмістечко лежить на заході Києва, північніше Берестейського проспекту. Зазвичай межі масиву проводять так: на заході проспект Академіка Палладіна, на північному сході залізниця Київ – Коростень, на півдні вулиці Ореста Васкула й Депутатська. Головна вулиця, бульвар Академіка Вернадського, перетинає масив із заходу на південний схід.
Сусіди: Біличі за проспектом Палладіна на заході, Новобіличі на північному заході, Святошин на півдні й Авіамістечко, частина Святошина, на сході. Колись південну межу зі Святошином утворював яр зі струмком, але з 1980-х струмок тече в колекторі, і чіткої межі між місцевостями не стало.
Адміністративно все це Святошинський район: до нього належать і Академмістечко, і Біличі, і Новобіличі, і Святошин. Таку назву район має з 2001 року, а до того західні масиви входили до Ленінградського району.
Метро «Академмістечко»: кінцева червоної лінії
Станція «Академмістечко» стоїть на західному краю масиву, за 699 м від його центру, на перехресті проспекту Академіка Палладіна, бульвару Академіка Вернадського й вулиці Академіка Єфремова. Це кінцева західна станція червоної лінії М1. Звідси ж вирушають приміські маршрутки.
Вестибюлів два, з підземними переходами: один веде в бік масиву Академмістечко, другий у бік Біличів. Тому «живу біля метро Академмістечко» може означати і сам масив, і сусідні Біличі. Станцію відкрили 24 травня 2003 року разом із «Житомирською».
Як доїхати з центру. Червоною лінією до кінцевої. До південної частини масиву ближче «Житомирська», за 1,2 км: її виходи стоять на початку вулиці Мирослава Поповича. Третя станція поруч, «Святошин», за 2,1 км. Електрички в самому масиві немає: найближча зупинка «Новобіличі» за 1,2 км, станція «Святошин» за 2,0 км.
До котрої працює метро й коли зачиняються вестибюлі, розбираємо в матеріалі «Метро Києва»: час залежить від комендантської години й змінювався цієї осені.
Звідки назва
«Академмістечко» це складноскорочене слово від «академічне містечко». Так тлумачний словник називає комплекс наукових інститутів Академії наук разом із житловими будинками й закладами побуту для співробітників. Ілюстрацією в словнику служить саме київський приклад: «побудовано Академмістечко у Святошині, в якому розміщено ряд інститутів та житловий комплекс».
Задум полягав у тому, щоб науковці жили поруч із лабораторіями: інститутські корпуси й житлові квартали зводили в пішій доступності одне від одного. Станцію метро згодом назвали за масивом, хоча в проєкті вона звалася «Проспект Академіка Палладіна».
Як пишеться. Разом і з двома «м» на стику частин: Академмістечко. Слово відмінюється як іменник середнього роду: до Академмістечка, в Академмістечку або на Академмістечку. Наголос падає на склад «сте».
Історія: від інститутів до кінцевої метро
На західній околиці міста, біля Святошина, починають зводити корпуси інститутів Академії наук УРСР (геофізики, загальної та неорганічної хімії, металофізики, проблем матеріалознавства) і житлові квартали для їхніх працівників.
Поет мешкає на бульварі Академіка Вернадського. Згодом там зʼявиться меморіальна дошка, а сусідню Радгоспну вулицю назвуть його іменем.
Біля початку бульвару Академіка Вернадського встановлюють памʼятник першому президентові Академії наук Володимиру Вернадському (скульптор Олександр Скобліков, архітектор Анатолій Ігнащенко).
Відкриваються станції «Житомирська» й «Академмістечко». Відтоді «Академмістечко» стала кінцевою західною станцією червоної лінії й однією з найзавантаженіших у Києві.
На сайті Київради зареєстрували петицію перейменувати станцію на «Василя Стуса». Збір підписів завершився на позначці 2477; станція й надалі називається «Академмістечко».
У першій половині XX століття чимало тутешніх вулиць мали замість назв номери: 46-а Нова, 88-ма Нова, 255-та Нова. Місцевість була напівсільська, поруч лежали Святошинські дачі, і це досі читається на табличках: Сільська, Серпова.
За довідковими описами, забудова почалась 1962 року, архітектор Р. Б. Добровінський. До перших інститутів добиралися трамваями № 5, 14 і 23 Брест-Литовським шосе, а далі, «долаючи значну відстань пішки». Зупинний пункт на залізниці зʼявився 1974 року «у звʼязку із розбудовою Академмістечка», а близько 2002-го його платформи почали розбирати, за рік до метро.


1969 рік залишив кінотеатр «Електрон» на 350–400 місць і спорткомплекс «Наука» з мозаїкою «Рух» Галини Зубченко й Григорія Пришедька на фасаді. Кінотеатр закрили 1993 року й віддали під продуктовий склад.
Стус на бульварі Вернадського. Найвідоміший мешканець бульвару академіком не був. Василь Стус жив у гуртожитку на Вернадського, 61, аспірантом Інституту літератури, і 4 вересня 1965 року виступив проти арештів на премʼєрі «Тіней забутих предків» у кінотеатрі «Україна», після чого його відрахували. Дошку на будинку № 61, за даними Харківської правозахисної групи, вішали двічі, 1995-го й 2000-го: першу вкрали. Радгоспну вулицю перейменували на честь поета 21 травня 2003 року, за три дні до відкриття метро.
Міфи й чутки про Академмістечко: що тут правда
Про масив учених переказують багато. Дещо підтверджується цифрами, дещо розсипається від однієї дати.
| Що кажуть | Що насправді |
|---|---|
| «Тут живуть самі академіки» | Перебільшення. Квартали справді зводили для співробітників інститутів, і відгук мешканця 2023 року каже: живуть «в основному працівники й пенсіонери Академії наук». Але академіків у всій АН УРСР 1977 року було 121: на цілий масив не вистачило б, навіть якби всі оселилися тут. |
| «Науковцям давали квартири лише тут» | Документів немає. Вікіпедія пише, що «черговики-науковці отримували квартири тільки тут», але сама ставить позначку «джерело?». Постанови чи списків розподілу ми теж не знайшли. |
| «Типова радянська назва, власної історії немає» | Частково. Так сказано в петиції № 13898. Слово справді не київське: Академгородок у Новосибірську вирішили будувати 1957 року, томське академмістечко почали 1972-го, київський масив 1962-го. Але паперу про копіювання ми не знайшли, а власної історії тут вистачає. |
| «Станція мала зватися інакше, а за нею планували ще одну» | Правда. За довідковими описами, проєктну назву «Проспект Академіка Палладіна» закріпило розпорядження КМДА № 337 від 12 березня 1996 року. Наступною в проєкті стояла станція «Новобіличі»: ескізи збереглися, а планів будувати її Kashtan Media 2022 року не знайшла. |
| «Ескалатори тут ніколи не їздили» | Правда, наскільки відомо. Ескалатори на виходах не працюють від самого відкриття: так пишуть Kashtan Media (2022) і Вікіпедія, яка рахує їх чотири. Новіших даних ми не знайшли. |
| «Це найзавантаженіша станція метро» | Правда для 2019–2020 років. За даними метрополітену, 2019-го станцією скористалися понад 21,3 млн пасажирів, найбільше в мережі. З 25 травня по 31 жовтня 2020-го вона теж перша: 6 143,3 тис. проти 5 768,8 тис. на «Лісовій». Свіжіших порівнянь ми не знайшли. |
| «Тут батьківщина Ан-225 “Мрія”» | Частково. Так підписане популярне відео про ці околиці. Літак створило київське КБ імені Антонова, вперше він злетів 21 грудня 1988 року, а сам Олег Антонов, який близько 27 років жив по сусідству, помер ще 1984-го. |
Кого ви зустрінете на табличках Академмістечка
Слово «академік» тут трапляється на кожному кроці, але компанія ширша: у ній є гетьман, астроном, філософ і поет. А під кожною теперішньою назвою лежить стара.
| Назва | На честь кого й як звалася раніше |
|---|---|
| Бульвар Академіка Вернадського | Геохімік Володимир Вернадський, перший президент Української академії наук (1918). Раніше: Нова, Біличанська дорога, Піонерська, Артеківська. |
| Проспект Академіка Палладіна | Біохімік Олександр Палладін, президент Академії наук УРСР у 1946–1962 роках. Раніше: 4-а Просіка, Трамвайна, Новобіличанська. |
| Вулиця Академіка Кримського | Сходознавець Агатангел Кримський, один із засновників Академії, перекладач Омара Хайяма й «Тисячі і однієї ночі». Раніше: частина Бородянського провулку. |
| Вулиця Омеляна Пріцака | Сходознавець, учень Кримського, засновник Українського наукового інституту в Гарварді. Раніше: Нова, Академіка Кржижановського. |
| Вулиця Гетьмана Кирила Розумовського | Останній гетьман, який у 18 років очолив Петербурзьку академію наук; вулицю назвали 2024 року. Раніше: Лісова, 61-а й 258-ма Нові, Бородянська, Миколи Краснова. |
| Вулиця Клима Чурюмова | Астроном, співвідкривач комети 67P на знімку 1969 року; 2014 року до неї долетів зонд Rosetta. Раніше: Нова, Яснополянська. |
| Вулиця Мирослава Поповича | Філософ і логік, понад 40 років жив на цій вулиці, у 2001–2018 роках очолював Інститут філософії. Раніше: Торгова, 3-тя Просіка, Семашка. |
| Вулиця Академіка Доброхотова | Металург Микола Доброхотов, академік з 1939 року; на № 4 постала перша багатоповерхівка масиву. Раніше: 88-ма Нова, Капітанівська. |
| Вулиця Василя Стуса | Поет; імʼя вулиця отримала 2003 року, школа № 200 на вулиці Поповича у 2010-му. Раніше: 46-а Нова, Радгоспна. |
Колишні назви за статтями Вікіпедії, частину звірено з OpenStreetMap.
Що там зараз
Наука. Інститути Національної академії наук і досі стоять у масиві. На бульварі Академіка Вернадського й проспекті Академіка Палладіна розташовані, зокрема, Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова, Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського та Інститут геофізики імені С. І. Субботіна, а трохи північніше Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича.
Памʼятні місця. Памʼятник Вернадському стоїть біля початку бульвару, з боку Берестейського проспекту. На одному з будинків бульвару висить меморіальна дошка про те, що в 1963–1965 роках тут жив поет Василь Стус. Його імʼя тепер носять вулиця неподалік і школа № 200.
Природа. Південніше масиву, біля Берестейського проспекту й станції «Житомирська», лежить «Зелена діброва», комплексна памʼятка природи місцевого значення.
Як не сплутати: Академмістечко, Біличі, Святошин і Новобіличі
Західні масиви Києва стоять упритул один до одного, а офіційно затверджених меж між ними немає. Усі вони належать до Святошинського району, а розрізнити їх можна так.
| Місцевість | Де щодо Академмістечка й що це |
|---|---|
| Біличі | На захід, за проспектом Академіка Палладіна. Колишнє село й житловий масив; до станції метро «Академмістечко» з Біличів веде окремий вестибюль. |
| Новобіличі | На північний захід. Колишнє селище з садибами й житловий масив. |
| Святошин | На південь, уздовж Берестейського проспекту. Історична місцевість, що дала назву району; тут станції метро «Житомирська» і «Святошин». |
| Авіамістечко | На схід. Частина Святошина між залізницею, Берестейським проспектом, бульваром Академіка Вернадського й вулицею Гетьмана Кирила Розумовського. |
Ще одна пастка: сама станція. «Академмістечко» стоїть не в центрі масиву, а на його західному краю, біля проспекту Палладіна.
Часті запитання
Академмістечко: це який район Києва?
Академмістечко: лівий чи правий берег?
Яка гілка метро біля Академмістечка і як доїхати з центру?
Скільки виходів у метро «Академмістечко» і куди вони ведуть?
Коли відкрили станцію метро «Академмістечко»?
Чому Академмістечко так називається?
Як правильно пишеться: Академмістечко чи Академ містечко?
- Вікіпедія, «Академмістечко (масив)» та «Академгородок (Киев)»: межі, початок забудови, інститути, вулиця й школа імені Стуса.
- Словник української мови (Горох) та «Словник.ua»: значення, наголос і відмінювання слова.
- Вікіпедія, «Академмістечко (станція метро)» і Kashtan Media: дата відкриття, проєктна назва, вестибюлі, пасажиропотік.
- Енциклопедія Сучасної України, «Київ» і Вікіпедія, «Памʼятник Вернадському»: рік, автори й місце памʼятника.
- Харківська правозахисна група, «Vasyl Stus Street in Kyiv» (2003): дошка на бульварі Вернадського, вулиця Стуса, колишній Ленінградський район.
- Петиція на сайті Київради і «24 Канал»: пропозиція перейменувати станцію, кількість підписів.
- Вікіпедія: «Святошинський район», «Біличі», «Новобіличі», «Авіамістечко», «Природно-заповідний фонд Києва»: межі, сусіди, «Зелена діброва».
- Internet Encyclopedia of Ukraine: Вернадський, Палладін, Кримський, Пріцак, Розумовський, Стус: біографічні факти.
- ESA, інтерв’ю з Климом Чурюмовим: зіпсована платівка 1969 року й комета 67P.
- Укрінформ (2020) і Суспільне (2020): пасажиропотік станцій за даними метрополітену.
- Суспільне, кінотеатр «Україна»: виступ 4 вересня 1965 року.
- Інтерв’ю Дяченків районній газеті, 2007 (архів) і відгуки на DIM.RIA: голоси мешканців.
- Вікіпедія про вулиці: Вернадського, Палладіна, Кримського, Пріцака, Розумовського, Чурюмова, Поповича, Доброхотова, Стуса, Сільська, Серпова; зупинний пункт Академмістечко.
- Вікіпедія про людей і контекст: Палладін, Кримський, Пріцак, Розумовський, Чурюмов, Попович, Доброхотов, Стус, Антонов, Ан-225, НАН України, Академгородок (Новосибірськ), Томське академмістечко.
- OpenStreetMap: координати масиву, інститутів і станцій для карти й відстаней.
Примітка: межі історичних місцевостей і житлових масивів Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані на карті подано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 17 листопада 2026.




