Китаїв — історична місцевість на правому березі Дніпра, у Голосіївському районі Києва (рос. Китаев, Китаево). Це південна околиця міста, східний край Голосіївського лісу; до Китаю назва стосунку не має.
- При чому тут «Китай»: ні при чому. Назву виводять від тюркського слова зі значенням «укріплення, фортеця», а над ставками справді стоїть давньоруське городище.
- Метро немає: найближчі «Видубичі» (3,8 км по прямій, лінія М3) і «Голосіївська» (3,9 км, лінія М2). Ближче зупинка електрички «Проспект Науки» (657 м), а від метро «Либідська» їдуть автобуси № 20, 27 і 52.
- Що тут є: Китаївська пустинь із Троїцькою церквою 1760-х, каскад Китаївських ставків, печери й археологічна памʼятка національного значення.
південна околиця, східна частина Голосіївського лісу
між Мишоловкою, Багриновою горою й Корчуватим
найближча «Видубичі» за 3,8 км, М3; електричка «Проспект Науки» за 657 м
- Китаїв
- Мметро, М2
- Мметро, М3
- Еелектричка
- орієнтири
- сусідні місцевості
Метро в самій місцевості немає. Найближчі станції: «Видубичі» — 3,8 км, М3 сирецько-печерська; «Голосіївська» — 3,9 км, М2 оболонсько-теремківська; «Деміївська» — 4,3 км, М2 оболонсько-теремківська.
Електричка: «Проспект Науки» — 657 м; «Петро Кривоніс» — 1,8 км.
Де це: межі й сусіди
Китаїв лежить на південній околиці Києва, там, де Голосіївський ліс спускається до дніпровської заплави. Офіційних меж у київських місцевостей немає; «Звід памʼяток історії та культури» окреслює Китаїв вулицями Моторною, Пирогівський Шлях, Учбовою й каскадом ставків наприкінці Китаївської вулиці. Головні вулиці: Китаївська й кінцева частина проспекту Науки.
Сусіди такі: на півночі Багринова гора, на північному заході Мишоловка, на сході, за Столичним шосе й залізницею, Корчувате, на заході Болгарський хутір, на півдні, через смугу лісу, Пирогів. Феофанія у тому самому лісовому масиві, але безпосередньою сусідкою не є: до неї майже 5 км по прямій.
Уся місцевість належить до Голосіївського району. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.
Звідки назва
Енциклопедія сучасної України виводить назву від тюркського слова, що означає укріплення, фортеця. WWW Енциклопедія Києва за довідниками 1981 і 1995 років обережніша, пише «ймовірно» й додає значення «стіна». Під укріпленням розуміють давньоруське городище на горі над ставками. Менш поширену версію наводить Вікіпедія: від давньословʼянського «кита», тобто «звʼязаний у пучок».
Легенда проти документів: при чому тут Китай
Навколо Китаєва зібралося кілька гарних історій. Ось що з них лишається, якщо відкрити джерела.
| Що розповідають | Що кажуть джерела |
|---|---|
| Назва якось повʼязана з Китаєм | Це лише збіг звучання. Назву місцевості виводять від тюркського слова «укріплення, фортеця», а назва країни, за Вікіпедією, пішла від Катаю, тобто кочових киданів. Жодне з переглянутих нами джерел цих слів не повʼязує. |
| Тут стояв палац-фортеця князя Андрія Боголюбського на прізвисько Китай | Переказ. Прізвисько відоме з грамоти Печерському монастирю 1159 року, що починається словами «Се аз великий князь Китай». Микола Закревський ще 1868 року назвав її підробленою: її видають «новий стиль» та «історичні промахи». Довідники 1981 і 1995 років усе ж подають палац як факт. |
| Городище і є літописним Пересіченем | Гіпотеза, хоч і популярна. Літопис згадує Пересічень під 1154 і 1161 роками; ЕСУ пише «дослідники ототожнюють», а «Енциклопедія історії України», за Вікіпедією, каже «гіпотетично». |
| Печери й монастир давні, ще часів Русі | За переказами так, але ЕСУ уточнює: достовірні дані про печери стосуються XVI–XVIII століть. Документована історія обителі починається 1716 року. |
| Ченцем Досифеєм тут була дворянка Дарʼя Тяпкіна | Так каже житіє: після смерті ченця 1776 року сестра нібито впізнала її на зображенні. Дослідниця О. Крайня, зіставивши житіє з архівами, знайшла неузгодженості, тож питання лишається відкритим. |
| Каштан біля церкви посадив Петро Могила | Так каже легенда. Могила помер 1647 року, а вік дерева описи оцінюють у 300–350 років. Зате це найстаріший гіркокаштан Києва й памʼятка природи з 1994 року. |
Історія: від городища до монастиря й інституту
На горі стоїть укріплення з трьома лініями валів і ровів, поруч поселення й кілька сотень курганів. За ЕСУ, городище контролювало долину Дніпра, а зруйнували його 1240 року війська Батия.
На кошти князя Дмитра Голіцина зводять деревʼяну церкву. У 1763–1767 роках лаврський будівничий Степан Ковнір будує муровану Троїцьку, освячену 27 травня 1767-го.
Зʼявляються трапезна церква Дванадцяти апостолів (1835) і надбрамна дзвіниця (1837). 1853 року пустинь дістає назву Свято-Троїцької.
На північ від монастиря, уздовж Китаївської та Ягідної, росте дачне селище. Улітку тут живуть родини Миколи Лисенка й Михайла Старицького, а в 1920-х Михайло Грушевський.
Монастир ліквідовують, його землі передають новому інституту плодового і ягідного господарства. 1932 року розбирають дзвіницю. 1973-го інститут, за нарисом про село Новосілки, переїздить туди, за межу міста.
1993 року тут знову скит, з 1996-го самостійний монастир. 2009 року Китаївське городище і курганний могильник вносять до реєстру памʼяток національного значення, а 2025-го, за «Хмарочосом», до реєстру вносять усю місцевість як Китаївський археологічний комплекс.
Що там зараз
Монастир. Свято-Троїцький монастир, він же Китаївська пустинь, стоїть на Китаївській вулиці, 15. Головна споруда: Троїцька церква XVIII століття. Печери впорядкували після археологічних досліджень 1993–1994 років.
Археологія. Комплекс займає близько 75 га: городище, неукріплене поселення, два курганні могильники й печери.
Ставки й дерева. Китаївський струмок перетворено на каскад ставків, що тягнеться під городищем і закінчує Китаївську вулицю. На подвірʼї монастиря росте той самий каштан, а на колишній території інституту садівництва стоять пʼять софор японських віком близько 150 років. Про ті часи нагадує й вулиця Степана Дуки, названа на честь директора інституту.
Дачний Китаїв. Онука Старицького Ірина Стешенко згадувала, як родини влітку відпочивали «у Китаєві, або Голосієві» й вечорами співали в лісі. Лисенко, за описом Івана Парнікози, сім літ винаймав тут будиночок і щодня їздив до Києва пароплавом «Парубок»; будинок зберігся на Ягідній, 4 у дуже зміненому вигляді.
Транспорт. Метро в Китаєві немає: найближчі станції «Видубичі» (3,8 км по прямій, зелена лінія М3), «Голосіївська» (3,9 км) і «Деміївська» (4,3 км) на синій лінії М2. Ближче залізниця: зупинка електрички «Проспект Науки» (657 м) і станція «Петро Кривоніс» (1,8 км). Зупинку «вул. Китаївська» мають автобуси № 20 (від метро «Площа Українських Героїв» через «Либідську»), № 27 (від «Либідської» до Пирогова) і № 52 (від «Либідської»), а також маршрутки № 470 і № 557. Номери подано за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; маршрут зручно звірити в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва або маршруток.
Як не сплутати
| Що плутають | Як насправді |
|---|---|
| Китаїв, Китаєве, Китаєво | Те саме місце. Правильно Китаїв, «у Китаєві». Форму «Китаєве» Вікіпедія з посиланням на довідники називає помилковою, хоча її вживає й ЕСУ, а «Китаєво» досі трапляється в текстах. |
| Китаївська й Велика Китаївська вулиці | Китаївська йде від проспекту Науки до Троїцької церкви. Велика Китаївська лежить на Саперній слобідці, значно північніше: колись вона була шляхом до Китаєва. |
| Китаїв і Корчувате | Сусіди по різні боки залізниці. Монастир, ставки й городище в Китаєві, а масив на Галерній затоці вже належить до Корчуватого. |
| Китаївська, Голосіївська пустині й Феофанія | Три різні монастирські місця одного лісового масиву. Голосіївська пустинь, за Закревським, лежить за пʼять верст на захід, Феофанія ще далі на південний захід. |
| «Китаївський скарб» | Скарб, який Національний музей історії України показав 2025 року як Китаївський, знайшли 1896-го в сусідній Мишоловці. «Хмарочос» подає її як частину Китаївського археологічного комплексу. |
Часті запитання
Китаїв: який район Києва?
Китаїв: лівий чи правий берег?
Чому місцевість називається Китаїв і до чого тут Китай?
Як правильно: Китаїв чи Китаєве?
Чи є в Китаєві метро і як туди доїхати?
Що подивитися в Китаєві?
Китаїв і Пересічень: це те саме місто?
- Енциклопедія сучасної України: «Китаєве» (Г. Івакін) і «Китаївська пустинь» (С. Білокінь): назва, городище, 1240 рік, кургани, печери, 1716 і 1767 роки, дзвіниця, 1930 рік.
- WWW Енциклопедія Києва, «Китаїв» (архів): розташування, назва, палац-фортеця як твердження довідників 1981 і 1995 років, церква Ковніра.
- М. Закревський, «Описание Киева», т. 1 (1868), с. 372–373: переказ про Китая, підробленість грамоти 1159 року, 1716 рік, освячення церкви 27 травня 1767-го.
- Постанова № 928 від 3 вересня 2009 року: «Китаївське городище і курганний могильник», вул. Китаївська, 15, охоронний номер 260026-Н.
- «Хмарочос»: 17 липня 2025, 28 серпня 2025 і 23 травня 2025: Китаївський археологічний комплекс у реєстрі, судові спори, скарб.
- Вікіпедія: «Китаїв», «Китаївський археологічний комплекс», «Троїцький Китаївський монастир», «Досифея Київська», «Пересічень», «Каштан Петра Могили», «Китаївська вулиця», «Велика Китаївська вулиця», «Китай» (розділ про назву), «Новосілки» (переїзд інституту).
- «Сайт історії Києва» (архів): історія обителі з 1716 року, монастирський ансамбль, дослідження печер.
- Громадська ініціатива «Захистимо Китаїв», про Лисенка (спогади І. Стешенко) і І. Парнікоза, «Народжені річковим плином»: дачі, будинок на Ягідній.
- Інститут садівництва НААН, історія: заснування 1930 року, корпуси в Китаєві й Новосілках, вулиця Степана Дуки.
- OpenStreetMap: координати для карти й відстаней, ставки, церква, археологічний комплекс.
- Райони Києва — карта всіх десяти районів і які масиви до якого належать.
- Голосіївський район Києва — увесь район на одній карті: масиви, межі, метро й ЦНАП.
- Мишоловка у Києві — північно-західна сусідка, до сільради якої 1920 року приписали хутір Китаїв.
- Корчувате у Києві — східний сусід за залізницею, масив над Галерною затокою.
- Пирогів у Києві — південний сусід через смугу лісу, де музей просто неба.
- Голосіїв у Києві — сусідня пустинь у тому самому лісі, за пʼять верст на захід.
- Новосілки біля Києва — село за межею Києва, куди 1973 року переїхав Інститут садівництва.
- Багринова гора — північний сусід: Багринова гора з заказником і загадковою назвою.
- Самбурки — західний сусід: хутір Самбурки на межі Голосіївського лісу.
Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані подано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 6 листопада 2026, номери маршрутів за даними КМДА станом на жовтень 2026.




