Перейти до змісту
Карта тривог
Суспільство

Китаїв у Києві: який це район, де на карті й при чому тут Китай

МісцевістьКитаїв у Києві на карті Києва: Голосіївський район · правий берег Дніпра
Карта тривог Києва: чи є тривога заразКарта тривог →
Коротко про головне

Китаїв — історична місцевість на правому березі Дніпра, у Голосіївському районі Києва (рос. Китаев, Китаево). Це південна околиця міста, східний край Голосіївського лісу; до Китаю назва стосунку не має.

  • При чому тут «Китай»: ні при чому. Назву виводять від тюркського слова зі значенням «укріплення, фортеця», а над ставками справді стоїть давньоруське городище.
  • Метро немає: найближчі «Видубичі» (3,8 км по прямій, лінія М3) і «Голосіївська» (3,9 км, лінія М2). Ближче зупинка електрички «Проспект Науки» (657 м), а від метро «Либідська» їдуть автобуси № 20, 27 і 52.
  • Що тут є: Китаївська пустинь із Троїцькою церквою 1760-х, каскад Китаївських ставків, печери й археологічна памʼятка національного значення.
Район
Голосіївський

південна околиця, східна частина Голосіївського лісу

Берег Дніпра
правий

між Мишоловкою, Багриновою горою й Корчуватим

Метро
немає

найближча «Видубичі» за 3,8 км, М3; електричка «Проспект Науки» за 657 м

Карта
Китаїв на карті Києва
Наведіть на точку або торкніться її, щоб побачити назву. Позначено центр місцевості, найближче метро й орієнтири.
  • Китаїв
  • Мметро, М2
  • Мметро, М3
  • Еелектричка
  • орієнтири
  • сусідні місцевості

Метро в самій місцевості немає. Найближчі станції: «Видубичі» — 3,8 км, М3 сирецько-печерська; «Голосіївська» — 3,9 км, М2 оболонсько-теремківська; «Деміївська» — 4,3 км, М2 оболонсько-теремківська.

Електричка: «Проспект Науки» — 657 м; «Петро Кривоніс» — 1,8 км.

Відстані — по прямій від центру місцевості за даними OpenStreetMap. Межі місцевостей у Києві офіційно не затверджені, тому на карті центр і мікрорайони, а не контур.

Де це: межі й сусіди

Китаїв лежить на південній околиці Києва, там, де Голосіївський ліс спускається до дніпровської заплави. Офіційних меж у київських місцевостей немає; «Звід памʼяток історії та культури» окреслює Китаїв вулицями Моторною, Пирогівський Шлях, Учбовою й каскадом ставків наприкінці Китаївської вулиці. Головні вулиці: Китаївська й кінцева частина проспекту Науки.

Сусіди такі: на півночі Багринова гора, на північному заході Мишоловка, на сході, за Столичним шосе й залізницею, Корчувате, на заході Болгарський хутір, на півдні, через смугу лісу, Пирогів. Феофанія у тому самому лісовому масиві, але безпосередньою сусідкою не є: до неї майже 5 км по прямій.

Уся місцевість належить до Голосіївського району. Межі всіх десяти районів і те, які масиви до якого належать, видно на карті районів Києва.

Звідки назва

Енциклопедія сучасної України виводить назву від тюркського слова, що означає укріплення, фортеця. WWW Енциклопедія Києва за довідниками 1981 і 1995 років обережніша, пише «ймовірно» й додає значення «стіна». Під укріпленням розуміють давньоруське городище на горі над ставками. Менш поширену версію наводить Вікіпедія: від давньословʼянського «кита», тобто «звʼязаний у пучок».

Легенда проти документів: при чому тут Китай

Навколо Китаєва зібралося кілька гарних історій. Ось що з них лишається, якщо відкрити джерела.

Що розповідають Що кажуть джерела
Назва якось повʼязана з КитаємЦе лише збіг звучання. Назву місцевості виводять від тюркського слова «укріплення, фортеця», а назва країни, за Вікіпедією, пішла від Катаю, тобто кочових киданів. Жодне з переглянутих нами джерел цих слів не повʼязує.
Тут стояв палац-фортеця князя Андрія Боголюбського на прізвисько КитайПереказ. Прізвисько відоме з грамоти Печерському монастирю 1159 року, що починається словами «Се аз великий князь Китай». Микола Закревський ще 1868 року назвав її підробленою: її видають «новий стиль» та «історичні промахи». Довідники 1981 і 1995 років усе ж подають палац як факт.
Городище і є літописним ПересіченемГіпотеза, хоч і популярна. Літопис згадує Пересічень під 1154 і 1161 роками; ЕСУ пише «дослідники ототожнюють», а «Енциклопедія історії України», за Вікіпедією, каже «гіпотетично».
Печери й монастир давні, ще часів РусіЗа переказами так, але ЕСУ уточнює: достовірні дані про печери стосуються XVI–XVIII століть. Документована історія обителі починається 1716 року.
Ченцем Досифеєм тут була дворянка Дарʼя ТяпкінаТак каже житіє: після смерті ченця 1776 року сестра нібито впізнала її на зображенні. Дослідниця О. Крайня, зіставивши житіє з архівами, знайшла неузгодженості, тож питання лишається відкритим.
Каштан біля церкви посадив Петро МогилаТак каже легенда. Могила помер 1647 року, а вік дерева описи оцінюють у 300–350 років. Зате це найстаріший гіркокаштан Києва й памʼятка природи з 1994 року.

Історія: від городища до монастиря й інституту

Хронологія
Від давньоруської фортеці до відновленого монастиря
X–XIII століття: городище

На горі стоїть укріплення з трьома лініями валів і ровів, поруч поселення й кілька сотень курганів. За ЕСУ, городище контролювало долину Дніпра, а зруйнували його 1240 року війська Батия.

1716–1767: пустинь

На кошти князя Дмитра Голіцина зводять деревʼяну церкву. У 1763–1767 роках лаврський будівничий Степан Ковнір будує муровану Троїцьку, освячену 27 травня 1767-го.

1835–1853: ансамбль

Зʼявляються трапезна церква Дванадцяти апостолів (1835) і надбрамна дзвіниця (1837). 1853 року пустинь дістає назву Свято-Троїцької.

1900–1920-ті: дачі

На північ від монастиря, уздовж Китаївської та Ягідної, росте дачне селище. Улітку тут живуть родини Миколи Лисенка й Михайла Старицького, а в 1920-х Михайло Грушевський.

1930–1973: сади

Монастир ліквідовують, його землі передають новому інституту плодового і ягідного господарства. 1932 року розбирають дзвіницю. 1973-го інститут, за нарисом про село Новосілки, переїздить туди, за межу міста.

1993–2025: відновлення й охорона

1993 року тут знову скит, з 1996-го самостійний монастир. 2009 року Китаївське городище і курганний могильник вносять до реєстру памʼяток національного значення, а 2025-го, за «Хмарочосом», до реєстру вносять усю місцевість як Китаївський археологічний комплекс.

Що там зараз

Монастир. Свято-Троїцький монастир, він же Китаївська пустинь, стоїть на Китаївській вулиці, 15. Головна споруда: Троїцька церква XVIII століття. Печери впорядкували після археологічних досліджень 1993–1994 років.

Археологія. Комплекс займає близько 75 га: городище, неукріплене поселення, два курганні могильники й печери.

Ставки й дерева. Китаївський струмок перетворено на каскад ставків, що тягнеться під городищем і закінчує Китаївську вулицю. На подвірʼї монастиря росте той самий каштан, а на колишній території інституту садівництва стоять пʼять софор японських віком близько 150 років. Про ті часи нагадує й вулиця Степана Дуки, названа на честь директора інституту.

Дачний Китаїв. Онука Старицького Ірина Стешенко згадувала, як родини влітку відпочивали «у Китаєві, або Голосієві» й вечорами співали в лісі. Лисенко, за описом Івана Парнікози, сім літ винаймав тут будиночок і щодня їздив до Києва пароплавом «Парубок»; будинок зберігся на Ягідній, 4 у дуже зміненому вигляді.

Транспорт. Метро в Китаєві немає: найближчі станції «Видубичі» (3,8 км по прямій, зелена лінія М3), «Голосіївська» (3,9 км) і «Деміївська» (4,3 км) на синій лінії М2. Ближче залізниця: зупинка електрички «Проспект Науки» (657 м) і станція «Петро Кривоніс» (1,8 км). Зупинку «вул. Китаївська» мають автобуси № 20 (від метро «Площа Українських Героїв» через «Либідську»), № 27 (від «Либідської» до Пирогова) і № 52 (від «Либідської»), а також маршрутки № 470 і № 557. Номери подано за даними КМДА станом на жовтень 2026 року; маршрут зручно звірити в пошуку автобусів, тролейбусів і трамваїв Києва або маршруток.

Як не сплутати

Що плутають Як насправді
Китаїв, Китаєве, КитаєвоТе саме місце. Правильно Китаїв, «у Китаєві». Форму «Китаєве» Вікіпедія з посиланням на довідники називає помилковою, хоча її вживає й ЕСУ, а «Китаєво» досі трапляється в текстах.
Китаївська й Велика Китаївська вулиціКитаївська йде від проспекту Науки до Троїцької церкви. Велика Китаївська лежить на Саперній слобідці, значно північніше: колись вона була шляхом до Китаєва.
Китаїв і КорчуватеСусіди по різні боки залізниці. Монастир, ставки й городище в Китаєві, а масив на Галерній затоці вже належить до Корчуватого.
Китаївська, Голосіївська пустині й ФеофаніяТри різні монастирські місця одного лісового масиву. Голосіївська пустинь, за Закревським, лежить за пʼять верст на захід, Феофанія ще далі на південний захід.
«Китаївський скарб»Скарб, який Національний музей історії України показав 2025 року як Китаївський, знайшли 1896-го в сусідній Мишоловці. «Хмарочос» подає її як частину Китаївського археологічного комплексу.

Часті запитання

Китаїв: який район Києва?

Голосіївський. Китаїв лежить на південній околиці цього району, між Мишоловкою, Багриновою горою й Корчуватим.

Китаїв: лівий чи правий берег?

Правий. Це високий правий берег Дніпра, східний край Голосіївського лісу.

Чому місцевість називається Китаїв і до чого тут Китай?

Китай ні до чого. ЕСУ виводить назву від тюркського слова «укріплення, фортеця», тобто від давнього городища. Легенда про князя Андрія Боголюбського на прізвисько Китай спирається на грамоту, яку Закревський 1868 року назвав підробленою.

Як правильно: Китаїв чи Китаєве?

Китаїв, «у Китаєві». Форму «Китаєве» Вікіпедія вважає помилковою, але вона трапляється навіть в енциклопедіях.

Чи є в Китаєві метро і як туди доїхати?

Метро немає: «Видубичі» за 3,8 км по прямій, «Голосіївська» за 3,9 км. Від «Либідської» їдуть автобуси № 20, 27 і 52 до зупинки «вул. Китаївська»; поруч зупинка електрички «Проспект Науки» (657 м).

Що подивитися в Китаєві?

Троїцьку церкву Степана Ковніра, каскад Китаївських ставків, найстаріший у Києві гіркокаштан і вали городища на горі.

Китаїв і Пересічень: це те саме місто?

Можливо, але це гіпотеза. Багато істориків ототожнює Китаївське городище з літописним Пересіченем, згаданим під 1154 і 1161 роками, проте енциклопедії подають це обережно.
Джерела
ⓘ

Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться. Відстані подано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 6 листопада 2026, номери маршрутів за даними КМДА станом на жовтень 2026.