Перейти до змісту
Карта тривог
Суспільство

Ґалаґани у Києві: який це район, де на карті й звідки назва

МісцевістьҐалаґани у Києві на карті Києва: Святошинський район · правий берег Дніпра
Карта тривог Києва: чи є тривога заразКарта тривог →
Коротко про головне

Ґалаґани — історична місцевість на правому березі Дніпра, у Святошинському районі Києва (рос. Галаганы).

  • Найближче метро «Нивки» за 642 м, «Святошин» за 827 м, обидві станції на червоній лінії; електричка зупиняється на платформі «Святошин» за 906 м.
  • Назву пояснюють двояко: від поміщиків Ґалаґанів або від братів Ґалаґанів, лісових сторожів, які 1836 року заснували тут хутір.
  • Місцевість не має стосунку до Колегії Павла Ґалаґана на вулиці Богдана Хмельницького: це однофамільці або, у першій версії, той самий рід, але інше місце.
Район
Святошинський

між Берестейським проспектом і залізницею

Берег Дніпра
правий

захід міста, між Нивками, Святошином і Шулявкою

Метро
642 м

до «Нивок», лінія М1; «Святошин» за 827 м

Карта
Ґалаґани на карті Києва
Наведіть на точку або торкніться її, щоб побачити назву. Позначено центр місцевості, найближче метро й орієнтири.
  • Ґалаґани
  • Мметро, М1
  • Еелектричка
  • орієнтири
  • сусідні місцевості

Найближче метро: «Нивки» — 642 м, М1 святошинсько-броварська; «Святошин» — 827 м, М1 святошинсько-броварська; «Берестейська» — 1,5 км, М1 святошинсько-броварська.

Електричка: «Святошин» — 906 м; «Берестейська» — 1,5 км.

Відстані — по прямій від центру місцевості за даними OpenStreetMap. Межі місцевостей у Києві офіційно не затверджені, тому на карті центр і мікрорайони, а не контур.

Де це: межі й сусіди

Ґалаґани лежать на заході Києва, на правому березі Дніпра, у Святошинському районі. За Вікіпедією, місцевість розташована між Берестейським проспектом, вулицями Дружківською та Авіаконструктора Петра Балабуєва й залізницею. Тобто це смуга міста на південь від проспекту, яку з протилежного боку обмежує колія.

Сусіди такі: на північ, за Берестейським проспектом, Нивки; на захід Святошин зі старою станцією; на схід Шулявка; на південь, уже за залізницею, Борщагівки. Офіційних меж місцевість не має, тож окремі будинки вздовж її краю різні джерела відносять то до Ґалаґанів, то до Нивок. Як Ґалаґани виглядають серед інших масивів, видно на карті «Райони Києва».

Найзручніше сюди їхати метро: «Нивки» за 642 м і «Святошин» за 827 м, далі пішки. Електричка зупиняється на платформі «Святошин» за 906 м і на «Берестейській» за 1,5 км.

Звідки назва

Однозначної відповіді немає, і довідники наводять дві версії.

Від поміщиків Ґалаґанів. Вікіпедія називає цю думку поширеною: хутір нібито належав панам Ґалаґанам, тобто тому самому козацько-старшинському роду, з якого походив меценат Григорій Ґалаґан. Документа, що прямо повʼязував би рід саме з цим хутором, у відкритих джерелах ми не знайшли, тому подаємо це як версію.

Від братів-лісників. Друга версія конкретніша. Хутір виник 1836 року, і заснували його вихідці з села Біличі брати Ґалаґани, солдати лісової охорони Київського лісництва. У самих Біличах, як пише Вікіпедія, досі є куток із назвою Ґалаґани. На користь цієї версії свідчить і те, як хутір жив: Звід памʼяток Києва описує його як ділянку посеред лісу, оточену деревами з усіх боків, тож орні землі й городи мешканці мали деінде.

Обидві версії сходяться в одному: назва йде від прізвища, а не від рельєфу чи урочища.

Історія: від хутора в лісі до міського масиву

Хронологія
Близько двохсот років: хутір лісової охорони, робітниче селище, частина міста
1836: хутір лісової охорони

Брати Ґалаґани, солдати лісової охорони Київського лісництва, засновують хутір у лісі на захід від Києва. Площа хутора, за Зводом памʼяток, становила 3 десятини 1135 квадратних сажнів.

Початок 1870-х: земля переходить мешканцям

Лісову охорону ліквідовують, і після нової люстрації землю, якою мешканці хутора користувалися десятиліттями, закріплюють за ними. Додаткові ділянки вони отримують від Петропавлівсько-Борщагівської сільської громади.

1893: церква Олександра Невського

У місцині споруджують церкву Святого Олександра Невського. Вона простояла до середини 1930-х років.

1910-ті: перші заводи

Поруч зʼявляються промислові підприємства. Одне з них згодом отримало назву «Червоний екскаватор», пізніше АТ «АТЕК».

1921–1928: у межах Києва

За Зводом памʼяток, 1921 року хутір включають до міста, 1923 року під час адміністративної реформи передають до Петропавлівсько-Борщагівської сільради, а 1928 року повертають до Києва вже остаточно. Вікіпедія подає коротше: у межах Києва з 1923 року.

1930–1960-ті: робітниче селище

У 1930-х поруч будують верстатобудівний завод і робітниче селище. Сучасна забудова Ґалаґанів почалася в 1940-х, а в документах 1950–1960-х місцевість інколи фігурує як селище Верстатозаводське. Саме тоді, за Зводом, колишній хутір перетворюється на житловий і промисловий район міста.

Скільки людей жило на хуторі

Звід памʼяток Києва зберіг рідкісні для такої маленької місцевості числа: скільки дворів і мешканців мав хутір у різні роки. За ними видно, як повільно зростало поселення, поки місто не підступило впритул.

РікДворівМешканців
1896538
19007, землі 56 десятин35
192612 господарств66
1939немає даних136

Після війни рахувати вже не було що: на місці кількох садиб виросли квартали міських будинків.

Що там зараз

Житло. Сучасна забудова Ґалаґанів почалася в 1940-х роках. Серед джерел Вікіпедія наводить огляд саме тутешньої малоповерхової повоєнної архітектури: квартали невисоких будинків тих років тут збереглися поруч із пізнішими багатоквартирними.

Величавий дуб. Найстаріший мешканець місцевості росте біля будинку на вулиці Олексія Бездольного, 7, неподалік метро «Нивки». За даними, наведеними у Вікіпедії, дубу близько 300 років, обхват стовбура 4,3 м, висота понад 20 м. Київрада оголосила його ботанічною памʼяткою природи місцевого значення 12 лютого 2004 року. За переказом, дерево посадив місцевий поміщик Миколай Чарномський; це переказ, а не документ.

Величавий дуб на Ґалаґанах серед невисоких цегляних будинків, осінь 2017 року
Величавий дуб серед невисоких цегляних будинків Ґалаґанів, 15 листопада 2017 року. Фото: Kiyanka, Вікісховище, CC BY-SA 4.0.

Транспорт. Уздовж північного краю пролягає Берестейський проспект з громадським транспортом. До метро «Нивки» 642 м, до «Святошина» 827 м, до «Берестейської» 1,5 км. Електричка зупиняється на «Святошині» за 906 м і на «Берестейській» за 1,5 км.

Як не сплутати

Що плутаютьЩо це насправді
Ґалаґани, місцевістьКолишній хутір у Святошинському районі між Берестейським проспектом і залізницею, про який ця стаття.
Рід ҐалаґанівКозацько-старшинський, згодом дворянський рід, відомий з другої половини XVII до початку XX століття. Повʼязаний з місцевістю лише в одній з версій назви.
Колегія Павла ҐалаґанаПриватна чоловіча гімназія, яку Григорій Ґалаґан відкрив 1871 року в памʼять про сина. Будинок на вулиці Богдана Хмельницького, 11 у центрі міста, не на Ґалаґанах.
Ґалаґани в БіличахКуток села Біличі, звідки, за другою версією, прийшли засновники хутора.
Поштовий блок Укрпошти «Славетні роди України. Ґалаґани» з трьох марок і гербом роду
Рід, а не місцевість: поштовий блок Укрпошти «Славетні роди України. Ґалаґани», 2019 рік. Зображення: Вікісховище, суспільне надбання.

Часті запитання

Ґалаґани: це який район Києва?

Святошинський. Місцевість лежить між Берестейським проспектом, вулицями Дружківською та Авіаконструктора Петра Балабуєва й залізницею.

Ґалаґани: лівий чи правий берег?

Правий. Ґалаґани на заході міста, поруч із Нивками, Святошином і Шулявкою.

Яке метро найближче до Ґалаґанів?

«Нивки», 642 м по прямій від умовного центру місцевості. Трохи далі «Святошин», 827 м, і «Берестейська», 1,5 км. Усі три станції на червоній лінії.

Чому місцевість називається Ґалаґани?

Від прізвища. За поширеною версією, від поміщиків Ґалаґанів; за іншою, від братів Ґалаґанів, лісових сторожів із Біличів, які заснували хутір 1836 року.

Хто такі Ґалаґани і що зробив Григорій Ґалаґан?

Ґалаґани відомий український козацько-старшинський, згодом дворянський рід. Григорій Ґалаґан, громадський діяч і меценат, 1871 року заснував у Києві Колегію Павла Ґалаґана, гімназію в памʼять про сина. Колегія стояла в центрі міста, на вулиці Богдана Хмельницького, 11.

Коли Ґалаґани стали частиною Києва?

Вікіпедія пише про 1923 рік. Звід памʼяток Києва уточнює: уперше 1921 року, у 1923 році хутір передали до Петропавлівсько-Борщагівської сільради, а 1928 року повернули до міста остаточно.
Джерела

Примітка: межі історичних місцевостей Києва офіційно не затверджені, тому в різних джерелах вони трохи різняться, а точка на карті умовна. Відстані подано по прямій за даними OpenStreetMap станом на 14 листопада 2026.